Тепер щоб знімати відео, не обов’язково мати дорогу техніку. Це підтверджують щорічні фестивалі авторського кіно, де трапляються непересічні історії, зняті на телефон. І якщо ви завжди мріяли знімати відео, але не знаєте, як знайти час і з чого взагалі почати, ми підготували інструкцію.

Онлайн-курси, книжки, відеоінструкції та навіть статті для ледачого читання в метро — все для того, щоби стати відеогуру.

Одна з найпопулярніших освітніх онлайн-платформ Coursera пропонує близько 450 різних курсів із біології, мистецтва, інформатики і ще 25 напрямків. А от із практичними уроками відеомистецтва тут проблеми. Якщо, скажімо, шукати на Coursera курси за ключовим словом «video», то результат може ввести в оману. 311 збігів. Серед них будуть такі дивні речі, як «Початок роботи у сфері кріоелектронної мікроскопії» чи «Єгиптологія». Тих, що стосуються безпосередньо відео, не так і багато. Є, наприклад, курс «Основи цифрової обробки зображень і відео». Проте назва не дуже відповідає опису. Багато йтиметься про обробку відео для наукових цілей: астрономія, біомедицина, фізика. Словом, цей курс більш пасує вченим-практикам. Хоча й журналістам, які пишуть про науку, теж стане в нагоді. Курс стартував 2 травня й триватиме до кінця липня. Традиційно записатися може кожен охочий, реєстрація відкрита.

Схожий курс, який об’єднує роботу з фото та відео, називається «Обробка зображень і відеоматеріалів: від Марсу до Голлівуду з зупинкою в лікарні». Космічна назва відповідає суті — можна навчитися адаптувати зображення, отримані з космосу, до тих, які ми бачимо в кінотеатрах. Проте інструменти для роботи автори вибрали не найпростіші — потрібно працювати зі складними алгоритмами і прикладною математикою.

Найбільшим ресурсом для майбутніх майстрів відео є сайт Lynda.com. Тут немає таких сюрпризів із «Єгиптологією», бо курси згруповані за тематикою. На головній сторінці можна знайти перелік усіх напрямків і дисциплін. І вже серед них обирати найбільш цікаві. Тут одразу розмежовано кілька видів роботи з відео. Окремо згруповано курси з редагування відео чи ті, які стосуються виключно техніки, зокрема відеокамер. Загалом відео присвячено 606 курсів. Аби не заблукати у величезній кількості, їх можна сортувати. Наприклад, обрати лише ті програми, в яких ви працюєте (монтаж, обробка відео). В такому разі зайві програми автоматично відсіються й це зекономить час пошуку. Або теми: редагування, візуальні ефекти, композиція, зйомка, кіновиробництво, аудіо для відео, корекція кольору, постпродакшн.

Для тих, хто регулярно користується цим сервісом, корисною буде опція вибору автора. Можна знайти того лектора, чиї заняття подобаються найбільше. Очевидно, що для початківців ця опція буде не особлива корисна, бо імена переважно ні про що не кажуть. Натомість є інший корисний фільтр — рівень: початковий, середній, досконалий. Окремо йдуть курси, доступні для всіх рівнів підготовки.

Для початківців сайт пропонує 331 курс. Це близько 15 тисяч відео тривалістю від кількох хвилин до кількох годин. Деякі об’єднано у блоки. Це щось на кшталт навчальних серіалів. Наприклад, є «Створення короткометражного фільму», що складається з тринадцяти тематичних епізодів. Автор курсу Чад Перкінс разом із командою знімають кіно та в процесі розповідають, як знайти ідею, що робити зі сценарієм, навіщо потрібен продюсер, чим короткометражки відрізняються від повного метру, як підібрати акторів, накласти візуальні ефекти, знайти гроші й навіть розібратися з невдачами. Словом, це поєднання основ відеовиробництва з бонусними психологічними порадами.

Щось таке, тільки простіше, коротше й лише в п’ятнадцяти абзацах, є на Look At Media. Там зібрали прості поради, які допоможуть зняти й змонтувати відео — не оскарівське, але за яке не буде соромно. Наприклад, радять знімати статичні кадри, експериментувати з монтажем, чергувати короткі й довгі плани чи гратися з фокусом. Це щось на кшталт короткого, дуже короткого курсу «Відео для чайників».

Фрагмент інфографіки How To Make A Film (Джерело - MPAA)

Традиційно є купа всього і на Youtube, особливо якщо необхідна термінова консультація з роботи в монтажній програмі. Для тих, хто не витримує багато візуального й хоче почитати поради в маршрутці, може погортати матеріали на кшталт «Як знімати відео» на Studway. Автори розкриють кілька відеотаємниць: якщо вчити по одній клавіші з програми монтування щодня, за півроку можна оволодіти всіма необхідними навичками. А ще все найцікавіше відбувається після того, як вимикається камера. Тому краще мати в запасі не одну карту пам’яті. Хоча досвіченим операторам ці поради можуть здатися дещо дивними: у статті радять забути про якість і думати про налаштування після увімкнення запису.

Загалом на Lynda.com можна підтягнути свої теоретичні знання до серйозного рівня телевізійника чи кіношника. Причому навчать навіть вибирати та налаштовувати техніку. Є курси, які аналізують новинки, або ті, що детально розписують роботу з одним типом камери. Наприклад, GoPro. П’ятигодинний курс присвячено базовим функціям, режимам, програмному забезпеченню та інноваційному використанню маленьких камер. Виходить кількагодинна, розбита на блоки відеоінструкція з порадами та ілюстраціями.

Ще є курси для професійних операторів і для сценаристів-аматорів. Або такі, що стануть у нагоді лише журналістам. Наприклад, «Мистецтво відеоінтерв’ю». Всю увагу зосереджено на роботі з героєм, питаннях, плануванні інтерв’ю та роботі в кадрі. Що ж до технічної складової, то її залишили для інших кількасот курсів.

Словом, якщо ви вечорами марите знімати відео чи монтувати сюжети, навчитися цього можна і без років на кінофакультетах. Хоча онлайн-курси з дуже творчих спеціальностей можуть дати непередбачуваний ефект. Скажімо, не дати жодних результатів без практики. І від експерта з ютуба неможливо отримати фідбек чи пораду, яка стосуватиметься саме вашої роботи. А відеопоради спрацьовують інакше — їх шукають не для отримання повноцінної, скажімо, режисерської освіти, а для заповнення дірок у знанні конкретних речей, як-то монтаж у новій програмі чи робота з освітленням.

Є кілька варіантів для тих, хто запланував собі вихідні без інтернета, але з радістю почитав би щось професійне. Можна взятися за книгу Art Fundamentals. Її вважають мастрідом для людей, що працюють із візуалкою, зокрема для новачків — є змога дізнатися все про композицію, звук, колір. Авторами стали майстри кіноіндустрії, зокрема концепт-художник Андрей Рябовичев, який працював над «Гаррі Поттером» та «Гнівом титанів».

Охочі дізнатися про відео більш критичні речі, зокрема почитати рецензії чи історії про режисерів, акторів і роботу в кіноіндустрії, можуть закопатися в інтернет-журналі про авторське кіно Cineticle. Або в «Сеансі». Це російський журнал-альманах, який публікує кінематографістів, критиків, відкриває архіви і викладає у вільний доступ книжки. А ще там можна знайти інтерв’ю, репортажі, рецензії, новини та колонки. За три десятиліття існування «Сеансу» там назбиралося багато різного про кіно, тож це хороша можливість поповнити кінознання.

Українське теж є — сайт Moviegram. Він не такий олдскульний, існує віднедавна. Але тут, здається, встигають говорити про всі новинки в кіно й писати про найвизначніших режисерів. І, між іншим, він дає можливість не проґавити все на світі — автори обов’язково нагадають про найцікавіші кіноподії в Україні.