У Раді зареєстровано законопроект щодо розширення повноважень Нацради
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
У Раді зареєстровано законопроект щодо розширення повноважень Нацради
Відповідний законопроект № 3562 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту інформаційного простору України)» зареєстрували 30 листопада народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик.
На думку авторів, передбачені законодавством повноваження Національної ради і процедура застосування санкцій, визначена законом «Про телебачення і радіомовлення», не дозволяють своєчасно реагувати на виявлені порушення та вживати відповідних заходів щодо їх припинення.
Законопроект передбачає:
- додати до підстав для переоформлення ліцензії відомості про структуру власності заявника та наміри ліцензіата змінити програмну концепцію мовлення;
- позбавити мовників права переоформити ліцензії у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового мовлення (це право мовників було проігноровано Національною радою минулого скликання, яка ліцензувала цифрових мовників шляхом проведення конкурсу на місця в цифрових мультиплексах, а не шляхом переоформлення ліцензій аналогових мовників на цифрові ліцензії);
- зобов’язати телерадіоорганізації зберігати записи не лише своїх передач, а й інших елементів програм, протягом 30 днів (замість 14 днів, як це передбачено чинним законом) від дати їх розповсюдження, якщо в цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту або вимоги Нацради про їх збереження;
- встановити, що підставою для розгляду Нацрадою питань про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії, а також застосування санкцій стали не лише акти перевірки, а й акти моніторингу Нацради;
- впровадити чітку процедуру застосування штрафних санкцій Національною радою і визначити розміри штрафів у тексті закону;
- вилучити із закону «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» норму, що «Національна рада має право приймати регуляторні акти виключно у випадках, передбачених законом», яка, на думку законодавців, обмежує регуляторні повноваження Нацради як єдиного органу державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;
- вилучити державний нагляд у сфері телебачення і радіомовлення з-під дії закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Ключові зміни, запропоновані авторами законопроекту, стосуються застосування Нацрадою такої санкції, як штрафи. Як відомо, чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає, що штрафи застосовуються Нацрадою після попереджень, а розміри штрафів встановлюються Нацрадою за погодженням з Кабінетом Міністрів України. І лише за неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності чинний закон прямо передбачає штраф для мовників і провайдерів у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник.
Законопроект передбачає, що рішення про стягнення штрафу приймається Національною радою залежно від таких обставин:
- за порушення ліцензіатом положень, передбачених частиною 2 статті 6 або частиною 2 статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення» – незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція у вигляді попередження;
- за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення» або умов ліцензії – у випадку, якщо після оголошення попередження ліцензіат не усунув порушення в установлені Національною радою строки.
При цьому штраф не може накладатися, якщо з часу останнього порушення законодавства, за яке він може бути застосований, минуло більше одного календарного року.
У законопроекті пропонуються розміри штрафів, еквівалентні тим, які 8 жовтня затвердила Нацрада і 4 листопада погодив своїм розпорядженням № 1138-рКабінет Міністрів України. Однак ці розміри штрафів досі не зареєстровані Міністерством юстиції, тому наразі Нацрада не має можливості застосовувати штрафи.
Отже, законодавці пропонують вираховувати розміри штрафів з розміру ліцензійного збору:
для телерадіоорганізацій:
25% – за вчинення порушень, передбачених абзацами 2–6 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення»;
10% – за вчинення порушень, передбачених абзацами 8–13 частини 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення»;
5%– за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення»або умов ліцензії;
для провайдерів програмної послуги:
25% – за вчинення порушень, передбачених частиною 2 статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення»;
10% – за вчинення порушень, передбачених частинами 7-9 статті 39 закону «Про телебачення і радіомовлення»;
5% – за порушення інших норм закону «Про телебачення і радіомовлення» або умов ліцензії.
У разі якщо ліцензіат має декілька ліцензій на мовлення з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення, розмір штрафу встановлюється з найбільшого нарахованого розміру ліцензійного збору.
У разі якщо один ліцензіат має декілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення на різні території мовлення, розмір штрафу встановлюється шляхом складання сум штрафів, що будуть нараховані за відповідні порушення.
За неподання або несвоєчасне подання інформації про свою структуру власності телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги сплачує штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник.
Законопроект передбачає, що ліцензіат зобов’язаний сплатити штраф протягом 30 днів не з дня отримання рішення Нацради про накладення штрафу, а з дня оприлюднення Нацрадою такого рішення.
На думку авторів законопроекту, його ухвалення сприятиме ефективному здійсненню наглядових повноважень Національною радою.