Автори:

Ольга Білоусенко

Другого січня через дворазове підвищення цін на скраплений газ у Казахстані розпочалися масові протести. Пізніше у людей, що вийшли на демонстрації, з’явилися й політичні вимоги: відставка чинного президента та повернення до Конституції 1993 року (тоді президент Касим-Жомарт Токаєв не зміг би далі займати посаду через перевищення граничного віку). Вже п’ятого січня на фоні протестів уряд Казахстану пішов у відставку, однак демонстрації не вщухають, а навпаки — розгортаються з новою силою: протестувальники штурмують адміністративні будівлі, поліція затримує людей. Тим часом протестувальники у Казахстані захопили та підпалили низку адміністративних будівель, зокрема, представництво президента в місті Алмати. У кількох регіонах оголошено надзвичайний стан. 5 січня в місті Алмати розпочалась антитерористична операція. 

Пізніше прем'єр-міністр Вірменії та голова Ради колективної безпеки Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Нікол Пашинян повідомив, що Росія та інші пострадянські держави готові ввести в Казахстан свої війська для придушення повстання.

У країні перебої з інтернет-зв’язком, недоступні інформаційні сайти, а інформацію доводиться черпати переважно з телеграм-каналів. Чи варто їй довіряти? MediaSapiens з’ясував у експертів, де українські журналісти можуть брати інформацію й коментарі про події у Казахстані.

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос каже, що відстежує ситуацію й сам намагається фільтрувати інформацію, яка надходить про події в Казахстані з різних видань. «Чесно скажу, більшість із неї або недостовірна, або неповна. Тому спиратися на цю інформацію для поточних висновків не варто. Треба дружити з головою й ретельно аналізувати факти з різних джерел», — розповідає Ігор Семиволос.

Він додає, що журналістам, які хочуть писати про події в Казахстані, доведеться так чи інакше звертатися по інформацію до телеграм-каналів, адже інформація в інших джерелах обмежена, а чимало новинних місцевих сайтів не працюють через проблеми з інтернетом.  «Проте я рекомендую читати “Настоящее время”, “Радіо Свобода” тому що можна знайти, як мінімум, живу і потокову інформацію про те, що відбувається», — каже Ігор Семиволос.

На його думку, з інформацією із телеграм-каналів варто бути обережними, адже інколи не до кінця зрозуміло, в яку гру грають їхні автори. «В телеграм-каналах може бути цілеспрямована дезінформація і пропаганда. Все, що ви там читаєте і на що посилаєтеся, треба дуже фільтрувати, тому я не хочу брати на себе відповідальність й радити якісь канали. Я не дуже вірю, що вся інформація, яку вони подають, правдива. Переважна більшість каналів дублюють один одного. Є, наприклад, не казахстанські канали, але вони дають цікаву унікальну інформацію. Азербайджанське “Кавказское бюро”, де можна знайти ексклюзивну інформацію», — додає Ігор Семиволос.

Експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров радить українським журналістам користуватися офіційними джерелами, зважати на заяви Міністерства закордонних справ, а також звертатися по коментарі до експертів Центру стратегічних комунікацій, Центру близькосхідних досліджень — Ігоря Семиволоса та Сергія Данилова, до співробітника Інституту національної пам’яті Павла Подобєда.

Максим Майоров також радить звернути увагу на телеграм-канали, адреси яких опублікував на своїй сторінці у фейсбуку співробітник Інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

Йдеться про такі канали:

• Kazakhstan Now (російською мовою): https://t.me/kazakhstannow;
• Казахстан, Алмата | Қазақстан Алмата | Последние новости (російською мовою): https://t.me/kazfreee;
• Раньше всех. Ну почти. (російською мовою): https://t.me/bbbreaking;
• ORDA (російською мовою): https://t.me/orda_kz;
• КушТау on-line (російською мовою, башкирський погляд): https://t.me/kushtay;
• Тот самый из Башкорт (російською мовою, башкирські націоналісти): https://t.me/ruslan_gabbasov;
• Близькосхідні огляди із Ігорем Семиволосом (українською): https://t.me/middle_east_review.