Поштовхом до цих справ стали опубліковані близько двох тижнів тому колонки журналісток у виданнях El Espectador та La Semana. У своїх матеріалах Сесілія Таскон і Марія Дусан підтримали суддю Івана Веласкеса (Iván Velásquez), нагородженого Міжнародною асоціацією юристів (International Bar Association) премією за відстоювання прав людини.

Вручаючи Веласкесу нагороду Human Rights Award, асоціація відзначила його «справедливість і мужність у своїй професійній діяльності на користь більш прозорих дій парламенту, а також проти організованої злочинності».

Обидві журналістки піддали різкій критиці рішення суду відсторонити Веласкеса від посади керівника судової комісії, яка розслідує зв’язки між політиками та злочинними угрупованнями.

Як зауважує IPI, через свою безкомпромісну позицію Веласкес нажив багато ворогів, однак журналістки акцентували увагу на тому, що звільнення судді особливо підтримали його колеги. Сесілія Таскон у колонці «Данина сміливому і правильному судді» назвала їх «продажною, бюрократичною, млявою більшістю, підлеглою владі генерального прокурора».

А Дусан у колонці «Новий суд» охарактеризувала усунення з посади Веласкеса як останній крок «порочної» правничої реформи, котра фактично має на меті захистити законодавців від скандалів.

Ще минулого четверга Верховний суд Колумбії називав ці звинувачення «тенденційними» та «необгрунтованими» проявами неетичної журналістики, а також «спекуляціями та мареннями».

Крім цього, у тодішній заяві стверджувалося, що, враховуючи «серйозність» порушення, суд і надалі вимагатиме від колумністок юридичної відповіді за наклеп та образу владних структур.

Однак у заяві, оприлюдненій Верховним судом цього понеділка, стверджується діаметрально протилежне.

Як виявилося, задля «сприяння атмосфері дискусії та поміркованості» суд вирішив відмовитися від висунутих раніше звинувачень.

Водночас Верховний суд так і не визнав аргументів журналісток, прочитавши їм коротку лекцію щодо «суспільної відповідальності» та «відсутності фундаментального права на дифамацію».

Заступник директора IPI  Ентоні Міллс (Anthony Mills) дав неоднозначну оцінку колумбійському правничому рішенню.

«Верховний Суд Колумбії зробив правильний вибір, відмовившись в цій справі від кримінальних звинувачень у дифамації. Однак нам слід чітко заявити про те, що подібна загроза апріорі не повинна була виникнути.

У демократичній країні журналісти мають право критикувати й ставити під сумнів дії свого уряду. Однак найвищий правничий орган Колумбії, котрий повинен бути взірцем для всієї  країни, зокрема і в аспекті захисту прав медіа, замість цього марнував час, залякуючи журналістів, які лише висловили власну думку», – заявив Міллс.