«На відміну від того, що ви, можливо, очікуєте, я не збираюся цим ранком говорити виключно про право інтелектуальної власності. Про що я дійсно збираюся говорити з вами тут, так це про майбутнє України. Куди рухається країна? Чи опиниться Україна серед найбільших світових інноваторів? Чи, можливо, Україна буде в стагнації, покладаючись на економічну структуру, успадковану від радянського минулого, залишаючи свій народ на узбіччі тоді, коли інші країни будуть отримувати переваги від використання знань своїх громадян?» –  такими словами розпочав свій виступ Джон Теффт (John F. Tefft).

Ставши незалежною, відзначив посол, Україна успадкувала економічну систему, котра базується на використанні дешевої енергії для виробництва таких продуктів як сталь і технічні товари. Зараз економічна ситуація змінилася: енергія стала для України дорожчою, а українські товари через глобальну конкуренцію отримують на світовому ринку нижчі ціни. «Як кажуть економісти: «зростання є меншим за потенціал», – зауважує Теффт. – А ще простіше, більшість аналітиків України вірять, що у країні міг би бути набагато вищий рівень життя. Застаріла економічна структура просто не працює у сучасному світі».

Основою розвитку для сучасного світу є інновації, технології та інформація, вказує Джон Теффт, а економічна експансія, відповідно, забезпечується розробниками і винахідниками. Він також зауважив, що українська нація має надзвичайний інтелектуальний потенціал світового рівня. «Ніхто не може сумніватись в інтелектуальній  майстерності представників цієї великої нації», – констатував Теффт.

При надзвичайному інтелектуальному потенціалі країна, тим не менше, не стає центром інновацій. Великою мірою ця ситуація, на думку Теффта, відбувається з Україною через відсутність дієвого законодавства у сфері авторських прав.

«Якщо у когось виникла ідея створити інтелектуальний продукт, але він чи вона живе в країні, схожій на Україну, де немає впевненості в тому, що ідея буде захищена і що за працю буде винагорода, у такої особи можуть бути два виходи із ситуації. Перший – відмовитись від ідеї. Другий – покинути країну, щонайменше на деякий час, щоб втілити ідею в іншому середовищі, де можна сподіватись на справедливу винагороду за докладені зусилля. І в обох цих випадках Україна втрачає – принаймні, в короткочасній перспективі», – підкреслив посол.

У 2010 році на засіданні Ради з торгівлі та інвестицій Україна і США узгодили план дій у сфері захисту інтелектуальної власності, нагадав Теффт. Однак прогрес у ключових напрямках реалізації плану, за його словами, відсутній.

Серед наведених послом фактів, які викликають занепокоєння стосовно захисту авторських прав в Україні, – використання на більшості комп’ютерів українських урядових установ піратського програмного забезпечення, позбавлення повноважень організацій колективного управління (ОКУ), які поважає промисловість США і Європи (крім цього, навіть компанії, котрі хочуть платити авторську винагороду, не знають, які ОКУ є легітимними і представляють правовласників), а також піратство в українському сегменті інтернету.

Ця ситуація, відзначив Теффт, призвела до того, що Міжнародний альянс інтелектуальної власності звернувся до уряду США з прохання визначити Україну «Пріоритетною іноземною країною» у рамках процесу Special 301 (країна вже була в цьому списку з 2001 по 2006 роки). Складання «списку 301» є щорічним процесом, і до нього входять країни зі значними проблемами в аспекті захисту авторських прав. Зараз у світі більше немає країн із статусом «Пріоритетна іноземна країна» (або «Країна, що потребує пріоритетного спостереження»). Такий статус призводить до введення торговельних санкцій, зауважив посол.

«Я від’їжджаю у цьому році з України, яку люблю і поважаю. Однією із моїх великих надій, які я пов’язую з українцями, є те, що ви почнете адекватно захищати і розвивати власну інтелектуальну працю, і почнете ставитись до неї як до великого національного скарбу – яким вона насправді і є», – резюмував Джон Теффт.