Політична реальність на співвідноситься із публічними заявами голови держави про те, що Азербайджан – «демократична країна, в якій права і свободи громадян гарантуються державою», наголошує Комітет захисту журналістів.

Розслідування КЗЖ доводить – стан речей у сфері медіа в країні набагато гірший, аніж змодельована у заявах урядовців реальність, відзначається у листі.

Уряд, як і раніше ув’язнює критично налаштованих репортерів, прокурори не розслідують напади на журналістів, а суди постановляють, щоб незалежні ЗМІ платили непомірні штрафи за звинуваченнями у наклепах. Законодавці також прагнуть обмежити міжнародне фінансування місцевих неурядових організацій і докладають зусиль, щоб приборкати свободу слова в інтернеті, підкреслює медіаорганізація.

КЗЖ звертає увагу той факт, що ці репресії посилилися рік тому, напередодні двох важливих міжнародних подій у Баку: конкурсу Eurovision-2012 та форуму з управління інтернетом під егідою ООН Internet Governance Forum.

Незважаючи на міжнародний тиск, азербайджанська влада продовжує ув’язнювати репортерів, котрі викривають корупцію в уряді, а також порушення прав людини, зауважує Комітет захисту журналістів. Так, ув’язнення відбувають редактори Аваз Зейналли, Хілал Мамедов, Араз Ґулієв, Ніджат Алієв, видавці Вуґар Ґонаґов та Заур Ґулієв, журналісти Фуад Хусейнов, Фарамаз Новрузоґлу (Аллахвердієв) і Тофік Якублу. Більшість з них зіштовхнулася із політизованим звинуваченнями, сформульованими у вигляді звинувачень у зберіганні наркотиків, хуліганстві, вимаганнях і зраді.

Аваза Зейналли засуджено до 9-річного ув’язнення, редактора опозиційної газети Azadlyg Ґенімета Західова за позовом двох посадових осіб нині звинувачують у наклепі. У 2008 році Західова вже було засуджено до 4-річного тюремного ув’язнення, і, перш ніж його помилував президент, Західов відбув більше половини терміну.

Ця атака проти Західова співпала з переслідуваннями його видання, відзначає Комітет захисту журналістів. Протягом останніх місяців декілька судів постановили, щоб газета Azadlyg сплатила 62 тис. манатів (близько $79 тис.) у якості відшкодування за наклеп на місцевих урядовців, інформує бакинський «Інститут свободи й безпеки репортерів».

З аналогічним позовом зіштовхнулася й інша відома опозиційна газета Yeni Musavat. Позов проти видання подала пов’язана з держструктурами сталеплавильна компанія, яка вимагає відшкодування збитків за наклеп у розмірі 1 млн манатів (близько $1,275 млн).

Комітет захисту журналістів звертає увагу також і на проблему згубних наслідків відсутності судового переслідування нападів на журналістів у період президентства Алієва. Так, у 2012 році нападів зазнали щонайменше 7 репортерів. Насильство по відношенню до журналістів триває і в цьому році: зокрема, Рашада Рустамова, журналіста видання Zerkalo, побили міські урядовці, зауважує КЗЖ.

Крім цього, у минулому місяці парламент Азербайджану ухвалив закон, який зобов’язує неурядові організації інформувати владу про отримання коштів у понад 200 манатів ($250) і підписувати офіційні контракти з меценатами. «Інститут свободи й безпеки репортерів» вважає, що невиконання організаціями цих вимог, або звинувачення у невиконанні таких, може призвести до надмірних штрафів і конфіскації майна, зокрема, правозахисних організацій та ЗМІ.

Також «Інститут свободи й безпеки репортерів вказує і на той факт, шо законодавці прагнуть домогтися цензури інтернету – під приводом захисту дітей від порнографії.

Подібні порушення псують міжнародний імідж Азербайджану і можуть призвести до того, що країна отримає статус одного з найгірших ворогів свободи слова у світі, резюмує Комітет захисту журналістів, звертаючись до Ільмара Алієва.