Іранські журналісти сподіваються, що з приходом до влади Рухані для ЗМІ настане новий етап
Іранські журналісти сподіваються, що з приходом до влади Рухані для ЗМІ настане новий етап
«Після восьмирічного пекла, яким для іранських журналістів було перебування при владі Махмуда Ахмадінежада, обрання президентом Хассана Рухані породжує надію на краще майбутнє. Коли у серпні Рухані вступить на посаду, йому слід вжити заходів щодо захисту репортерів», – пише Солмаз Шаріф (Solmaz Sharif).
Рухані підтримували прогресивні журналісти в Ірані та за його межами, нагадує вона, чимало з них при цьому ризикували бути заарештованими. За даними CPJ, обшуків і погромів під час президентської кампанії, переможцем якої став Хассан Рухані (Hassan Rouhani), не уникнули навіть консервативні і пов’язані з держструктурами ЗМІ.
Солмаз Шаріф вважає, що в ідеалі Рухані міг би спробувати зробити більш відкритою систему жорсткого контролю ЗМІ, а також сприяти звільненню ув’язнених журналістів. У підсумковій доповіді Комітету захисту журналістів за 2012 рік відзначається, що Іран посідає друге після Туреччини місце за кількістю журналістів, котрі перебувають за гратами.
Якщо ж досягти ідеального вартіанту неможливо, пише Шаріф, новообраний президент міг би хоча б частково покращити ситуацію: порушити питання про право на відвідування ув’язнених репортерів, а також надання їм адекватної медичної допомоги, котрої вони, частіше за все, позбавлені. Уряд міг би також відновити публікацію заборонених видань, надавши пересічним іранцям доступ до ширшого кола джерел інформації, а журналістам – більше робочих місць, відзначає Солмаз Шаріф.
Більш безпечна ситуація в Ірані, вважає вона, стала б аргументом для повернення додому численної кількості іранських журналістів, котрі залишили країну, і працюють в міжнародних ЗМІ, таких як BBC, «Голос Америки» і «Радіо Свобода». Однак чимало журналістів закритих видань так і не змогли знайти престижну роботу, і працюють в редакціях невеликих грантових проектів, пише Шаріф.
Вирішення, підкреслює журналіст, потребує і проблема онлайн-цензури та відстеження дій користувачів інтернету. Схоже, сам Рухані з цим погоджується. У Twitter він написав, що масштабна фільтрація інтернет-контенту лише посилила недовіру між народом і урядом, а також назвав соціальні мережі «бажаним явищем».
Зрештою, підсумовує Солмаз Шаріф, Рухані слід гарантувати надання дозволу на відновлення діяльності Іранської асоціації журналістів. Коли президента запитали про це на прес-конференції, Рухані відповів: «Усі гільдії повинні отримати змогу працювати вільно».
При цьому поки що незрозуміло, наскільки великий вплив буде мати Рухані як політична фігура, відзначає Шаріф, оскільки в Ірані судова система та уряд функціонують окремо, також наявна і третя гілка влади – парламент. Структури влади працюють під наглядом верховного лідера аятоли Сеєда Алі Хосейні Хаменеї (Seyyid Əli Xameneyi). Аятола відстежує, зокрема, діяльність розвідувальних служб. Арешти в Ірані здійснюють судові органи, однак президент має право втручатися у деякі справи, і вимагати надання більш повної інформації.
Відповідаючи під час своєї першої після перемоги на виборах прес-конференції на запитання, чи буде він знімати обмеження для деяких політичних діячів, котрі перебувають під домашнім арештом, Рухані визнав, що не може прийняти це рішення самостійно. Те ж саме, ймовірно, стосується й ув’язнених журналістів, припускає Солмаз Шаріф.