У справі раптової смерті Саттара Бехешті (Sattar Beheshti) в Евінській в’язниці багато моментів викликають запитання, відзначають «Репортери без кордонів». Так, наприкінці липня з Евінської до Каронської тюрми без будь-яких офіційних пояснень було переведено журналіста Аболфазла Абедіні Насра (Abolfazl Abedini Nasr). Наср був одним з тих, хто бачився з Бехешті за декілька днів до смерті блогера.

Крім цього, засудженого громадянського журналіста Хоссейна Ронагі Малкі (Hossein Ronaghi Malki), котрий також бачився з Бехешті, було ізольовано. Мати Саттара Бехешті стверджує, що Малкі може підтвердити факт катування її сина у в’язниці.

Мати Бехешті також заявила, що адвоката її родини Гіті Пурфазел (Ghiti Pourfazel) викликали на допити в Міністерство розвідки і держбезпеки, щоб змусити замовкнути. Відтоді Пурфазел відмовляється давати інтерв’ю, а також публічно коментувати справу Саттара Бехешті.

Переведення журналіста Аболфазла Абедіні Насра до іншої в’язниці призвело до бунту журналістів і політв’язнів в Евінській тюрмі. Бунт придушувався із залученням спецназу.

35-річний блогер і політичний активіст Саттар Бехешті в листопаді 2012 року помер у тюрмі. Це сталося через тиждень після того, як його заарештували агенти служби безпеки за звинуваченням в загрозах національній безпеці через діяльність в соцмережах. В’язні Евінської тюрми заявляли, що Бехешті катували під час допитів. Справа блогера широко обговорювалася міжнародними медіа- і правозахисними організаціями. Представники Amnesty International вимагали від Ірану провести повне розслідування обставин справи, однак цього, підкреслюють «Репортери без кордонів», не відбулося й досі.

За даними «Комітету захисту журналістів» (CPJ), в 2012 році за кількістю ув’язнених журналістів Іран став другою після Туреччини країною світу.

На новобраного президента Хассана Рухані (Hassan Rouhani), переможця останньої президентської кампанії в Ірані, покладаються великі надії: в його особі інтелектуальна еліта країни сподівається отримати реформатора. Раніше Рухані вже виступав проти ідеї контролю інтернету, і навіть називав соціальні мережі «бажаним явищем».

Втім, поки ще не відомо, наскільки великий вплив матиме Рухані як президент, відзначала в своєму блозі на сайті «Комітету захисту журналістів» іранська журналіст, блогер і культуролог Солмаз Шаріф (Solmaz Sharif). В Ірані судова система та уряд функціонують окремо, також наявна і третя гілка влади – парламент. Структури влади працюють під наглядом верховного лідера аятоли Сеєда Алі Хосейні Хаменеї (Seyyid Əli Xameneyi). Аятола відстежує, зокрема, діяльність розвідувальних служб. Арешти в Ірані здійснюють судові органи, однак президент має право втручатися у деякі справи, і вимагати надання більш повної інформації. Чи зможе новий президент самостійно ухвалювати рішення в справах в’язнів сумління, покаже час, резюмувала Шаріф.