Вони привернули увагу до того, що з  початку 2013 року в Азербайджані посилилися репресії проти політичної опозиції і проти усіх тих, хто критикує владу, повідомляє правозахисна організація Article 19.  

«В останні місяці ми стали свідками позбавлення волі та актів переслідування лідерів опозиції і членів їхніх родин, постійного тиску на журналістів та на медіа, що критикують уряд, - заявив виконавчий директор Article 19 Томас Хьюз. - Це серйозно підриває демократичність виборів». Азербайджан, який нині головує у Раді Безпеки ООН і в листопаді головуватиме у Раді  Європи, наголошує Хьюз, не в змозі підтримувати високий статус на міжнародній арені, нехтуючи  своїми  міжнародними зобов'язаннями  щодо захисту основних прав людини у себе вдома.

Виконавчий директор Civil Rights Defenders Роберт Гард вважає, що міжнародна спільнота ставиться до Азербайджану набагато краще, ніж до схожих режимів. «Для лідерів Євросоюзу та інших діячів, - заявив він, - настав час зайняти тверду позицію, відверто висловитися проти грубих порушень прав людини в Азербайджані».

«Журналісти та блогери належать до декількох ключових груп, яких переслідували у переддень президентських виборів, - сказав голова бакинського «Інституту свободи й безпеки репортерів» (Institute for Reporters' Freedom and Safety – IRFS) Емін Гусейнов. - Стан свободи слова, що викликав тривогу, став ще загрозливішим, коли влада запровадила закон про дифамацію в інтернеті, щоб змусити замовкнути критиків онлайн».

«Азербайджанська влада відстежує й карає тих, хто поширює інформацію у соціальних мережах, - вважає  представниця Human Rights House Foundation Марія Дале. - Цензуру вона маскує фальшивими звинуваченнями у володінні зброєю чи у зберіганні наркотиків, а суди  використовує  для винесення політично вмотивованих тривалих тюремних вироків».  

«Стан свободи інформації в Азербайджані й до цього був жахливим. Напередодні президентських виборів він став критичним, - резюмував   генеральний секретар «Репортерів без кордонів» (RSF)  Крістоф Делуар. -  Арешти журналістів, всілякі  спроби залякувань, утиски опозиційних медіа,  оприлюднення офіційних чорних списків ознаменували тотальний наступ на інакомислення в Азербайджані».

За даними бакинського «Інституту свободи і безпеки репортерів» нині за ґратами в Азербайджані знаходяться 10 журналістів, 3 блогери і 2 правозахисників. Серед них - видавець газети  Tolyshi Sado Гілал Маммадов, журналіст  газети BizimYol  і  видавець сайту Moderator.az Парвіз Хашімлі, видавець газети Xural Аваз Зейналлі, фоторепортер Мехман Гусейнов.

1 жовтня бакинський Клуб прав людини (Human Rights Club) оприлюднив новий список політичних в’язнів, в якому названо 142 особи.

Міжнародні організації закликали азербайджанську владу провести вільні і чесні вибори, гарантувати фундаментальні права. Підписанти документу вимагали звільнити усіх журналістів, політичних активістів та захисників прав людини, ув'язнених за те, що вони відстоювали суспільні  інтереси.

Вони вимагали також переглянути й привести у відповідність з  міжнародними стандартами запроваджене торік законодавство  щодо  суспільних зібрань, дифамації та діяльності громадських організацій.

Третя вимога представників міжнародної спільноти до азербайджанського уряду полягала у тому, щоб забезпечити виконання  Азербайджаном міжнародних зобов'язань стосовно дотримання основних прав людини, зокрема права на свободу слова, зборів та  асоціацій. Однак авторитарний уряд багатої на нафту країни, користуючись з поблажливого ставлення до себе міжнародної спільноти, знехтував усіма  цими вимогами.