«Суд допускає можливість існування причини злочинів, які йому пред’являють», - заявила суддя Лена Егелін (Lena Egelin). Так вона пояснила своє рішення на першому за понад два роки офіційному слуханні у гучній судовій справі.

Обвинувачення під різними приводами відмовляється допитати Ассанжа у Лондоні. Його адвокати звинувачують шведський суд у пасивності.

Один із них, Толмас Олссон (Tholmas Olsson), в інтерв’ю The Guardian охарактеризував заяву судді як «формальну, позбавлену логічних міркувань».

«Ми впевнені, - наголосив він, - що у нас є переконливі юридичні аргументи, аби скасувати рішення в апеляційній інстанції».

Інший адвокат Пер Самуелсон (Per Samuelson) заявив у суді, що «обвинувачення зобов’язане вийти з тупика». «Якщо гора не іде до Мухамеда, то Мухамед іде до гори», - сказав він.

Міжнародний ордер на арешт Джуліана Ассанжа було видано у Швеції  наприкінці 2010 року на основі звинувачень у сексуальних домаганнях щодо двох жінок, які він категорично заперечує.

Швеція, як відзначає The Guardian, не висуває проти нього звинувачень, однак домагається того, щоб влаштувати допит.

Джуліан Ассанж побоюється, що у такому разі йому загрожує екстрадиція до Сполучених Штатів Америки. Там його звинувачують в оприлюдненні тисяч таємних дипломатичних і військових документів, що викликали ажіотаж у Вашингтоні і в багатьох країнах світу.

Рядовий збройних сил США Бредлі Меннінг (Bradley Manning), який розсекретив їх, відбуває 35-річний термін тюремного ув’язнення.

Джуліан Ассанж вже третій рік переховується у посольстві Еквадора у Лондоні, де йому надано політичний притулок. Ассанжу достатньо вийти за поріг дипломатичної установи, як його негайно арештує британська поліція, що здійснює цілодобовий нагляд.

Адвокати Ассанжа заявили, що вони оскаржуватимуть рішення стокгольмського окружного суду на засіданні, яке має відбутися наступного тижня.

Натомість адвокат однієї з жінок-скаржниць Елізабет Массі Фрітц (Elisabeth Massi Fritz) вважає, що «стокгольмський суд прийняв доброчесне й очікуване рішення». «Ассанж не може диктувати шведському правосуддю, на яких умовах слід проводити розслідування», - заявила вона.