Соціальні мережі стали невіддільною частиною повсякдення дітей і підлітків. Вони відкривають можливості для самовираження, навчання та спілкування, але водночас містять чимало ризиків — від інформаційного перевантаження до психологічної залежності, кібербулінгу та контактів із небезпечним контентом. У відповідь на ці виклики дедалі більше країн розглядають і навіть упроваджують обмеження доступу до соцмереж для неповнолітніх.

Енді Маррей — британський тенісист, який уже завершив активні виступи. Дворазовий олімпійський чемпіон та колишня перша ракетка світу у своєму коментарі для BBC розповів, що він і його дружина роблять усе для того, аби їхні діти якомога довше не стикалися зі світом соцмереж, «поки вони не стануть набагато старшими». Ці слова стали відповіддю на інтерв’ю іншої британської тенісистки Кейті Бултер, яка поділилася шквалом погроз, булінгу та переслідувань, із якими стикаються професійні спортсмени.

Поведінка сера Ендрю Маррея стосовно його дітей і соціальних мереж — один із підходів у спробі захистити неповнолітніх від ризиків цифрового світу. Хоча загалом спроби обмежити використання соцмереж неповнолітніми у світі можна описати фразою «Заборонити не можна дозволити». З одного боку техногіганти намагаються запропонувати безпечні середовища, створюють продукти для неповнолітніх, запроваджують різноманітні обмеження (від пропозиції зробити перерву в користуванні платформою до вікового цензу для  певних дій) і вдосконалюють системи модерації, з іншого боку, ризики для дітей і підлітків, зокрема харасмент і цькування на платформах, нікуди не зникають, навіть попри те, що про них говорять роками.

Останнім часом і в Україні активізувалися дискусії про обмеження соціальних мереж. Вони спричинені не лише традиційними загрозами, які існують для підлітків у всьому світі — небезпечний і маніпулятивний контент, ризики домагань, булінгу та багато іншого. Річ у тім, що саме соцмережі стали одним із каналів вербування українських підлітків російськими спецслужбами. Про це неодноразово розповідали ті підлітки, які відмовлялись від пропозицій російських спецслужб.

Тож для нашої країни питання обмеження соцмереж для дітей і підлітків є не просто актуальним, а навіть критично важливим для національної безпеки. То чи має Україна йти шляхом заборон? І якщо так, то якими мають бути ці обмеження та як зробити, аби ці обмеження не перетворилися на формальність? «Детектор медіа» поговорив з експертами про це.

Як у світі обмежують соцмережі для дітей та підлітків

Останніми роками у світі обговорюють обмеження користування соціальними мережами дітьми та підлітками. Причинами, які викликають такі рішення, є як очевидні загрози — булінг, переслідування, сексуальні домагання чи залучення до небезпечних челенджів, — так і менш помітні, але не менш тривожні наслідки. Так само часто обговорюється вплив використання соцмереж на психічне здоров’я неповнолітніх, порушення сну, зниження самооцінки, тривожність, розвиток залежності від гаджетів.

Ще однією проблемою є вплив алгоритмів, які нав'язують підліткам шкідливий або деструктивний контент. Усе це змушує уряди багатьох країн шукати способи убезпечити дітей у цифровому середовищі — від м'яких рекомендацій для батьків до жорстких заборон на рівні законодавства. Як результат — деякі країни вже ухвалили обмеження, інші готуються це зробити.  

У 2023 році Франція ухвалила закон про «цифрову більшість», який забороняє дітям віком до 15 років самостійно реєструватися в соціальних мережах. Для створення облікового запису потрібна згода одного з батьків. Соцмережі зобов’язані впровадити системи вікової верифікації. У червні 2025 року президент Емманюель Макрон оголосив про ще суворіші заходи — заборону соцмереж для дітей до 15 років на рівні держави, якщо аналогічного рішення не ухвалить ЄС. Він пояснив, що це потрібно для захисту психічного здоров’я підлітків. У країні заборонили використання смартфонів у школах і говорять про заборону екранів у тих місцях, де перебувають діти до трьох років.

У Нідерландах наразі немає законодавчої заборони на соцмережі для дітей, але у 2025 році міністерство охорони здоров’я рекомендувало батькам не дозволяти дітям до 15 років користуватися тіктоком, інстаграмом та іншими платформами. Крім того, у заяві йшлося про необхідність обмежити час, який підлітки проводять перед екранами.

У червні 2025 року румунський сенат почав розгляд законопроєкту «Цифрове повноліття», який передбачає, що користування соцмережами дітьми, молодшими за 16 років, можливе лише за згодою батьків або опікунів. Ідеться не лише про тікток, а й про ютуб, інстаграм, фейсбук тощо. Про встановлення вікових обмежень для користувачів соцмереж заговорили й у Німеччині.

Європейський Союз задумався над стандартизацією правил використання соцмереж — цей уніфікований підхід може базуватися на ідеї визначити «вік цифрового повноліття», який може настати в 15 років. Для цього платформи повинні будуть запровадити обов’язкову перевірку віку на пристроях з одночасним обмеженням певних функцій для соцмереж (персоналізація контенту, автовідтворення відео, іще деякі). А батьки повинні будуть надавати дітям, які не досягли цього віку, дозвіл на користування цифровими сервісами, зокрема соцмережами. Компанія Meta підтримала і назвала «ефективним рішенням» пропозиції щодо запровадження єдиного «віку цифрового повноліття» в ЄС. Понад те, запропонувала розширити обмеження й для онлайн-ігор, стримінгових сервісів, месенджерів і веббраузерів.

У 2024—2025 роках Австралія запровадила одну з найжорсткіших у світі заборон соціальних мереж для дітей. У країні прийнятий закон, згідно з яким діти, молодші за 16 років, не мають права створювати облікові записи в тіктоку, інстаграмі, іксі й інших платформах. Одночасно з цим соцмережі повинні впровадити ефективні механізми перевірки віку. Спершу планувалося запровадити штраф таким платформам за порушення цього закону, але згодом від нього відмовилися.

У США зараз регулювання доступу дітей до соцмереж здебільшого розв'язують на рівні штатів. Хоча тенденція до обмеження цих сервісів для неповнолітніх спостерігається в країні уже не перший рік. До прикладу, в 2024 році закон штату Юта не лише обмежив використання соцмереж неповнолітніми, але й вимагає від цих сервісів перевіряти вік користувачів за допомогою наданих документів. У 2025 році Конгрес США розглядав кілька законопроєктів на федеральному рівні, зокрема Kids Online Safety Act (KOSA), який передбачає обмеження алгоритмів і обов’язкові налаштування «за замовчуванням» для неповнолітніх. Проте поки що ці закони не ухвалено. У квітні 2025 року в Техасі Палата представників проголосувала за найбільш жорсткий законопроєкт, що передбачає заборону користування соцмережами тим, хто молодший 18 років. Але поки законопроєкт не пройшов сенатське голосування, тому його подальша доля туманна.

Чи потрібна заборона соцмереж для неповнолітніх: український контекст

Останнім часом в Україні теж обговорюють безпеку дітей у соцмережах. Дискусії щодо обмежень доступу поки втілюються у спроби створити безпечне середовище в соцмережах для дітей. До прикладу, існують рекомендації Міністерства освіти і науки про ризики соціальних мереж і захист дітей у цих середовищах. Але обговорюють і необхідність більш жорстких кроків — запровадження «цифрового повноліття» та технічних обмежень для неповнолітніх у соцмережах. Зокрема, такої думки народний депутат Ярослав Юрчишин.

Про нездорові патерни використання соцмереж дітьми та підлітками говорять і в професійному середовищі. Христина Шабат, керівниця Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті в коментарі для «Детектора медіа» сказала, що вона вбачає проблему в тому, як сьогодні діти користуються соцмережами, адже саме зараз діти та підлітки використовують ці сервіси неконтрольовано: «Більшість соціальних мереж мають нижню вікову межу для реєстрації. Переважно це 13 років. Якщо ми говоримо про месенджери, то для телеграму та вайбера це 17 років, для вотсапу — 12. Проте так уже культурно склалося, що батьки через власний досвід часто сприймають вміння дитиною користуватися чимось "не за віком" як ознаку дорослості. В нашому дитинстві це могли бути алкоголь до 18 чи цигарки, катання в селі на “жигулях” і інші неприйнятні й недитячі забави. Ми виросли, а звички не змінилися. Тому як батьки толеруємо обхід правил. Толерує і школа. Бо ще від ковіду домашні завдання дітям скидали точно не в батьківський чат, а у вайбер-чат. А це означає, що кожна дитина сама чи з допомогою батьків на своєму смартфоні поставила потрібний для скачування вік (17 років), щоб програма завантажилася на гаджет. Тож наші діти живуть в умовах, де використання соцмереж неконтрольоване. І саме зараз це середовище потрібно зробити трохи більш контрольованим».

З нею погоджується психологиня Оксана Пшегорницька, хоча й говорить, що тривалий час вона виступала проти таких заборон: «Річ у тім, що заборона на соцмережі — це не щось нове, адже вони мають обмеження на мінімальний вік для реєстрації, це 12—13 років залежно від сервісу. Підняття цього віку — це не нововведення, а просто зміна умов. Мене хвилює те, що наші діти використовують гаджети взагалі і соцмережі майже безконтрольно. Коли окремі батьки мають іншу стратегію щодо соцмереж — ця дитина відрізняється і якийсь відсоток розмов з однолітками підтримати не може. Мене хвилює, ще використання гаджетів і поглинання величезної кількості контенту дітьми з найніжнішого віку в нашому суспільстві унормоване. Водночас ми повинні розуміти, що соцмережі — це вікно у світ. Мене саму виховав "живий журнал", я знайшла коло спілкування і сформувала свою бульбашку завдяки соцмережам. Моя старша донька в період свого перебування за кордоном у 2022—23 роках дуже спиралася на соцмережі, багато спілкувалася, була зі своїми. Я бачу в цих сервісах і багато цінного для підлітків».

Народний депутат Ярослав Юрчишин теж говорить, що повна заборона соцмереж може мати негативний ефект і в коментарі для «Детектора медіа» пояснює: «Ми мусимо пам’ятати, що головне, що ми маємо дати нашим дітям (і особливо зараз, під час війни) — це не цікавий контент та екшн, а безпеку. Тому я скоріше хочу досягти обмежень, які би були саме про безпеку. До прикладу, є ютуб. У його повному доступі діти можуть натрапити на рекламу казино й алкоголю, проросійські наративи, небезпечний контент (зачеперство, руфінг) тощо. Але водночас є YouTube Kids, де значно вища регуляція контенту, і діти просто не побачать те, що буде нести загрозу для них самих. YouTube Kids — не ідеальний, але точно набагато кращий варіант, ніж нерегульований тікток чи телеграм, де на зв’язок з українськими підлітками виходять ФСБшники, наркоторговці та люди, що поширюють порно. Хочеться, аби інші соціальні мережі брали приклад з ютубу, щоб було чітке розмежування: є контент для всіх із меншою кількістю обмежень і є контент для дітей, де є серйозні обмеження, бо пріоритет — це безпека».

Додамо, що за інформацією дослідження, проведеного на замовлення ГО Dignity Online і Національної служби якості освіти, 75% .українські  підлітки проводять онлайн більш як три години на день.

Зворотний ефект від заборон

Кожна заборона може мати негативний ефект. Ми спитали в співрозмовників, чи не призведе заборона соцмереж до того, що діти все одно знайдуть спосіб ними користуватися, а самі соцмережі перетворяться на неконтрольовані середовища.

Пан Юрчишин вважає, що неконтрольоване використання соцмереж — це те, що відбувається зараз. Наслідки — вербування ФСБ наших дітей, підпали та вбивства: «Свого часу таке питання стояло і після блокування “Вконтакті”, мовляв, тепер усе більше дітей підуть у даркнет, аби шукати забаву там, але ми так і не побачили цього. Усі знайшли більш зручні та зрозумілі телеграм, тікток, вотсап і так далі. Чи стали ці платформи кращими та безпечнішими — це вже дискусійне питання. Але те, що українці перестали користуватися платформою з грядки “мейл.ру” — вже добре. Щодо негативного впливу та психологічного стану — так, безумовно, ми говоримо про дуже вразливу категорію українців, про наймолодших із нас, тому треба враховувати багато факторів. Однак повторюся, що нинішній стан і безперешкодне використання дітьми будь-яких платформ — це і є приклад неконтрольованих соцмереж, які завдають шкоди. Відірвати дитину від безперервного скролінгу тіктоку — це погано в моменті, бо дитина засмутиться прямо зараз. Але може бути добре в довгій перспективі, коли в дитини не буде залежності від цієї “машинки для дофаміну”, як, наприклад, називають тікток у Центрі вивчення читання та грамотності у Цинциннаті».

Христина Шабат вбачає позитивні наслідки обмежень соцмереж і навіть їхньої заборони. «Я переконана, що таке обмеження матиме позитивний вплив на психічне здоров'я — знизить тривогу, зменшить доступ до насильницького контенту, покращить фокус на завданнях. Це доведено науковими дослідженнями. Діти знову почнуть спілкуватись один з одним, а не через телефон. Але питання в тому, чи потрібно заборонити ці сервіси. Звісно ж еволюційний шлях тут кращий ніж революційний. Якщо ми розуміємо, що тікток є шкідливим для дітей і мережа не здатна самостійно регулювати доступ, тоді потрібно її заборонити. Якщо ми працюємо з батьками та дітьми, пояснюємо причинно-наслідкові зв'язки, чітко визначаємо межі — де, скільки часу, коли ми користуємося соціальними мережами, вчимо медіаграмотності, — тоді обмеження буде цілком достатньо. Проте у нас немає стільки часу, бо наших дітей уже вербують російські спецслужби через нашу толерантність до обходу правил».

Наталія Піпа, народна депутатка, секретарка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій говорить, що в питанні обмеження безконтрольного використання контенту в соціальних мережах та екранного часу загалом Україна поки відстає від світу. Депутатка в коментарі для «Детектора медіа» каже, що обмежень недостатньо, адже нерідко саме батьки допомагають дітям обходити встановлені правила. Окрім того, «навіть при наявності заборони підлітки легко обходять її, скориставшись VPN-сервісом». Тому, за словами пані Піпи, обмеження недостатньо. «Разом із блокуванням підліткових акаунтів ми маємо проводити інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед батьків про шкоду безконтрольного використання соціальних мереж для дітей. А цифрова грамотність має стати обов’язковою навичкою, що її підлітки набувають у школі. Без зміни рівня усвідомлення проблеми жодна заборона не працюватиме», — каже Наталія Піпа.

Нові вимоги до цифрового захисту

Дискусія про необхідність зміцнення цифрового захисту неповнолітніх в Україні є продовженням загальносвітової тенденції. Проте наразі ні в Україні, ні у світі немає робочих підходів до побудови правильних взаємин дітей із соціальними мережами. Водночас є розуміння, що в нашій країні ця проблема є не лише предметом інтересу психологів та освітян, але й фахівців із національної безпеки.

Опитані коментатори єдині у своїх висновках — установлення обмежень необхідне. Проте в якому вигляді ці обмеження повинні існувати та, найголовніше, якою буде роль держави та соціальних платформ у цих нових правилах, поки питання дискусійне. Але часу на обговорення залишається все менше.