Автори:

Валерія Буняк

Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що в Україні варто розпочати діалог про цифровий вік та технічні обмеження для неповнолітніх у тіктоці, телеграмі та на інших платформах. Про це він написав у колонці для «Української правди».

«Ми забороняємо дітям курити, вживати алкоголь і грати в азартні ігри. Але тікток — без проблем. Телеграм? У вільному доступі. Жодних вікових бар'єрів, жодного контролю. Хоча саме ці платформи стали полем бою — інформаційного, ідеологічного, а часом — і реального.

Сьогодні в соцмережах українські діти не просто дивляться відео. Вони — об’єкти обробки, вербування, впливу. І в країні, що воює, і досі немає механізмів, які б захистили неповнолітніх від цифрової загрози», — йдеться в матеріалі.

Ярослав Юрчишин зазначив, що в тіктоці діти споживають фейки, маніпуляції та мову ненависті, а в телеграмі стикаються з рекламою алкоголю і тютюну та вербуванням. Так, ворог залучає підлітків до підпалу машин військових, вчинення провокацій, зливу інформації та диверсій. Відомі випадки, коли підлітки погоджувались на закладання вибухівки та самі гинули від неї.

«Цифрові платформи стали інструментом для вбивства українців (зокрема й наймолодших) в руках ворога. Ми дозволили це зробити. Дозволили, бо не поставили жодних обмежень. Дитина в Україні сьогодні має більше спокуси побачити російську пропаганду в тіктоці, ніж українську книжку в школі. 

Аргументи "це обмеження свободи слова" не витримують критики. Свобода слова — це право дорослого свідомого громадянина на висловлення думки. Але свобода дитини — це передусім захист від зловживань. Від наркотиків. Від вербування. Від насильства», — переконаний нардеп. 

Він вважає, що в Україні доцільно розпочати діалог про цифровий вік, реальну перевірку віку, можливо, із залученням «Дії», технічні обмеження для неповнолітніх у соцмережах, а також відповідальність платформ за порушення.

Нардеп зауважив, що деякі країни «вже переходять від дискусій до дії».

Зокрема, наприкінці листопада 2024 року законопроєкт про заборону соціальних мереж для осіб віком до 16 років отримав схвалення Сенату Австралії. Австралія заблокує тікток, снепчат, інстаграм, фейсбук, а також ікс до кінця 2025 року в межах цього закону.

У жовтні 2024 року прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере оголосив, що влада країни планує обмежити використання соціальних мереж дітям до 15 років. Уряд планує запровадити додаткові гарантії, щоб діти не могли обійти вікові обмеження, зокрема внести поправки до закону про персональні дані.

Крім того, нещодавно ініціативна група країн-членів ЄС — Франція, Іспанія, Греція — запропонувала запровадити «цифровий вік повноліття».  Ініціатива передбачає обов’язкову перевірку віку через пристрої на платформах, а також нові європейські стандарти, які обмежать використання затягувальних функцій у додатках.

«Це не заборони заради заборон. Це стратегія, аби технології не використовували вразливість дитячої психіки. Поки що ідея знаходиться в зародку і невідомо, чи всі країни-члени будуть готові її підтримати. Однак ЄС демонструє розуміння того, що соцмережі є реальною загрозою для дітей», — вважає нардеп.

Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що близько 50 дітей звернулися до Національної поліції щодо спроб вербування з боку росіян через месенджери та соцмережі. За словами начальника ювенальної поліції України Василя Богдана, наразі спостерігають стійку динаміку до підвищення такої кількості звернень. 

• Читайте також: (Не)безпечний інтернет: як захистити дітей онлайн

Фото: Ярослав Юрчишин / пресслужба ВРУ