Фіолетового кольору обкладинка книжки з малюнком пташки та написаним ніби від руки словом «Вільність» представлена на стенді видавництва «Білка». Її назва співзвучна з головними мотивами поезій Тетяни Власової — жага до волі та майбутнього, внутрішня свобода та гармонія, світло, що видно в найтемніші часи. Саме про це 71 поезія, яка міститься на сторінках збірки.

«Книжка готувалася з початку повномасштабного вторгнення, бо там практично всі вірші, за винятком кількох, написані після 24 лютого 2022 року. В якийсь момент я зрозуміла, що це буде книжка — і я вже почала свідомо її складати, бо перша моя книжка була трохи хаотична», — розповіла «Детектору медіа» Тетяна Власова.

Книжка Тетяни Власової «Вільність»

Вона також додала, що весь видавничий процес із дописуванням, узгодженням, ілюстраціями та версткою тривав пів року, а далі швидко друкували, бо хотіли встигнути до «Книжкового Арсеналу». Тираж видання — дві тисячі примірників, перші 200 з яких з автографом авторки були відправлені тим, хто робив передзамовлення.

«Знаєте, я безмежно дивуюся постійно, що талановиті автори наші не мають книжок. Коли Таня читає вірші — бігають мурашки, ти хочеш зберегти ці твори у себе десь ближче до серця у якомусь матеріальному вигляді. Ми довго працювали над книгою, Таня дуже чутлива до різних творчих пошуків. Для мене було важливо, щоб збірка вийшла такою, якою Таня її собі бачила в мріях», — розповіла комерційна директорка видавництва «Білка» Ірина Білоцерковська.

Ірина Білоцерковська

Загалом збірка поезій «Вільність» вийшла схожою на особистий щоденник, що містить ілюстрації, які нагадують записи на полях. «Я дуже рада, що вона вийшла саме з таким оформленням, ілюстрації робила моя подруга — художниця Анастасія Усенко. І вони були створені саме для цієї книги. Наша концепція була така: вірш у формі щоденника. Це книга-щоденник, тому що там такі рвані написи, календар. Вона дуже емоційна, а разом із тим дуже спокійна. Вона мені дуже "дихає", мені здається, що там багато світла. Вона про війну, але не про безнадію, відчай чи горе», — розповідає Тетяна Власова.

• Читайте також: Радіоведуча Олена Гусейнова презентувала книжку поезій «Нічний ефір»

Нашвидкуруч написані нотатки, щоб не забути, важливі слова, що можна заримувати у вірші, щось закреслено, а щось — зі знаком оклику. Коли гортаєш книжку, то здається, що ніби підглядаєш у записники поетки, де тільки-тільки народжується новий вірш. На білому тлі сторінки — ілюстрації, намальовані чорним грифельним олівцем із додаванням фіолетового кольору, ніби художник просто провів лінію маркером, намагаючись щось заштрихувати або виділити. І ці вкраплення кольору додають яскравості в мінорні сюжети. Так і в поезіях Тетяни Власової — крізь темряву війни просвічують промінчики світла, що несуть надію.

«Так багато війни. Багато війни. Так багато любові», — пише Тетяна Власова у вірші, і щемне відчуття з'являється в серці та розтікається теплом по шкірі. А в іншому вірші це звучить так: «Ніч не закінчується, час не закінчується, війна не закінчується. Любов, звичайно, так само ніколи не».

Збірка поезій «Вільність» нагадує хроніку воєнного часу, де в узагальнених поетичних образах можна впізнати реальних людей. На сторінках книжки є і військові: «янголи діляться цигарками» та «розповідають один одному про перемоги, розповідають про свої втрати». І матір, яка щойно втратила сина: «Їй говорять — це він. Забирай його, забирай. Замість ока — діра, і замість серця — діра». У поезіях впізнаємо себе і свої відчуття: «Двадцять четверте лютого сталося вчора. І відтоді я не пам'ятаю більше нічого». Впізнаємо свою віру в майбутнє без війни: «І хоч зараз цей світ нестерпно холодний і вогняний — колись ми нарешті змиємо одне з одного запах цієї війни».

«Поштовхом або тригером для написання віршів стала війна, там емоції, які ми усі переживаємо, можна впізнати, про що я пишу і про кого. Але там багато любові. Вона дуже світла», — говорить Тетяна Власова.

• Читайте також: «Історія “Українського радіо” ― це історія нашої держави»

За пів години до презентації книжки у Києві пролунала тривога, відвідувачів «Книжкового Арсеналу» попросили перейти в укриття. Тетяна Власова сказала: думала, що навряд чи вона відбудеться. Рівно о 19:00, коли презентація мала розпочатися, пролунав сигнал відбою тривоги, і з маленьким запізненням її все ж удалося провести. Та ще й з аншлагом у залі.

«Я вже переживала, коли почалася тривога, думала: "Ну от так «пощастило»". Але нам справді пощастило, що тривога закінчилась і ми усі разом тут. Я вам дякую за те, що ви дочекались і прийшли», — подякувала зі сцени Тетяна Власова.

Ахтем Сеітаблаєв і Тетяна Власова

Наступні пів години глядачі слухали поезії Тетяни Власової зі збірки «Вільність», які вона задумала презентувати слухачам у незвичній формі поетично-театрального перфомансу. «Я люблю творити красиве і я люблю збирати людей, які творять красиве», — прокоментувала поетка. Зі сцени вірші звучали у виконанні як самої Тетяни Власової, так і актора та режисера Ахтема Сеітаблаєва під музичний супровід піаністки Влади Бучко.

Під час презентації книжки «Вільність»

Тетяна Власова та Влада Бучко

По завершенню поетично-театрального перфомансу глядачі не розходились, офіційна частина перейшла в неформальне спілкування. Хтось підходив до Тетяни Власової підписати книжку, хтось просто поділитися враженнями, а хтось — обійнятися та зробити фото на згадку.

Фото: Олена Жеронкіна; Оксана Наумова