Стартував проєкт з оцифрування унікального кіноархіву Національної кінематеки України
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Стартував проєкт з оцифрування унікального кіноархіву Національної кінематеки України
Група дослідників у Національній кінематеці України впродовж кількох місяців оцифрує близько 200 унікальних кіноплівок, створених за доби незалежності України. Про це повідомила пресслужба проєкту.
Ще у 2021 році за підтримки Українського культурного фонду група дослідників розпочала роботу з каталогізації цього архіву. Наразі в кіноархіві віднайдено понад 11 тисяч одиниць кіноплівок. Утім, для збереження спадщини необхідно не лише створити каталог, але й поступово оцифрувати найцінніші плівки.
«"Національна кінематека України" є правонаступницею славнозвісної Київської кіностудії науково-популярних фільмів, де діяла унікальна "Київська школа наукового кіно". Серед її найяскравіших представників — кінорежисери Фелікс Соболєв, Альмар Серебренніков, Андрій Загданський, Роман Ширман, Юрій Зморович та інші. Наша команда відбере кілька десятків найважливіших плівок, створених за часів незалежності України. Вони будуть оцифровані з 35-міліметрової плівки, після вони стануть доступними онлайн», — розповіла керівниця проєкту, продюсерка Люба Кнорозок.
Диджиталізація також відкриє доступ до архіву українським та світовим кінематографістам. Як зауважила команда, за останні роки фільми, створені з архівних матеріалів, були неодноразово представлені на міжнародних фестивалях та вигравали призи.
Проєкт з оцифрування цієї унікальної спадщини втілює за підтримки Українського культурного фонду колектив «Група Кінотрон», що займається актуалізацією української архівної спадщини, у співпраці з Національною кінематекою України. Серед його робіт — фільми «Нескінченність за Флоріаном», «Там, де закінчується Росія» (реж. Олексій Радинський), «Під знаком якоря» (реж. Тарас Співак).
Нагадаємо, нещодавно Львівський музей історії релігії розпочав оцифровування своїх фондових колекцій у межах проєкту, підтриманого Українським культурним фондом. Після оцифрування на онлайн-платформі, яку розробляють для музею, опублікують фотографії з інформацією українською та англійською мовами про 1200 найцікавіших музейних пам’яток. Також планують створити 3D-моделі 22 археологічних пам’яток з фондової колекції для огляду відвідувачами.
Раніше у Львові оцифрували аудіозаписи 1984 року ВІА «Ватра» за художнього керівництва Ігоря Білозора. Їх опублікували для прослуховування на платформі «Суспільне Медіатека».
Фото надала команда проєкту