Наприкінці березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає регулювання платформ, розкриття структур їхньої власності та джерел фінансування. Таке звітування перед державою стосувалося б усіх соцмереж та інформаційних ресурсів, а також дозволило б деанонімізувати шкідливі канали, зокрема в телеграмі. Однак проєкт закону вже знайшов своїх критиків, тож, імовірно, він буде не раз допрацьовуватися.

Потреба в регулюванні платформ не нова і стосується всього світу, але в Україні вона вимагає термінових рішень, насамперед — через поширення ворожої пропаганди на платформах; використання анонімних каналів із метою цькування активістів, журналістів, антикорупціонерів; дискредитації бізнесу та політичних опонентів, а також великої залежності й користувачів, і державних органів від однієї з них, телеграму.

«Детектор медіа» вже писав про різні ініціативи, які зараз пропонують різні відомства та регуляторні органи, зокрема, про необхідність оподаткування телеграм-каналів, які ведуть комерційну діяльність в Україні, та про небезпеку для персональних даних користувачів платформи тощо. Але поки що, окрім цього єдиного законопроєкту, реальних кроків держава і законодавці не зробили. Пояснюємо, що може зробити держава, щоби приборкати найпопулярніший в Україні месенджер.

Телеграм — улюбленець російської влади

У березні 2022 року, після початку російського повномасштабного вторгнення, засновник телеграму Павло Дуров написав: «З боку мами я веду свій рід із Києва. Її дівоче прізвище Іваненко, і донині в нас живе багато родичів в Україні. Тому цей трагічний конфлікт особистий як для мене, так і для Telegram». У доволі сентиментальній формі Дуров повідомив, що його кар’єра в Росії закінчилася, коли він у 2014 році відмовився передати ФСБ дані українських користувачів «Вконтакте». «Я втратив компанію та дім, але зробив би це знову — без вагань. Я більше не живу в Росії, не маю там ні компаній, ні працівників. Але одне залишається незмінним — я за наших користувачів, незважаючи ні на що. Їхнє право на приватність є святим. Зараз — як ніколи», — написав Дуров.

Попри таку заяву, є чимало підстав сумніватися в його щирості. СЕО Cyber Unit Technologies та експерт із кібербезпеки Єгор Аушев каже, що хоч телеграм є безплатною платформою, в його розвиток було інвестовано більш ніж мільярд доларів із банків, що фінансуються саме з федерального резерву Росії. «Виникає питання, чому вони туди інвестують, якщо це не фінансова історія? Якщо на ньому не заробляють? Виходить, що це стратегічно важлива платформа», — каже Аушев.

Наприклад, LinkedIn заборонений у Росії, тому що його сервер розташований поза її територією. Водночас телеграмом можна спокійно користуватися, і, за словами Аушева, нові моделі телефонів російської розробки продають уже зі встановленими додатками телеграму та «Вконтакте». «Ми бачимо листування російських військових, де вони радять користуватися телеграмом для їхньої внутрішньої комунікації», — додав він. Що може свідчити про їхню впевненість у безпеці цієї платформи для військових потреб.

Про те, що сервери телеграму все ж розташовані в Росії, неодноразово розповідав і журналіст і кіберблогер Назар Токар. Є дві компанії, які передають трафік телеграму від людини до сервера і від сервера до іншої людини — RETN та GlobalNet LLC. Обидві компанії, за словами Токаря, — російські. Вони мають формальні офіси в Лондоні та Амстердамі, але ними керують росіяни. Сервери цих компаній розташовані в Росії, Україні, також проклали лінію до Казахстану та Китаю.

«Ці компанії надають так звані діапазони IP-адрес винятково для телеграму. Це кількасот IP-адрес, які закріплені за телеграмом для передачі інформації. Можна відстежувати, принаймні частково, де вони зареєстровані. Велика частина з них була в Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі, потім діапазони адрес стали перереєструватись і стали голландськими та розташовані начебто в Нідерландах. Перевірити, що саме ця адреса є саме там, а не в іншому місті — ми не можемо. Але є інші прямі докази. Наприклад, домен telegram.org станом на квітень 2022 року посилався на IP-адресу, яка перебувала в Санкт-Петербурзі. На той момент повномасштабна війна тривала майже два місяці», — пояснює Назар Токар.

Представник телеграму Ремі Вон у листуванні з «Детектором медіа» заперечив цю інформацію: «Telegram не має співробітників, компаній та обладнання в Росії. Деякі служби IP-геолокації помилково повідомляли про сервери Telegram, перш ніж були внесені виправлення. IP-геолокація за своєю природою є неточною практикою», — йдеться в повідомленні. Він також наполягає, що платформа фінансується прозоро і не має відношення до Росії: «Telegram почав монетизацію у 2021 році, представивши на каналах рекламу, орієнтовану на конфіденційність, і продовжив її з преміальною підпискою у 2022 році. Telegram залучив $1,7 млрд від продажу облігацій із глобальним інвестиційним банком JP Morgan як своїм основним партнером. Telegram також провів ретельну перевірку KYC для всіх покупців облігацій, щоб переконатися, що до них не включено державні кошти Росії. Повідомлялося, що російський фонд РФПІ викупив незначну частку ($2 млн із $1,7 млрд) у третьої сторони на вторинному ринку. Якщо це так, то Telegram не брав участі та не був стороною в угоді. Власники облігацій мають обмежені права та не мають можливості впливати на цінності чи стратегію компанії. Наскільки відомо Telegram, переважна більшість її облігацій нині належать великим глобальним фондам, що базуються у США та Великій Британії», — йдеться в повідомленні представника телеграму «Детектору медіа». Так само він заперечує будь-який зв’язок чи співпрацю з російськими спецслужбами та чиновниками й наголошує на безпечності платформи для українських користувачів.

При цьому про співпрацю з телеграмом кажуть самі російські чиновники. Нещодавно прессекретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що на відміну від соцмереж Meta, у Кремля немає планів блокувати телеграм. Начальник управління диктатора Росії з громадських проєктів Сергій Новіков назвав телеграм «умовно російським»: «Колеги мені вранці кажуть: “Ми вам надішлемо на вотсап”. У мене немає вотсапу, його епоха закінчилася для мене, у мене телеграм. Це умовно наш месенджер, можна сказати. Принаймні не ворожий нашій країні месенджер». А Володимир Путін ще у 2021 році сказав, що з телеграмом «домовилися».

Що пропонують законодавці, регулятор і правозахисники

Торік член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін розказав про роботу над новим законопроєктом у Міністерстві цифрової трансформації, який має регулювати роботу платформ і стати аналогом законодавства Європейського союзу у цій сфері. Проте зараз він каже, що ця ініціатива була зупинена, оскільки європейські законодавчі акти, а саме «Закон про цифрові послуги» та «Закон про цифрові ринки», тільки у 2024 році набули чинності та ще перебувають у процесі імплементації. В пресслужбі Мінцифри «Детектору медіа» підтвердили цю інформацію та додали, що вони навіть не мають повноважень у цій сфері.

Тож єдиною реальною ініціативою щодо регулювання платформ наразі є законопроєкт №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація», поданий Миколою Княжицьким.

 Олександр Бурмагін

Олександр Бурмагін каже, що цей проєкт закону якісний із точки зору юридичної техніки, але по змісту має багато прогалин: «Там норми загального характеру, які охоплюють усі платформи. Він планує розглядати їх по суті як медіа або як суб’єкти, які регулюються медійним законодавством. На мою думку, це трошки хибний підхід, тому що платформа сама по собі — це окремий об’єкт для регулювання. І саме тому в ЄС прийняли цей “Закон про цифрові послуги”, які стосуються платформ, тому що платформи мають свою специфіку».

Законопроєкт Княжицького передбачає розкриття структури власності, що, на думку Бурмагіна, може призвести до того, що потенційними порушниками будуть всі платформи: «Ми теоретично знаємо, що Meta належить Цукербергу, знаємо, хто акціонер “Гугла”, але це не означає, що коли Нацрада звернеться до них, нам нададуть всю інформацію. Крім того, там прописаний обов’язок усім платформам відкривати офіси в Україні, також є пропозиція штрафувати будь-яку сторінку, навіть не медійного користувача, якщо там є заборонений контент. І все це чомусь прописується в “Закон про медіа”. Хоча цей закон і Нацрада справді є медійними регуляторами, наша сфера відповідальності повноважень — це медіа, але не платформи й не користувачі».

На платформах можуть бути присутні дуже різні суб’єкти: користувачі, магазини, блогери. Можуть бути й медіа, які вже регулюються Нацрадою згідно з «Законом про медіа», якщо добровільно зареєструються. Але телеграм-канал не зареєструють, якщо контент містить заклики до збройної агресії чи власником виявиться громадянин Росії. Бурмагін каже, що орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа, який зараз створюється, може напрацювати критерії розмежування, хто взагалі є онлайн-медіа, а хто — ні. Ці критерії будуть застосовувати для тих випадків, коли є сумніви, як, наприклад, з онлайн-магазинами чи сайтами з допомогою тваринам. Коли ресурс збирає та поширює систематично масову інформацію і відповідає визначенню онлайн-медіа, то регулятор буде такий ресурс сприймати як онлайн-медіа і без таких критеріїв.

Якщо до Нацради надійде скарга на незареєстроване медіа, у Нацради є можливість звернутися до адміністрації платформи, наприклад, Meta чи YouTube, стосовно порушень національного законодавства та контентних обмежень. Але платформи реагують із точки зору своїх політик, тобто хтось реагує, а хтось — ні. Зокрема телеграм повідомлення від Нацради ігнорує.

Юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва підтверджує, що питання прозорості та представництва в Україні можуть викликати непорозуміння з представниками цих платформ. Якщо структура власності вважатиметься непрозорою, то такі сервіси будуть заборонені до використання державними органами та їхніми посадовими особами, а також банками та платіжними системами. Їх не можна буде завантажувати та використовувати на пристроях, що використовуються для службових цілей. Також будуть обмежені додатки для військових.

«Через те, що в платформ немає власного представництва на території України, для державних органів узагалі не залишиться жодного сервісу. На сьогодні Meta співпрацює з українським урядом у питаннях регулювання контенту. І якщо у нас почнуть тиснути на Meta й подібні платформи, я не впевнена, що вони продовжать співпрацювати з українським урядом», — каже Авдєєва. 

Тетяна Авдєєва

За її словами, в законопроєкті платформи спільного доступу до інформації намагаються врегулювати так само, як платформи спільного доступу до відео. Але на рівні Європейського Союзу платформи спільного доступу до відео — як-от ютуб — регулюються за Директивою про аудіовізуальні медіапослуги у редакції від 2018 року, а от платформи спільного доступу до інформації регулюються за Актом про цифрові послуги. І коли прийде час гармонізувати українське законодавство з європейським та імплементувати Акт про цифрові послуги, нам доведеться переписувати докорінно весь цей закон.

«Я розглядаю цей законопроєкт, як хороший початок дискусії про регулювання платформ, особливо з огляду на дезінформацію та контент, який потенційно може шкодити національній безпеці. Але в такому форматі, як пропонується, навряд чи це хороша ідея», — пояснює юристка.

Авдєєва каже, що на рівні ЄС уже почалися зрушення в бік імплементації цих прийнятих Актів про цифрові послуги та цифрові ринки, відповідно Україна поки що може просто подивитися, який механізм імплементації вже розроблено, поспілкуватися з експертами з європейських держав, який, власне, підхід вони обрали. Тоді можна буде зрозуміти, як це вписати в українську законодавчу практику.

Потреба в регулюванні платформ полягає ще в тому, що соцмережі, зокрема телеграм, є безмежним простором для розповсюдження реклами та нелегального аудіовізуального контенту. В березні голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомляв «Детектору медіа», що Верховна Рада звернулася до фіскальної служби щодо перевірки комерційної діяльності телеграм-каналів. На момент публікації матеріалу відповіді на цей запит ще немає.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай каже, що у 2024 році загальний дохід телеграму від реклами та підписок може сягнути 160 млн доларів.

«Змусити Telegram сплачувати податки можливо, компанія сплачує їх у тих країнах, де цього вимагає законодавство, про це, зокрема, зазначено в правилах користування телеграмом. Перш за все — у вигляді “податку на Google”, який є, по суті, оподаткуванням цифрових послуг, digital services tax (DST), і який уже сплачує близько ста великих цифрових компаній, таких, як Google, Meta, Etsy чи OnlyFans.

З урахуванням частки українських користувачів, дохід компанії Telegram від українського ринку у 2024 році складе щонайменше 3–4 млн доларів. Це вже в 120–160 разів перевищить мінімальний поріг суми операцій постачання електронних послуг, після якого компанія-нерезидент зобов’язана зареєструватися в Україні як платник податку», — каже Гайдай.

 Юрій Гайдай

За його словами, якщо Telegram не зареєструвався і не почав декларувати та сплачувати відповідні податки, ДПС може нарахувати штрафні санкції та звернутися по допомогу у стягненні податків до податкового органу країни реєстрації. Оподаткування ж доходів власників телеграм-каналів, якщо вони резиденти України, повинно здійснюватися в рамках оподаткування доходів від підприємництва, або доходів фізосіб.

«Звісно, у випадку “тіньової” діяльності ДПС буде складно, а подекуди й економічно невиправдано “дотягуватися” до власників телеграм-каналів, але у випадку найбільших каналів це робити доцільно, бо доходи вони отримують значні, і повинні сплачувати податки, які йдуть на фінансування сил оборони. Зрештою, на мій погляд, телеграм потрібно заборонити як загрозу національній безпеці. Але до моменту заборони компанія Дурова принаймні повинна наповнювати бюджет», — сказав економіст.

Таємничий представник телеграму, або Що відомо про Ремі Вона

Одна з проблем, яка постає у розв’язанні питань із телеграмом, — фактична відсутність комунікації з платформою. Окрім Олександра Бурмагіна, про погану комунікацію з телеграмом повідомляв перший заступник голови Нацради Валентин Коваль. За його словами, телеграм узагалі не реагує на звернення регулятора. Про те, що платформа не відповідає не лише Нацраді, а й СБУ, казав Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. А голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю «РБК-Україна» розказав, що раніше телеграм ігнорував звернення української влади, але зараз взаємодія почалася і платформа розглядає запит СБУ щодо 26 телеграм-каналів, серед яких «Легітимний» і «Резидент». Представник ГУР МО України Андрій Юсов повідомляв «Детектору медіа», що Україна веде комунікацію з телеграмом щодо видалення телеграм-каналів, які працюють на ворожу розвідку, проте на повідомлення українських спецслужб телеграм реагує не так активно, як на повідомлення російських.

Водночас на критику в медіа телеграм реагує доволі швидко. За останній час низка редакцій, зокрема «Детектор медіа», «Ліга», «Настоящее время» отримали листи від Ремі Вона (Remi Vaughn), який називає себе керівником відділу зв’язків із пресою та медіа компанії Telegram, проте верифікувати ці дані не вдалося. Дослідницька аналітична група Infolight.ua повідомила, що простий і розширений пошук різними методами не дав результатів.

Назар Токар каже, що перший лист від Ремі Вона він отримав близько трьох років тому, але пошуки хоч якогось його акаунта теж виявились невдалими. Ремі Вона цитують не лише українські медіа, а й світові: CNN, Politico, TechCrunch, CNBC, USA Today та інші, і вказують його як спікера компанії Telegram.

Ярослав Юрчишин в інтерв’ю теж згадував певну особу, яка відповідальна за комунікацію в Східній Європі, відповідно і в Україні також. «Детектору медіа» він уточнив, що листи теж надходили від Ремі Вона.

У соцмережах є чимало сторінок, підписаних Remi Vaughn, однак жодна з них не вказує на особу, пов’язану з телеграмом. Ми надіслали запит на пошту телеграму з проханням підтвердити особу Ремі Вона, та опублікуємо відповідь, якщо вона буде.

Здогадками українських журналістів про цю людину вже скористалася російська пропаганда — ресурс «Україна.ру» повідомив, що в Україні нібито вигадали телеграм-представника для суперечки з розвідкою.

Скрин з «Україна.ру»

Зауважимо, що джерела «Детектора медіа» в Мінцифрі повідомляють, що під час спілкування з телеграмом платформа підтвердила, що такий працівник у них є. Очевидно, він дуже ефективний менеджер, який встигає надсилати зауваження буквально на кожну публікацію в українських медіа щодо платформи. «Детектор медіа» надіслав Ремі Вону багато запитань, зокрема про те, чи планує платформа відкривати офіс в Україні, чи співпрацює з представниками державних органів у питаннях видалення чи модерації контенту, який є небезпечним, і які саме пропозиції надходили від представників України до телеграму, та чи реагує платформа на ці звернення. На більшість конкретних запитань Ремі Вон не відповів (зокрема, про представництво в Україні, про видалення персональних даних українських військових і полонених, які поширюються у ворожих телеграм-каналах, а також, наприклад, про те, чому деякі антивоєнні російські телеграм-канали були позначені платформою, як фейкові). Але підтвердив, що платформа «отримала від української влади список потенційно проблемних каналів і зараз розглядає його», а також, що платформа «вживатиме заходів щодо будь-якого контенту, що порушує умови використання Telegram».

«Що стосується дезінформації, ми вважаємо, що маркування контенту як неточного та надання доступу до перевіреної інформації є більш ефективною стратегією боротьби з розповсюдженням неточних новин, ніж цензура», — додав Ремі Вон. Він також відповів, що з моменту запуску «Telegram не розкрив жодного байта даних своїх українських користувачів третім особам — і захист конфіденційності наших українських користувачів залишиться нашим пріоритетом».

Якщо телеграм такий недоступний, що може зробити держава

Олександр Бурмагін каже, що без системи реагування та примусу будь-яка норма закону стає декоративною. Тобто якщо телеграм буде порушувати законодавство, а Нацрада ніяк не зможе обмежити чи оштрафувати платформу — питання повного блокування постане само собою. За його словами, заблокувати телеграм можна за допомогою «блек боксів»: «Це система моніторингу інтернету, яка вже встановлена в Китаї та інших країнах. Вона дозволяє відстежувати електронну пошту, дуже глибоко залазити у зміст повідомлення. Проблема в тому, що ці коробочки ставлять у кожного провайдера, а в Україні їх п’ять тисяч. Це дуже дорого».

Тому Олександр Бурмагін радить іти шляхом розробки державних політик для використання соцмереж серед органів влади та місцевого самоврядування, адже, за його словами, в Україні поки немає елементарних речей, а ми вже намагаємося на рівні закону врегулювати те, що тільки напрацьовується в Європейському Союзі.

У багатьох країнах заборонено ставити телеграм і тікток на службовий телефон, який використовується посадовими особами. В Україні на рівні постанови Кабінету Міністрів необхідно розробити рамки, які б пояснювали, чому це небезпечні ресурси, та розробити просвітницькі кампанії, говорить представник Нацради.

«Я б ішов шляхом роботи з населенням і з органами влади стосовно того, чим є цей ресурс і як його правильно використовувати. Щодо анонімних телеграм-каналів — хоча б не запрошувати їх на офіційні пресконференції. І це питання державної політики. У нас, на жаль, рішення приймаються таким чином, що проблема накопичується, щось обговорюється, зростає градус емоційності, а потім виходить Указ Президента, який затверджує рішення РНБО і цей санкційний механізм, тобто блокування на рівні IP-адреси. І це створює для величезної кількості людей проблеми. Умовно, людина прокинулася — і все, чим вона звикла користуватися, різко перестало працювати. Це буде мати негативний ефект.

Потрібен поступовий регуляційний рух, щоб прийняти державні політики, позакривати в телеграмі офіційні сторінки, затвердити просвітницькі кампанії навіть на рівні Міністерства освіти для шкіл про те, як узагалі користуватися соцмережами. І в цьому контексті обговорити телеграм. Це елементарні речі, які можна було б зробити дуже давно. Це знизило б популярність платформи», — пояснює Бурмагін.

Також треба враховувати, що будь-яке блокування буде викликати міграцію анонімів на інші ресурси. Але у них не вийде продовжувати свою роботу на тих платформах, які реагують на скарги чи запити правоохоронних органів. Будь-яка інша платформа не дає такої вседозволеності, як телеграм.

Тетяна Авдєєва також каже, що «блек бокси» можуть розв’язати проблему телеграму, але викликати низку інших: «Ця система дозволить моніторити весь контент і весь трафік, який проходить через провайдера. Чи хочемо ми цього в Україні — навряд чи, особливо враховуючи, наскільки СБУ та подібні служби часто зловживають цим. Особливо у світлі історії про “бігусів” та інших. Потрібно подумати, якщо ми вже будемо вдаватися до якихось радикальних методів, які в нас будуть запобіжники, щоб після перемоги не виникла ситуація, коли антикорупційні активісти, журналісти й правозахисники опиняться як на долоні в тих, хто буде потім перешкоджати їхній роботі. Надавати якісь засоби органам правопорядку легко, а забирати такі інструменти в них набагато тяжче».

Юристка радить переводити аудиторії з телеграм-каналів на альтернативні ресурси, наприклад, на вотсап. Це мають зробити всі ризикові групи, зокрема військові, журналісти, держслужбовці та правозахисники. На її думку, якщо офіційні канали та «адекватні» медіа перейдуть на інші платформи, то за ними мігрує й аудиторія.

«Нам потрібно говорити зі стейкхолдерами, які власне цю аудиторію в телеграмі тримають і накопичують. У такому випадку можна буде поступово перевести аудиторію, не заморочуючись над тим, як це зробити технічно безпечно й відповідно до права», — каже Авдєєва.

На думку Назара Токаря, про те, що телеграм важко заблокувати, стало відомо з самого телеграму. Він каже, що цій інформації немає підтверджень. «Телеграм начебто хотіли заблокувати в “Роскомнагляді”, але вони цього так і не зробили — не тому, що не могли, а тому що не хотіли.

Немає жодних проблем у тому, щоб технічно заблокувати телеграм. Щодо “блек боксів” — це пристрій Deep Packet Inspection (DPI). Він буде аналізувати трафік у провайдерів і блокувати той, що генерує саме телеграм. Але це дуже дорого і складно. Простіший спосіб — зробити так само, як із “Вконтакте”, “Яндексом” і “Одноклассниками”. Все це сміття було заблоковано на рівні операторів рішенням РНБО. Це рішення було розіслано провайдерам — і вони заблокували все без жодних проблем. У чому проблема зараз повторити те саме з іншим набором IP-адрес і доменів, я не розумію. Так само збираються домени, їх там десь із десяток, збираються IP-діапазони — це список із кількох сотень ІР-адрес. І ці два списки надсилаються до провайдерів, які зобов’язані провести блокування», — каже Токар.

Назар Токар

Другий метод блокування, за словами Назара Токаря, ще простіший та ефективніший — це запит до компаній Google та Apple від імені РНБО. Рада з нацбезпеки та оборони приймає рішення про необхідність блокування додатка на території України, далі надсилається два офіційних листи до Google і до Apple з вимогою заблокувати цей додаток на території України. Компанії можуть проігнорувати такий запит, але вони підуть назустріч, бо «влетять» на колосальні штрафи й отримають великі репутаційні проблеми. Тому, за словами Токаря, компанії зазвичай швидко виконують ці вимоги. Якщо це станеться, користувач не зможе оновлювати та завантажувати додаток на своєму пристрої, адже він буде відсутній у магазині додатків.

«Коли заборонили “Вконтакте” та інші російські соцмережі, люди теж почали використовувати VPN, але це питання часу. Обов’язково з’являться якісь аналоги телеграму. Це відбувалося б і без його блокування. Нові месенджери та платформи з’являються та помирають постійно. У Вікіпедії навіть є сторінка “Список українських соціальних мереж” — із них жодна не працює. Сама по собі платформа нічого не варта, головне — аудиторія. Як саме ці аналоги будуть набирати аудиторію — це довгий і важкий процес, за яким треба буде стежити», — каже Токар.

 Єгор Аушев

Про ці методи блокування каже і Єгор Аушев. «Так, можна подати запит через державні органи до Google Play та Apple Store, тоді люди зможуть використовувати телеграм, але не зможуть оновлювати, і з часом перейдуть на інші додатки. Але паралельно з технічним видаленням потрібно пояснювати людям, чому це відбувається. Що ці анонімні канали несуть відповідальність за хвилі дезінформації, які розгойдують нашу державу.

Можна блокувати на рівні провайдерів, але це дуже тонка межа між демократичними процесами в країні та між обмеженням прав і свобод. Але з іншого боку, ми ж погодилися з тим, що в нас по телевізору не транслюються ОРТ чи інші російські канали. Телеграм — це ж не лише майданчик для дезінформації, це такий собі даркнет, де продаються наркотики, дитяча порнографія тощо».

На думку Аушева, перевести людей на іншу платформу цілком можливо протягом року, якщо відкриті популярні канали перейдуть на більш безпечні аналоги. Крім того, це чергова можливість українським розробникам створити власний актуальний месенджер.

Ексначальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк у нещодавньому інтерв’ю «Укрінформу» розповів, що Служба безпеки веде перемовини з телеграмом: «Я б не хотів розкривати деталі, але певні зрушення у цьому напрямку є. Деякі телеграм-канали в Україні вже заблоковані, якісь можуть бути заблоковані незабаром. Служба безпеки України спільно з Міністерством цифрової трансформації та Центром протидії дезінформації постійно аналізують медіапростір, виокремлюють небезпечні джерела інформації як у Telegram, так і на інших ресурсах. Ми регулярно зв’язуємося з усіма платформами стосовно блокування або видалення небезпечного контенту. На жаль, є проблема. Жодна з них — ні Telegram, ні Facebook або Meta, ні Google офіційно не представлені в Україні, не мають юридичної особи. Вони не зобов’язані виконувати наші запити, вимоги, навіть рішення суду їх не стосуються, тому що юридично вони не перебувають на нашій території. Ми працюємо над розв’язанням цього питання. Служба безпеки подала відповідну ініціативу, щоб усі міжнародні платформи протягом визначеного законом часу відкрили в Україні свої офіційні представництва, а в перспективі також перенесли сюди інфраструктуру, яка обслуговує саме нашу територію. У такому випадку вони будуть зобовʼязані виконувати рішення українського суду».

Втім, Вітюк після розслідування «Слідства.Інфо» був відсторонений від посади; законопроєкт про регулювання телеграму потребує суттєвого доопрацювання; регулювання телеграму законом про медіа поки що здається складним і малореалістичним. А державні органи відсилають один до одного в розв’язанні проблеми. І поки що навіть очевидний крок — вимога перейти на інші, більш відкриті та регульовані платформи для самих чиновників і державних органів — досі лише обговорюється. А рухів з боку платформи назустріч державі хоча б у питанні блокування каналів, що їх курує російська розвідка, теж не видно. Тож телеграм і нині залишається найбільш популярною платформою в Україні й для отримання новин, і для спілкування.