«Окупанти знищують книжки тільки за те, що в них є згадка про Україну»
«Окупанти знищують книжки тільки за те, що в них є згадка про Україну»
1 червня, у Всесвітній день захисту дітей, в Українському кризовому медіацентрі презентували результати дослідження «Як Росія знищує шкільну освіту на окупованих територіях України», здійсненого Інститутом масової інформації (ІМІ).
У заході взяли участь директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк, медіаекспертка, дослідниця ІМІ Альона Нестеренко, освітній омбудсмен Сергій Горбачов і співзасновниця ГО «Смарт освіта», ексрадниця міністрів освіти у 2016–2020 роках Іванна Коберник. Експерти обговорили, як і навіщо росіяни знищують українську освіту, чи може законодавство України притягнути винних до відповідальності та як в окупації забезпечити навчання за українською системою.
За словами дослідниці ІМІ Альони Нестеренко, Росія використовує не тільки фізичний, а ще й культурний геноцид: «Наше розслідування підтверджує, що для того, щоби стирати національну ідентичність, Росії не обов’язково нас вбивати. Хоча країна-агресорка робить і те, й інше. Варто розуміти, що фігурантами цього злочину виступають не лише російські чиновники, це пособники різного роду: ті, хто ввозить російські підручники; ті, хто знищує українські підручники та літературу; ті, хто впроваджує на місцях російську освіту, за якою українці нібито є нацистами, сатаністами тощо. І більшість із них не перебувають під санкціями. Тобто вони можуть вільно поїхати до Європи та сховатися від правосуддя».
Як повідомила аналітикиня, українські правоохоронці встановили, що більшість книжок на тимчасово окупованих територіях України знищують, якщо в них фігурує Україна: «Це може бути просто дитяча література або якась художня книжка і там є згадка про Україну. Ще до початку повномасштабного вторгнення Росія намагалася зробити з України "фейлд стейт", а зараз робить це більш агресивно. Якщо з цим не боротися, то, як заявляють російські ставленики, завдяки цьому виросте ціле покоління, яке впевнене, що споконвіку існувала Росія і так звані ДНР, ЛНР і не існувало України».
Загалом дослідниця виявила чотири схеми реалізації «денацифікації» освіти в Україні: вербування вчителів, «гуманітарні місії» та студзагони, «перепідготовка» й «підвищення кваліфікації» колаборантів, терор українських освітян. Основне завдання цих схем — знищити національну ідентичність українців через освіту.
Вербування вчителів
Згідно з дослідженням ІМІ, влітку 2022 року в Росії почали складати списки педагогів, готових поїхати в довготривале відрядження на тимчасово окуповані території Донбасу, Харківської, Херсонської та Запорізької областей. Мінпросвіти Росії адресувало листа регіональним міністерствам освіти, в якому вимагало створити такий перелік. Регіональні міністерства своєю чергою пересилали його керівникам навчальних закладів. Крім того, на сайтах цих міністерств публікували запрошення працювати в Україні, допомагати впроваджувати в освітній процес «якісні російські стандарти».
Освітянам, які погоджувалися на переїзд до окупованих українських міст, обіцяли великі в порівнянні з їхньою зарплатою виплати — 8 тисяч 480 рублів добових за кожен день перебування у відрядженні, покривання витрат на проживання та збереження робочого місця й зарплати, що на період поїздки виплачується у подвійному розмірі. Тиждень праці на окупованих територіях оцінюється у дві місячні зарплати російського вчителя, за таких умов вони можуть заробити понад 360 тисяч рублів за місяць.
У липні минулого року міністерство освіти Дагестану випадково завантажило список вчителів, які погодилися їхати до України, собі на сайт. У ньому було 214 людей із 33 регіонів, зокрема 60 педагогів із самого Дагестану, 23 людини з Ярославської області, 20 — із Краснодарського краю, 13 — із Ростовської області тощо. Відрядження вчителів мали тривати рік із 1 вересня 2022 року, при цьому деяких планували залишити на окупованих територіях до травня — грудня 2023 року. ІМІ ідентифікував 15 педагогів, причетних до незаконного впровадження навчальних стандартів Росії в Україні, а саме 12 педагогів із Дагестану та по одному з Новосибірської області, Удмуртії та Бурятії.
Один із найчастіших наративів кремлівської пропаганди полягає в тому, що українська освіта буцімто неякісна й не дотягує до «високих» російських стандартів. Крім того, деякі освітні заходи на окупованих територіях проходять за підтримки російського товариства «Знання», створеного у 2015 році за наказом Путіна, а очільником наглядової ради товариства є перший заступник керівника адміністрації російського президента і куратор «взаємодії» Росії з окупованими територіями Сергій Кирієнко. Діяльність товариства направлена на підтримку педагогів, фінансування освітніх проєктів, виховання патріотизму та боротьбу з «фальсифікацією» історії. Насправді ж організація поширює кремлівську пропаганду й виправдовує злочини Росії.
Гуманітарні місії та студзагони
Ця схема, за даними ІМІ, реалізується в рамках програми «Мы вместе», яка відбирає і готує відправлення «волонтерів» до України. Медики, психологи, вчителі та решта відібраних фахівців під час програми поїдуть на окуповані території «відновлювати мирне життя». Водночас псевдомиротворці надають широку підтримку військовим ЗС Росії та їхнім родинам.
Голова комітету Держдуми Росії з молодіжної політики Артем Мєтєлєв заявив, що протягом 2022 року було організовано 147 «миротворчих» поїздок на Донбас, а станом на лютий 2023-го на окупованих територіях Донецької області перебуває близько ста російських волонтерів. У пресслужбі програми повідомляють про понад 1,5 тисячі волонтерів, які працювали на окупованих територіях протягом року.
Так звані гуманітарні місії реалізуються відповідно до указу Путіна від 30 квітня 2022 року. Федеральне агентство у справах молоді, ще відоме як «Росмолодь», має «забезпечувати підтримку волонтерської діяльності» на окупованих територіях. За даними ІМІ, Асоціації волонтерських центрів (АВЦ), якою керує Артем Мєтєлєв, було доручено розробити порядок відбору й підготовки тих, хто поїде до України, формувати склад волонтерів і супроводжувати їхню діяльність. Окрім того, «Росмолодь» разом із ФСБ та міноборони Росії є організаторами порядку перетину волонтерами російського кордону.
Серед учасників цих «гуммісій» можна знайти чимало студентських організацій. Звісно, деякі з них справді приїжджають до України з ідейних міркувань, однак досить підозрілим видається, коли у складі однієї «місії» опиняється група студентів з одного університету чи факультету, бо невідомо, чи справді цю ідею одночасно підтримав кожен із них. На примусовий характер набору можуть указувати й нерівні умови, на яких студентів відправляють на окуповані території. Так, із 1 липня 2022 року до «гуммісій» в Україну долучилася молодіжна організація «Російські студентські загони», створена за підтримки міністерства освіти Росії. Першу групу з 50 студентів набрали для роботи на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей за трьома напрямками — педагогічний, медичний і будівельний. Парламентська газета Росії тоді стверджувала, що працювати безплатно доведеться всім, водночас казанський ресурс «Бізнес Online», цитуючи керівника татарстанського регіонального відділу організації, повідомив, що студентам-будівельникам виплачуватимуть зарплату 65 тисяч рублів на місяць, а грошей для медиків і педагогів у бюджеті немає.
Російська «перепідготовка» та «підвищення» кваліфікації колаборантів
У лютому 2023 року перша заступниця голови комітету Держдуми Росії з просвіти Яна Лантратова повідомила, що понад 20 тисяч учителів з окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької й Херсонської областей пройшли «перепідготовку» за російськими освітніми стандартами, ще близько 15 тисяч педагогів проходять російські курси з «підвищення кваліфікації». На цю «перепідготовку» погоджуються вчителі української мови, літератури, історії України та початкових класів, які стали колаборантами.
Одним із найвідоміших закладів із «перенавчання» українських педагогів у російському інфопросторі є центр «Машук». Серед ініціаторів проєкту вже згадані організації «Росмолодь» і російське товариство «Знання». Під час відкриття закладу в серпні 2022 року Сергій Кирієнко назвав «Машук» «центром підготовки героїв нашого часу». Першими учасниками цього так званого освітнього центру стали педагоги з окупованих територій Донецької та Луганської областей.
У 2023 році міністерство освіти й науки Росії планує відкрити 20 центрів, які «перенавчатимуть» викладачів вишів окупованих територій у межах нового курсу «Основи російської державності». Програму курсу розробили за особистим розпорядженням Путіна.
Терор українських освітян
За словами дослідниці Альони Нестеренко, українських освітян, які не хочуть співпрацювати з окупантами, знаходять, тероризують і катують: «Це також одна зі схем упровадження російської освіти — знищувати все українське і знищувати культурну ідентичність».
Загарбники намагаються придушити опір педагогів, які відмовляються йти на співпрацю. Поки що немає статистики кількості протиправних дій окупантів, однак є свідчення українських освітян або їхніх родичів, які пережили окупацію. Росіяни переслідують і залякують їх через проукраїнську позицію. Були зафіксовані викрадення, ув’язнення та утримання в нелюдських умовах, катування, вбивства, сексуальне насильство, тяжкі тілесні та психічні ушкодження. Відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, це є злочинами проти людяності.
Крім терору українських освітян, Росія залякує або підкуповує батьків українських школярів. За даними Харківської правозахисної групи, на окупованій частині Запорізької та Херсонської областей росіяни погрожували сім’ям відібрати дітей. Також школярів намагалися затягнути до шкіл виплатою 10 тисяч рублів кожному за умови, що вони підуть навчатися до педагогів-колаборантів і загарбників.
Крім знищення української освітньої системи, Росія руйнує школи фізично. За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 24 січня 2023 року країна-агресорка пошкодила 3051 навчальний заклад. А в ЮНІСЕФ налічили 5,3 мільйона українських дітей, які через війну Росії мають труднощі з отриманням освіти, зокрема через відсутність світла, інтернету та зруйновані вщент школи.
За даними ІМІ, Росія порушує Гаазьку Конвенцію про захист культурних цінностей, — вилучення та знищення книжок, підручників чи літератури в українському перекладі та заміна їх на російські посібники, підручники та інші доробки авторів держави-агресора. В селі Олександрівка Херсонської області російські військові знищили бібліотеку, де зберігалося понад 16 тисяч книжок; із Донеччини вивезли 9,5 тисячі книжок, написаних українською, а зі шкіл Луганщини вивезли близько 22 тисяч підручників з історії України. У Маріуполі російські загарбники спалили всі книжки з бібліотеки храму ПЦУ Петра Могили. Масове спалювання української літератури зафіксував Центр національного спротиву в місті Ровеньки Луганської області. У Куп’янському районі на Харківщині окупанти змусили шкільні бібліотеки утилізувати книжки, видані після 1991 року.
Інститут масової інформації вважає: щоб усіх організаторів і виконавців цих злочинів було покарано, в Україні необхідно ввести зміни до Кримінального кодексу.
«Ми потребуємо норми, яка б передбачала безпосередню відповідальність для російських педагогів, які приїжджають на тимчасово окуповані Росією території, щоб нав’язувати українцям національну ідентичність країни-агресорки через свою систему освіти», — йдеться в тексті дослідження.
Також в ІМІ наголошують, що необхідно внести російських фізичних і юридичних осіб, відповідальних за незаконне впровадження російської освіти на тимчасово окупованих територіях України, до міжнародних санкційних списків, а також враховувати культурний аспект геноциду під час фіксації злочинів Росії проти України, зокрема тих, які пов’язані зі сферою освіти.
Під час презентації дослідження освітній омбудсман Сергій Горбачов зазначив, що його служба протягом повномасштабного вторгнення отримує звернення педагогів із тимчасово окупованих територій України та передає їх до Офісу генерального прокурора, який веде документування злочинів Росії.
«Згадане в дослідженні товариство "Знання" видавало журнал, який колись розповсюджувався по всіх школах України. Ми розглядаємо цю проблему 15 місяців, але ж це не півтора року тому почалося. На початку квітня минулого року на "РИА Новости" з’явилася концептуальна програмна стаття про те, що треба знищити українців як етнос. І те, що відбувається, — це реалізація всього цього. Все, що я бачу в цьому дослідженні, знаходить підтвердження у зверненнях, які отримує служба освітнього омбудсмана», — повідомив Сергій Горбачов.
На думку співзасновниці ГО «Смарт освіта» Іванни Коберник, українські освітні органи могли б і мали створити певні умови для дітей на окупованих територіях, щоб вони за можливості продовжували навчання в українській системі: «Тут є кілька складових. Перша — це можливість навчатися онлайн і спрощення реєстрації дітей з окупованих територій в українських школах. Дуже часто батьки не роблять цього з міркувань безпеки. Процедура зарахування дитини у школу все ще передбачає наявність особистої заяви, в якій мають бути персональні дані. Батьки не знають, до кого потрапить ця заява, де перебуває вчитель, якому вони надсилають цю інформацію. Відповідно, це для них ризик і підстава для припинення навчання в українській школі навіть дистанційно. В Україні є досвід шифрування даних абітурієнтів з окупованих територій із 2014 року. Тобто Міністерство освіти та науки має досвід, як вести облік, щоб не наражати людей на небезпеку.
Другий момент — можливості для дітей старшого віку навчатися в Україні. Якщо ми говоримо про 10-11 класи — це діти, старші 16 років, які б могли переїхати на підконтрольну територію, а потім продовжувати освіту в закладах вищої чи професійної освіти. Це могли б бути школи-пансіони, бордингові школи або школи-інтернати з місцем для проживання. Можна було б створити систему таких шкіл, де діти щонайменше старшого шкільного віку з тимчасово окупованих територій або ж наближених до лінії зіткнення могли отримувати якісну українську освіту. Але поки що, на жаль, я не бачу рухів у цьому напрямку».
За її словами, будь-яка така робота має вестися системно у співпраці зі спецслужбами та правоохоронними органами. «Ми бачимо, що система гуманітарного впливу на Україну дуже давня, що вона керується з верхівок спецслужб Росії. Якщо ми хочемо зберегти українських дітей в українській системі, ця робота має впроваджуватися так само й у співпраці з нашими спецслужбами», — зазначила експертка.
Фото: Український кризовий медіа-центр; Маріупільска міська рада. На головному фото - книжки Приазовського державного університету
