3 травня о 14:35 за московським часом на сайті президента Росії з’явилося повідомлення про те, що «київським режимом було здійснено спробу завдання удару безпілотними літальними апаратами по кремлівській резиденції Президента Російської Федерації». У повідомлені також сказано, що Кремль вважає це «спланованою терористичною акцією та замахом на президента, влаштованим напередодні параду 9 травня, на якому планується присутність й іноземних гостей».

У повідомленні також ішлося, що атака дронів не заподіяла «матеріальної шкоди». Хоча на відео та фото, які пізніше опублікували численні російські ресурси, видно, що через вибух безпілотника зайнявся купол Сенатського палацу, де розташований робочий кабінет Путіна та його квартира. За хвилину до публікації пресрелізу на сайті Кремля його частина була оприлюднена в телеграм-каналі «ТАСС». У релізі також ішлося про «відповідь» будь-де та будь-коли.

Відео дронів

Повідомлення про вибухи та відео з димом над Кремлем з’явилося щонайменше в одному телеграм-каналі ще вночі 3 травня — о 2:37 за московським часом відео з першим дроном, о 3:16 — вже відео другого дрону. Обидва з’явилися в телеграм-каналі жителів московських районів Якиманка та Замоскворіччя.

Але до офіційного повідомлення пресслужби Кремля про те, що Кремль атакували безпілотники, жодної новини в російських ЗМІ та телеграм-каналах про це просто не було. При цьому відео було доступним і залишається зараз без змін у згаданому каналі.

Перше відео, зроблене з іншого ракурсу (російські медіа пишуть, що знімали з готелю «Балчуг Кемпінські»), з’явилося за три хвилини після публікації пресрелізу Кремля о 14:38 — імовірно, першоджерелом цього відео був приватний канал керівника «Мужского государства» Владислава Позднякова (в Росії за погрози та організоване цькування певних груп людей його організацію визнали екстремістською). Ще за 15 хвилин у тому ж каналі з’явилося інше відео, яке підписане: «Ексклюзив від нашого підписника, який працює у Федеральній службі охорони», тобто служби, яка охороняє президента Росії. Нагадаємо, що раніше саме канал Позднякова першим опублікував відео з відрізанням голови українському солдату.

Схоже за описом відео пізніше оприлюднив телеграм-канал «Відкрита Україна»: на ньому видно, що хтось зняв на телефон екран комп’ютера, куди виведене зображення з камери спостереження за Червоною площею. Це ж відео потім публікувала російська державна агенція «ТАСС».

Після публікації пресрелізу Кремля ці відео і з приватного каналу Позднякова, і з каналу сусідів «Якиманка-Замоскворечье», й інші відео майже одночасно почали поширювати й телеграм-канали, й російські ЗМІ. Зокрема, канал «ТВЦ» оприлюднив два відео, на яких видно, що дрони підлітають до Сенатського палацу з різних боків. На одному з цих відео видно, що на купол палацу підіймаються дві людини — і опиняються на ньому прямо під час другого вибуху. Також на цих численних відео можна побачити циферблати годинників на баштах Кремля — і таким чином встановити час вибухів: перший стався о 2:27 ночі, інший — за 16 хвилин, о 2:43. Обидва дрони вибухнули в повітрі прямо над куполом палацу — це суперечить заявам пресслужби Кремля, що дрони були «виведені з ладу» спецслужбами.

Реакція Росії

За декілька хвилин до публікації заяви Кремля про цю атаку з’явилося повідомлення, що московська мерія забороняє використання дронів у місті. Хоча ця заборона вже діяла з 11 травня 2022 року, тобто майже рік. Виняток становлять БПЛА, які використовують в інтересах держави. Чому знадобилася ще одна заборона на вже заборонене — невідомо.

Одразу ж після заяви мерії Москви з’явився той самий пресреліз Кремля, де атаку двох безпілотників назвали «замахом на Путіна» — при цьому його прессекретар Пєсков окремо сказав, що інцидент ні на що не вплинув і Путін працює без змін графіку у власній резиденції під Москвою. Згідно з повідомленнями сайта Кремля, Путін весь день 2 травня перебував у Санкт-Петербурзі — остання зустріч Путіна з черговим чиновником почалася о 18:30. Якщо він не міняв графік, як заявляє Пєсков, то після зустрічей у Пітері пізно ввечері Путін повернувся в резиденцію Ново-Огарьово під Москвою, де наступного дня в нього вже були заплановані зустрічі. Тобто в Кремлі в ніч із 2 на 3 травня він не був і не планував бути.

Після заяв про «замах» і залякування «іноземних гостей» параду на 9 травня (насправді єдиного іноземного гостя, президента Киргизстану), російські чиновники один за одним почали писати про «помсту» та нові «червоні лінії», які начебто перейшла Україна. Депутати Держдуми вимагають «завдати удару по резиденції Зеленського» та називають атаку casus belli, тобто формальною причиною для початку війни (оскільки офіційно в Росії війна проти України називається «спеціальною військовою операцією»), вимагають використати «зброю, яка здатна знищити терористичний режим», тобто державу Україна. Заступник секретаря РНБО Росії Дмитро Медведєв закликає до вбивства президента Зеленського. Окрім закликів до вбивств керівників України та руйнування адміністративних будівель у Києві, російські депутати також пишуть, що потрібно більше захистити столицю та важливі об’єкти, а також з’ясувати, як саме сталося, що дрони дісталися Кремля попри «захист ППО».

Російські пропагандисти в телеграм-каналах також закликають до помсти — і пропонують різні варіанти: пропагандист Красовський пропонує «збити літак Зеленського» (президент України того дня перебував у Фінляндії), Коц закликає «вбивати тих», хто приймає рішення; всі просять «називати війну війною», відреагувати на «чергові червоні лінії». Соловйов теж пропонує вбити українського президента, а Симоньян знову пише, що тепер, врешті-решт, «щось почнеться по-справжньому». Майже всі ці слова, але з більшою експресією, вже писали — після вбивства Дугіної, після вибухів на Кримському мосту, після вбивства пропагандиста Фоміна.

Цікаво, що всі ці заяви не змусили російську телевізійну пропаганду показати відео атаки на Кремль: як пишуть російські ЗМІ в новинах, жоден загальнонаціональний канал не показав в ефірі відео, як палає купол Сенатського палацу — глядачам у Росії показали панорамні кадри Червоної площі та Кремля. При цьому на каналах заявили, що «Кремль і Москва прикриті з усіх боків», одночасно кажучи, що «Кремль атакували вперше з часів Другої світової».

Увечері 3 травня Слідчий комітет Росії відкрив кримінальне провадження через «теракт», а майже за добу після офіційної заяви Кремля відреагував і російський МЗС — «рішуче засудив теракт київського режиму». При цьому Пєсков знову зробив заяву щодо дронів — і за добу після звинувачення України в цій атаці звинуватив у її підготовці вже Вашингтон: «За атакою України на Кремль стоїть США». Наче забув, а потім згадав, що пропаганда неодноразово називала Україну «маріонетковим режимом».

Реакція України та США

Одразу ж після заяви Кремля на повідомлення про атаку дронів відреагував прессекретар президента України Сергій Нікіфоров: «У нас немає інформації про так звані нічні атаки на Кремль, але, як неодноразово заявляв президент Зеленський, усі наявні сили та кошти Україна спрямовує на звільнення власних територій, а не на атаку чужих». Він додав, що Росія постійно вчиняє теракти на території України, підриваючи житлові будинки, руйнуючи цивільну інфраструктуру та вбиваючи мирних жителів.

Радник Офісу президента Михайло Подоляк теж прокоментував ситуацію — двічі. Спершу він написав, що українська влада «з цікавістю спостерігає за зростанням кількості аварій і інцидентів у різних куточках Росії» та додав, що це свідчить про партизанську роботу в цій країні. Наступного дня він назвав вибухи дронів «абсолютним інсценуванням»: «Кремль, дрон, двоє організаторів на сходах Сенатського палацу, 12-годинна пауза перед публікацією, одночасна поява відео з різних ракурсів — інсценування. Абсолютне». Він також припустив, що Росія готує «масштабний терористичний акт» і тому вигадує різні приводи для ескалації.

Заперечив причетність України до атаки дронів і Володимир Зеленський: «Я можу повторити цей меседж, думаю, це буде зрозуміло для всіх: ми не атакуємо ані Путіна, ані Москву». Він також додав, що Росії потрібні подібні «атаки», аби мотивувати своїх громадян для подовження війни.

Речник Повітряних сил України Володимир Ігнат сказав, що Росія постійно намагається звинуватити Україну в ескалації і вигадує неефективні приводи: «Так із першого погляду сказати, що це було, — мабуть, НЛО. Я не можу сказати прямо, що це взагалі відбувалося та наскільки це ефективно. Там прапор видно на цьому відео, він навіть не похитнувся фактично, і жодних якихось наслідків від цього немає», — вважає Ігнат.

Представники США заявили, що не знають, що саме сталося в Москві,  — але заперечили будь-яку причетність Вашингтона до появи дронів у Москві та закликали поставити під сумнів усі заяви Кремля. «Я би сприйняв усе, що надходить із Кремля, з великим сумнівом. Ми побачимо, якими є факти. І дуже важко коментувати або спекулювати на цьому, не знаючи реальних фактів», — сказав держсекретар США Ентоні Блінкен, уточнивши, що США не знають, що саме сталося в Москві. Пізніше, вже після заяв Пєскова про причетність Вашингтона до «атаки дронів», координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що Пєсков бреше про причетність США до цієї атаки. Він також підкреслив, що США не знають, що насправді відбулося в Москві. Як стало відомо, директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс провів закритий брифінг для американських сенаторів із приводу атаки дронів на Кремль — і повідомив, що в американської розвідки немає доказів причетності України до цієї атаки.

Чи могли дрони потрапити в Кремль

4 травня російські видання написали, що безпілотники бачили ще в Підмосков’ї, але на звернення «уважних громадян» російські служби не відреагували. Так, видання «База», посилаючись на джерела, пише, що «на звернення громадян відреагували як на чергову істерику з дронами». А потім, коли побачили дрони вже над Москвою, то начебто просто «не встигли відреагувати». Понад те, ще ввечері 3 травня, близько сьомої години, той самий канал «Якиманка-Замоскворечье» оприлюднив нове відео інших дронів над Москвою, попри неодноразову заборону використання безпілотників у місті — і про це знову не повідомили в російських ЗМІ. Але, посилаючись на заяву мерії, ЗМІ написали, що до служб російської столиці надходить близько 300 повідомлень про дрони в небі. Раніше про це не повідомляли.

Видання Бі-бі-сі пише, що технічно дрони могли дістатися Кремля, і пояснює, що це могло статися у двох випадках: або це українські дрони, які можуть пролетіти 800 кілометрів (такі існують, і ЗМІ вже повідомляли про падіння двох таких поблизу Москви, проте Україна не коментувала ці повідомлення). Ще про один писало німецьке видання Bild із посиланням на твіт співзасновника Українського інституту майбутнього Юрія Романенка — начебто український дрон атакував місце можливого перебування Путіна в технопарку «Руднево». Тоді Пєсков назвав статтю німецького видання «жовтою вигадкою».

Друга можливість — запуск менших і повільніших дронів із території самої Росії умовними партизанами — і таку ймовірність припускають офіційні представники української влади. Судячи з відео, це могли бути саме такі невеликі дрони, які не можуть нести великого заряду і тому завдати серйозної шкоди.

Американський інститут вивчення війни називає цю атаку спланованою самою Росією. На думку експертів інституту, навряд чи дрони могли подолати декілька кіл захисту Кремля російською ППО, яку нещодавно посилили. Метою такої провокації могла бути спроба вчергове довести внутрішній аудиторії «правильність спецоперації» проти України перед 9 травня. Експерти звертають увагу і на скоординовану інформаційну кампанію, яка мала б відволікти росіян від думок про незахищеність Москви та Кремля синхронними численними заявами про «помсту» та «незначущість» пошкоджень, «оперативну реакцію» спецслужб, які збили дрони, чим «перекрити» репутаційні втрати від такої провокації.

Версія Інституту вивчення війни також могла би пояснити численні повідомлення російських ЗМІ про те, що Путін начебто ночує в Кремлі, які з’являлися останнім часом. Перші такі повідомлення з’явилися ще у 2020 році, коли Кремль намагався спростувати образливе прізвисько «бункерний дід», яке стало мемом під час пандемії. Тоді Путін показав кабінет, у якому працює в Кремлі, а також що часто ночує там. Майже три роки повідомлень про це в російських ЗМІ не було — але наприкінці березня і протягом квітня про квартиру Путіна та його кабінет, а також про те, що він начебто постійно там ночує, стали повідомляти регулярно. Російські ЗМІ пишуть, що він запрошував до цієї квартири Лукашенка, Сі Цзіньпіня, Пєсков заявляв, що він приїздить ввечері працювати й ночувати в Кремль дуже часто й навіть повідомляв, з ким він там ночує. При цьому західні експерти, зокрема й колишній посол США в Росії Майкл Макфол, наполягають: Путін ніколи не ночує в Кремлі. Тому заяви про «замах» на нього через атаку дронів — це чергова російська дезінформація. І її можуть використати для чергових масованих обстрілів України.

Врешті-решт, чи може український безпілотник долетіти до Червоної площі, стане відомо невдовзі: на початку квітня співвласник «Монобанку» Володимир Яценко запропонував 20 мільйонів гривень тому, хто посадить його в центрі Москви 9 травня.