26 січня відбулася зустріч «Детокс від пропаганди», де організація Vox Ukraine презентувала оновлену базу медичних фейків (91 фейк і 1315 кейсів). Під час зустрічі розповідали, як російська пропаганди маніпулює темою здоров’я українців під час війни. Також говорили про основні меседжі росіян стосовно медицини в Україні й методи боротьби з ними в інформаційному просторі, в тому числі і в соцмережах; як російська пропаганда намагається дискредитувати медичну реформу в Україні, категорії фейків та чому громадяни Росії вірять у відверто абсурдні новини. Аналітики Vox Ukraine поділилися досвідом розпізнавання фейків і розповіли, які з них були найбільш схожими на правду.

Аналітики Vox Ukraine спростовують фейки на основі інформації, яку можна знайти у відкритих джерелах. Відповідно, брехня не потрапляє до бази, якщо її не можна заперечити відкритими даними або коментарями експертів. Кожне з повідомлень у базі належить до однієї із трьох категорій: дезінформація, «місінформація» і «малінформація» (це запозичені англійські слова misinformation і malinformation). Дезінформація є основною категорією, однак не всі фейки належать до неї, адже частину з них поширюють ненавмисно. «Місінформація — це інформація, яка була поширена внаслідок несвідомої помилки. Цю інформацію користувачі мережі можуть поширювати, не усвідомлюючи, що це частина скоординованої атаки на Україну. Маліфнормація — це правдива інформація, яку використовують у хибному контексті. Вона може зашкодити конкретній людині, організації або державі», — пояснює аналітик проєкту Кирило Перевощиков.

В оновленій базі Vox Ukraine російську пропаганду щодо охорони здоров’я в Україні розділили на 13 основних дезінформаційних меседжів, «Детектор медіа» розповідає про деякі з них.

«В Україні є військово-біологічні лабораторії, де розробляють зброю і проводять медичні досліди над громадянами України». За словами Кирила Перевощикова, цей меседж є найпоширенішим і наймасштабнішим. Фейки зазвичай стосуються програми США зі зменшення біологічної загрози. Згідно з нею, Штати допомагали Україні модернізувати свої лабораторії, аби досягти вищого рівня біологічної безпеки. Наприклад, під час спалаху коронавірусної хвороби нам передавали мобільні лабораторії для оперативного виявлення інфекції. Російська пропаганда заявляє, що ця програма використовується в мілітарних цілях, однак цьому немає жодних доказів. Фейк про військово-біологічні лабораторії спростували всі — від президента Зеленського та міністра охорони здоров’я до ООН, яка не знайшла жодних підтверджень використання біологічної зброї ні Україною, ні США. На території України справді діє 13 лабораторій (одна з них у Луганській області), однак усі вони фінансуються з українського бюджету та не займаються розробкою зброї, адже навіть не мають достатнього рівня біозахисту для подібних операцій. Усі ці лабораторії займаються наукою та навчанням спеціалістів. Раніше «Детектор медіа» детально розповідав про військово-біологічні лабораторії в Україні й чому Росія так часто про них говорить.

«В Україні процвітає чорна трансплантологія». За словами Кирила Перевощикова, це один із найнебезпечніших меседжів. Згідно з ним, в Україні і Європі є чорний ринок органів. У російських ЗМІ можна знайти інформацію про чорних трансплантологів, які нібито забирають органи у вбитих і поранених бійців прямо на фронті. Зокрема, російські пропагандистські медіа писали, що українські солдати в Одесі нібито стають «посмертними донорами», а на території Донецької та Луганської областей жертвами «чорних трансплантологів» стають місцеві із проросійськими поглядами. За словами генерального директора Директорату високотехнологічної медицини Міністерства охорони здоров’я Василя Стрілки, це неможливо навіть суто теоретично. «Неможливо залишити в таємниці процес, до якого залучені десятки людей. Крім того, імена хірургів, які можуть проводити операції такої складності, можна перелічити на пальцях», — пояснює він. Кремлівські медіа також пишуть, що українських біженців «розбирають на частини» у країнах Європи. Цей меседж вони використовують і для дискредитації медичної реформи в Україні. Автори цих фейків заперечують існування в Україні законодавчо врегульованого донорства органів. Відповідно до російської пропаганди, вся реформа охорони здоров’я — це прикриття для чорної трансплантології. Подібні заяви мають закріплювати у свідомості аудиторії думку, що українці — жорстокі нацисти, у яких зовсім немає людяності і які готові розбирати на органи своїх же громадян.

«Україна створює загрозу ядерної небезпеки, а також хімічних і біологічних атак». На перший погляд, це не пов’язано з темою охорони здоров’я, але Росія стверджує, що ці нібито плановані атаки зашкодять довкіллю, а як наслідок і здоров’ю людей. Так само «попередження» Росії про ядерні провокації, які нібито готує Україна, можуть зашкодити медицині. «Як відомо, коли Росія нібито попереджає про щось, що готує Україна, це означає, що вона сама планує це зробити», — каже Кирило Перевощиков. Такі меседжі фіксував і «Детектор медіа». Зокрема, російська пропаганда поширювала інформацію, що США нібито використовували українських птахів та комарів для переносу хвороб у Росію. Також раніше ворожі медіа повідомляли про підготовку хімічної атаки в Маріуполі на базі Червоного Хреста. У такий спосіб Росія намагається поставити під удар репутацію України у світі й виправдати свою агресію та використання тих самих методів нібито у відповідь. Так Росія використовує тактику віддзеркалення.

«В Україні епідемія коронавірусної хвороби, поширюється мавпяча віспа й інші інфекційні захворювання». Попри те, що війна займає значну частину порядку денного, російська пропаганда не залишає без уваги тему епідемії й інфекційних хвороб. Фейки про коронавірус зазвичай прив’язані до досліджень, які інтерпретуються неправильно. Загалом, посилання на нібито наукові дослідження — це один із методів, які використовують кремлівські медіа для поширення фейків. Іноді такі ЗМІ також використовують препринти — дослідження, які не пройшли перевірку й не можуть використовуватися як джерела. Випадки хибного розуміння наукових статей, які стосуються коронавірусної хвороби й інших інфекційних захворювань, дуже поширені в російських ЗМІ. Подібна ситуація і з публікаціями про вакцинацію. Спочатку ворожі медіа поширювали думку, що щеплення не працюють, а потім — що вони нібито мають якісь негативні побічні ефекти.

Мавпячу віспу російські медіа називали «новим коронавірусом» і прогнозували нову пандемію. Антивакцинатори й конспірологи переконували, що це нова схема з одурення суспільства замість COVID-19. Із часом з’явилися фейки про вакцинацію від мавпячої віспи. На тлі повномасштабної війни Росія також поширювала дезінформацію про холеру і чуму на території України. Мовляв, через кризу медичної системи українцям час бити на сполох, бо держава не може запобігти спалахам цих давно забутих у цивілізованому світі хвороб (яких в Україні насправді немає). «Детектор медіа» теж фіксує подібні фейки. Зокрема, раніше ворожі ЗМІ поширювали інформацію про епідемію туберкульозу в лавах української армії задля деморалізації та поширення панічних настроїв серед військових. Також кремлівські медіа писали про загрозу сибірської виразки на окупованій Херсонщині. У такий спосіб Росія намагалася деморалізувати суспільство й показати, що система охорони здоров’я в Україні не працює та люди нібито будуть помирати від хвороб, які цивілізований світ давно переміг.

«Україна потерпає від гуманітарної кризи». Кремлівські медіа всіляко намагаються викривити інформацію про гуманітарне становище України. Постійно з’являються фейки про нестачу медикаментів і харчів. Згідно з російською пропагандою, отримати якісну гуманітарну допомогу українці можуть лише на окупованих територіях. «Зокрема, ми постійно бачимо, як Росія намагається створити образ щасливого життя на окупованих територіях. Поширюючи інформацію про налагодження медичної системи, видачу гуманітарки, вона замовчує, що внаслідок її агресії зруйновано чимало цивільних і стратегічних об’єктів, у тому числі й медичних закладів», — каже Кирило Перевощиков. За його словами, це подвійний меседж: створення негативного образу України і цілком протилежного для Росії. «Детектор медіа» також раніше фіксував подібні повідомлення. Зокрема, після звільнення Херсона російські медіа публікували фото черг за водою й позиціонували це так, ніби Україна не може забезпечити найнеобхідніші речі. Насправді ж, якби Росія не розв’язала війну проти України та не знищила значну частину інфраструктури, не було б жодної потреби в гуманітарній допомозі. Проте поширюючи такі меседжі, Росія викривляє реальність, в якій постає рятівницею.

«Українські військові мілітаризують цивільні об’єкти». Російська пропаганда поширює фейки, що українська армія нібито використовує цивільні об’єкти, в тому числі й лікарні, у військових цілях. Жодного підтвердження цього у відкритих джерелах немає. Також репортери перевіряли лікарні, про які писали в Росії, і в жодній із них не виявили ні зброї, ні військових.

«Захід і українська влада планують влаштувати голод в Україні і світі». Російська пропаганда поширює теорії змови, що нібито міжнародні організації, Захід чи сама Україна планує голод для своїх людей, щоб заробити на експорті зерна. Цей меседж з’явився після труднощів із виконанням умов зернової угоди через агресію Росії. Це неправда, адже Україна навіть в умовах повномасштабної війни виробляє більше сировини, ніж експортує. Також кремлівські медіа поширюють інформацію, що навіть експорт зерна з України не допоможе розв’язати проблему голоду в африканських країнах. У такий спосіб Росія намагається применшити роль України та знецінити зусилля, яких вартує забезпечення виконання домовленостей в умовах повномасштабної війни, адже Росія сама блокувала українські порти, де стояли кораблі з зерном.

«Реформування системи охорони здоров’я в Україні не працює». В межах цього меседжу російська пропаганда нівелює досягнення медичної реформи в Україні, дискредитує методи проведення реформ і звинувачує владу в поганому врегулюванні питань охорони здоров’я. Не залишають без уваги й легалізацію медичного канабісу. Зокрема, кремлівські медіа просувають думку, що це фактично легалізація наркотиків і вона матиме жахливі наслідки (це неправда).

Також Росія розгорнула дезінформаційну кампанію щодо нестачі донорської крові в центрах збору крові. Крім цього, кремлівські медіа раніше повідомляли, що НАТО постачає Україні заражену кров. Директорка Вінницького обласного центру служби крові Оксана Банах пояснює, що крові насправді вистачає, однак потрібно постійно оновлювати запаси, адже вони мають термін придатності. Подібну дезінформацію Росія поширює для навіювання панічних настроїв у суспільстві та серед військових. Мовляв, втрати колосальні, поранених дуже багато, а крові не вистачає. У такий спосіб Росія намагається деморалізувати українців і переконати, що навіть союзники не вірять у перемогу української армії та відправляють на фронт непридатну кров, хоча все це — вигадки Росії.

«Українська армія використовує бойові наркотики та нарколабораторії». Цей меседж російська пропаганда поширює, щоб дискредитувати українську армію. Ворожі медіа подають новини про передачу медичної допомоги від Заходу як поставку психотропних речовин, хоча жодна подібна заява не була підтверджена і не має підґрунтя.

Російські пропагандисти часто редагують зображення, створюють фейкові скриншоти, вигадані публікації, щоб нібито підтвердити «доказами» свої вигадки. Такі фейки стають вірусними. Їх поширюють інші видання (в тому числі українські), посилаючись на скриншот новини, якої ніколи не було. Наприклад, російські пропагандистські медіа поширювали інформацію, що люди отруюються чадним газом у пунктах незламності. Але жодних подібних випадків Державна служба з питань надзвичайних ситуацій не фіксувала.

За словами керівниці проєкту Vox Ukraine Світлани Сліпченко, чимало фейків російської пропаганди — абсурдні. На думку експертки, такі новини допомагають підсилювати набагато небезпечніші і впливовіші наративи, а також створюють для користувачів інформаційне поле, в яке не може пробитися правдива інформація. «У такий спосіб пропагандисти утримують аудиторію. Це працює не тільки з росіянами, а й з українцями на окупованих територіях і навіть з європейцями. Це може мати деструктивні наслідки для України: зменшення підтримки на всіх можливих рівнях», — каже вона.