Четвертого листопада в українських кінотеатрах розпочався прокат фільму «Вічні». Як і більшість коміксових історій, ця починається з Джека Кірбі. Цей письменник і художник доклався до всіх супергероїв, яких ви зможете назвати: від Людини-павука до Супермена. Свого часу Кірбі (у співавторстві) вигадав навіть Капітана Америку — персонажа, який пропагував вступ США у Другу світову війну. І коли Америка нарешті вступила у війну, в Нормандії опинився сам автор.  Після повернення із фронту тридцятирічний чоловік працював над коміксами всіх можливих жанрів: військовими, романтичними, вестернами. Проте головною любов’ю Кірбі та його найважливішою спадщиною стали фантастичні світи.

У співпраці зі Стеном Лі у 1960-х Кірбі заклав основу космології Marvel на всі майбутні десятиріччя. Він малював наймогутніших магів Землі, живі планети в далекому космосі, скандинавських богів. Художник увійшов в історію не лише своїми концепціями, а і стилем. Магія й технології Кірбі виглядали психоделічно, наче справді народжені позаземним розумом.

 «Вічні», 1976 рік. Та «Чужий», 1979 рік.  

На жаль, як це часто буває, неймовірний успіх спровокував банальні конфлікти та суперечки з приводу авторства. Тож на початку сімдесятих Джек Кірбі, втомлений ставленням Marvel, перейшов до їхнього головного конкурента — DC Comics. Тут і почалася історія «Вічних». Кірбі почав писати сагу «Четвертий світ» про так званих Нових богів — комікс, у якому автор адаптував міфологію. Його події відбувалися на двох планетах: Генезисі та Апокаліпсисі, названих на честь книг Біблії. Самі світи доволі очевидно символізували Рай та Пекло. А більшість головних героїв носили імена-відсилки: наприклад, до грецьких богів чи персонажів Шекспіра. Як і твори Кірбі для Marvel, «Четвертий світ» заклав значну частину міфології DC Comics. Ви могли бачити цих персонажів, наприклад, у фільмі «Ліга справедливості» Зака Снайдера. Проте саму оригінальну серію доволі швидко закрили через непопулярність.

Дарксайд Кірбі та Снайдера 

У 1976 році автор ненадовго повернувся до Marvel. Йому було шістдесят, коли він написав один із останніх коміксів для видавництва — «Вічних». Фактично ще одних «Нових богів», тільки цього разу зі ще глибшою інтеграцією в міфологію та реальну історію. Об’єднавши свою майстерність та авторитет, Кірбі зазіхнув на тему походження людини.

Як і перекази міфів, історія в коміксах постійно змінюється, коли за неї беруться нові автори. Тож актуальний сюжет «Вічних» став доволі самосуперечливим.

Суть така: мільйон років тому на Землю прибули Целестіали — неймовірно розвинута космічна раса, яку, з нашої точки зору, можна описати лише одним словом: боги. Вони не були творцями світу, але стали творцями людей. Целестіали взяли земних приматів, помітили потенціал, закладений у їхньому геномі, та створили три раси: людей, девіантів та вічних. Людей ви, мабуть, зустрічали раніше. Девіанти були расою з мільйонів унікальних та деспотичних мутантів, що, за версією Кірбі, заклали земний міф про демонів. А вічні стали сотнею ангелоподібних істот — прекрасних, могутніх, фактично безсмертних. Виконавцями волі богів.

Панель із першого випуску «Вічних», яка десятки років лежала в основі світобудови Marvel

Оригінальний комікс 1976 року креативно та сміливо поводився із християнською міфологією (обережно, спойлери до Біблії). У кожному новому випуску виявлялося, що за легендарними подіями стояли Целестіали та Вічні. Наприклад, перші влаштували Всесвітній потоп, а другі — допомогли людям урятуватися. Також, хоча цього прямо не сказано в тексті, сам Ісус цілком міг бути одним із Вічних. Воскресіння і трансмутація входять до переліку їхніх головних особливостей. Можливо, найцікавішою ідеєю Кірбі стало переосмислення Страшного суду. Час від часу Целестіали поверталися на Землю та оцінювали свої творіння. Якби цивілізація пішла не в той бік, живі позаздрили б мертвим.

Узагалі ідея науково-фантастичних богів із космосу доволі популярна в літературі. Подивіться хоча б на твори Лавкрафта. Але Кірбі пішов іще далі та спробував вигадати в межах «Вічних» епоніми для купи відомих земних міфологій: тут є й держава девіантів Лемурія, й походження храмів ацтеків. Але, звісно, найбільший пласт культури несуть у собі головні герої.

Серед вічних знайшлося місце для летючого Ікаріса, того самого, на честь якого з’явився міф про Ікара. Серсеї, персонажки гомерівської «Одіссеї». Шумерського царя Гільгамеша. Спрайта, що в перекладі на українську став би кельтською феєю. Та численних інших героїв, які позиціонувалися як реальні прообрази для людських історій та міфів.

 Тена та Маккарі. Відомі вам як Афіна та Меркурій 

Хоча здебільшого вічні захищали людей від девіантів, вони знаходили час і для власних проблем. Викликаних насамперед безсмертям. Наприклад, деякі вічні страждали на психічну хворобу, яку провокувала надмірна кількість спогадів. Спрайт, що вічно залишався в тілі дитини, бажав вирости. А ще вічні організували між собою кілька громадянських війн, одна з яких була присвячена питанню розмноження. Улюбленці богів не могли народжувати собі подібних природним способом, але могли спробувати знайти вихід. Ті, хто підтримував цю ідею, врешті були вислані на Титан, супутник Сатурна. І там на світ з’явився Танос — головний злодій попередньої фази Marvel, названий на честь Танатоса, грецького уособлення смерті.

Незважаючи на очевидний потенціал, оригінальну серію «Вічних» Кірбі знову швидко закрили. Згодом Marvel кілька разів намагалася повернути персонажів на шпальти: якийсь час комікс писав навіть Нілл Гейман, що не вперше стикається з ідеєю богів серед людей. Але особливим успіхом жодна з цим спроб не увінчалася. Хіба що Целестіали, творці людей, міцно закріпилися в марвелівській космології.

Не дивно, що Суддя Світу міцно закарбувався в уяві 

До нової спроби привернути увагу читачів видавництво вдалося у 2018 році — разом із анонсом однойменного фільму. У рамках коміксу про «Месників» Marvel переписала свою історію Землі на новий, значно похмуріший лад. Можливо, ви чули, що в скандинавській міфології світ було створено із трупа велетня Іміра? Джейсон Аарон, колишній автор коміксів про Тора, вплів у сагу вічних подібний міф. Виявилося, що перший Целестіал прибув на Землю не мільйон, а чотири мільярди років тому. Точніше, впав, адже був смертельно зараженим. Його рештки просочилися у планету й назавжди змінили хід еволюції. Що, крім майбутньої появи людей, дало ще один неочікуваний результат — потенційні ліки від хвороби, яка вбила Целестіала та непокоїла його живих братів. Виявилося, що весь цей час космічні боги обманювали своїх дітей. Вічні не захищали людство заради якоїсь високої мети, а всього лише наглядали за Чашкою Петрі.

 Нове походження людини 

Подібне одкровення призвело до масових убивств та самогубств серед вічних. І нової серії коміксів, яка виходить прямо зараз. У дуже нетиповому для Marvel стилі «Вічні», запущені до однойменного фільму, — це одна з найкращих та найсильніших історій видавництва за багато років.

Вічні ніколи не були улюбленцями читачів, адже їхні пригоди були максимально далекими від марвелівської формули успіху. Ця компаніями славилася, в першу чергу, людяністю своїх персонажів. Коли за знаменитим Людиною-павуком ховався невпевнений у собі підліток, а фантастичні Люди-Ікс стикалися з неприйняттям у суспільстві. На цьому фоні історія про безсмертних істот із купою біблійних відсилок виглядала занадто далекою та холодною.

Іронічно, але сьогодні ця ж сама історія може повторитися з фільмом «Вічні». Персонажів знову отримала у своє розпорядження непересічна авторка — Хлоя Чжао, яка торік здобула «Оскар» як найкраща режисерка і творчиня найкращого фільму року «Земля кочівників». Божественні проблеми вічних знов кардинально відрізняються від звичного порядку денного у фільмах Marvel. Історію нащадків Целестіалів знову переписали, зберігши при цьому всі ключові слова з коміксів. А відсилок до історії та міфології стало взагалі більше. Наразі «Вічні» мають найнижчий серед усіх фільмів Marvel рейтинг критиків на Rotten Tomatoes — 48% позитивних рецензій. Натомість глядачі оцінили фільм на 84%. Враховуючи останній факт і події фільму, ми точно почуємо про цих персонажів знову.

Можливо, це дар та прокляття вічних. Вічні амбіції та вічне переродження.

У тексті використано зображення з коміксів The Eternals та The Avengers