Світ входить у новий локдаун, а Україна — в карантин вихідного дня. Як посилять контроль за COVID-19

Світ входить у новий локдаун, а Україна — в карантин вихідного дня. Як посилять контроль за COVID-19

11:30,
10 Листопада 2020
1833

Світ входить у новий локдаун, а Україна — в карантин вихідного дня. Як посилять контроль за COVID-19

11:30,
10 Листопада 2020
1833
Світ входить у новий локдаун, а Україна — в карантин вихідного дня. Як посилять контроль за COVID-19
Світ входить у новий локдаун, а Україна — в карантин вихідного дня. Як посилять контроль за COVID-19
Комендантська година, вимушене вбивство мільйонів норок, штрафи та навіть арешти — країни йдуть на багато болючих заходів, аби пережити другу хвилю коронавірусу.

Ситуація з COVID-19 гіршає. Не лише в Україні, де кількість нових випадків коливається від 8 до 10 тисяч на день, і вірус підчепив президент, а й у світі.

Австрія, Іспанія, Бельгія, Велика Британія та Литва знову вводять локдаун, Латвія — надзвичайний стан. Румунія, Туреччина, Португалія, Італія, Німеччина та Польща посилюють національні обмеження, а в Чехії запровадили комендантську годину.

Все погано в Росії — останні тижні там лише й обговорюють відео, що з’являються з переповнених моргів. А в Данії виявили нову мутацію коронавірусу в норках, через що доведеться не лише закрити регіон країни на жорсткий карантин, а й знищити від 15 до 17 мільйонів тварин на норкових фермах.

Успішні історії бувають

Схоже на те, що «нормальне Різдво» чекає хіба на Австралію, як висловився Деніел Ендрюс, голова уряду австралійського штату Вікторія. 1 листопада там, як і по всій країні, вперше за 5 місяців не виявили жодного випадку COVID-19, хоча в подальшому до десяти нових хворих і з’являлося. Такому результату посприяв один із найбільш жорстких карантинів у світі. Зокрема Мельбурн, друге найбільше місто країни, від серпня жив у режимі комендантської години з 8-ї ранку до 5-ї вечора, а кожній сім’ї дозволяли відправляти за покупками лише одну людину.

Позитивно вражає і Японія, де щодня фіксують менше тисячі нових випадків. Одна з причин — дисципліна. Як пояснив для «Дзеркала тижня» посол України в Японії Сергій Корсунський, бари та ресторани, які ніхто не закривав, ретельно стежать за виконанням епідеміологічних засобів. До того ж, практично 90 % японців носять маски навіть тоді, коли навколо немає людей.

Понад місяць не фіксують нових випадків і у В’єтнамі, де діє фактично військовий контроль над повторним поширенням вірусу. Тут на боротьбу з вірусом заточені всі канали державної пропаганди: про це співається в піснях, говориться на радіо, ТБ та у зверненнях уряду до народу. Громадян закликають «перемогти вірус, як ми раніше перемагали всіх наших ворогів». І за результатами незалежних досліджень, уряду й таким його діям нині довіряють близько 94 % населення країни.

Проблема з тестуванням

На хвилі активних зусиль інших держав стає все більш зрозуміло, що Україні не обмежитися лише зонуванням, залежно від рівня спалаху COVID-19, на червоні, помаранчеві, жовті та зелені зони. Як пояснили експерти Київської школи економіки, Україна вже місяць перебуває у п’ятірці європейських країн із найскладнішою ситуацією.

Ми не маємо так багато хворих і померлих, як інші, проте нашим слабким місцем уже довгий час залишається діагностика: Україна тестує лише 753 особи на 100 тисяч населення. Тимчасом як Польща — 1152, Чехія — 2619, а Франція — 3714. У Словаччині взагалі за кілька днів протестували все населення, і планують зробити це регулярною практикою. Але враховуючи, що там проживає у 7-8 разів менше людей, ніж в Україні, нам такий дорогий метод не підходить, стверджує Павло Ковтонюк із КШЕ.

Натомість українські чиновники постійно обіцяють наростити темпи, й це відбувається, проте є надто великим навантаженням на лабораторії. Аби дізнатися результати своїх аналізів, українцям подекуди доводиться чекати тижнями. Експерти КШЕ підрахували, що сьогодні кількість ПЛР-тестів, які «в черзі» на перевірку, відповідає середньодобовій кількості цих же тестів по всій країні.

Неперевірних тестів немає лише в Харківській області, де державним лабораторіям допомагають приватні. «Сподіваємось, що повноцінне залучення приватних лабораторій (по всій країні.  Ред.) допоможе знизити надлишки вдвічі», — каже аналітик Юрій Ганиченко.

Втім, третина ПЛР-тестів можуть давати й хибний результат. Про це говорили й головний санітарний лікар Віктор Ляшко, і міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Щось може піти не так із забором матеріалу. Наприклад, із перебігом хвороби вірус може опуститися дихальними шляхами нижче, а тому мазок із носа нічого не виявить.

Сьогодні в Україну вже почали завозити експрес-тести нового типу. За процедурою вони схожі на ПЛР, але результат відомий уже за 15–30 хвилин, і коштує це дешевше — приблизно 800 гривень. ВООЗ вважає, що нові тести можуть бути особливо корисні для країн, які розвиваються, хоч і результати їхній ще менш точні, ніж у ПЛР.

Наразі нові експрес-тести в Україні роблять лише у приватних лабораторіях на кшталт «Сінево». Можливо, невдовзі також з’являться інші новинки — тиждень тому Британія заявила про розробку нового тесту, що, аналізуючи дихання людини, визначає COVID-19 за секунди. Про ціну й точність результатів поки не говорять.

Жорсткий карантин вихідного дня

Окрім тестування, Україна також має проблему з лікарнями: якщо два тижні тому була критично заповнена кожна п’ята лікарня першої хвилі, то тиждень потому — кожна четверта. У той же час лише п’ять областей (Дніпропетровська, Луганська, Чернігівська, Черкаська і Сумська) перебувають у зоні помірного спалаху вірусу, решта — вже чи майже у критичному стані. «Поодинокі адаптивні, регіональні чи різні екзотичні ідеї вже не працюватимуть», — каже Павло Ковтонюк.

Якщо не посилити карантин, то такими темпами до кінця року від коронавірусу в Україні помре 20 тисяч людей, підрахували в КШЕ. Сьогодні ж кількість летальних випадків — понад 8500.

Щоб не допустити такої ситуації, експерти КШЕ, які регулярно консультують МОЗ, рекомендують Україні піти шляхом Німеччини. Там від 2 листопада зачинені ресторани, бари, кіно, театри, басейни, спортзали, сауни, заборонені масові заходи, спортивні події з глядачами та зібрання понад 10 осіб. У магазинах дозволено перебувати одному покупцю на 10 квадратних метрів. Крім цього, громадяни та бізнес отримують пакет економічної підтримки від держави.

Виглядає майже як локдаун, до якого владу закликають усе частіше. «Практично єдиною працюючою мірою, яка реально й точно запобігає виходу епідемії з-під контролю, залишається локдаун  дуже жорсткий загальнонаціональний карантин, що супроводжується повним закриттям всього, що не є абсолютно необхідним для життєдіяльності держави», розмірковує Семен Єсилевський, український вчений-біофізик та стипендіат Марії Кюрі в Університеті Франш-Конте.

Те ж саме стверджує в інтерв’ю «Радіо НВ» й міністр Степанов, проте визнає, що через економічні труднощі Україна не може дозволити собі локдаун. Натомість у міністерстві планують розгортати мобільні шпиталі та збільшувати ліжковий фонд за рахунок інших відділень. Як повідомив Віктор Ляшко, від 9 листопада в Україні більше не проводитимуть планових госпіталізацій чи операцій: «Лікарні приймають виключно критичних хворих і виключно хворих із коронавірусною хворобою».

Невдовзі у країні також хочуть ввести «жорсткий карантин вихідного дня». Як стало відомо із брифінгу Степанова, це означатиме, що в конкретні години з понеділка по суботу працюватимуть «виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, заправки, ветеринарні та аптеки». А ресторани, кафе та заклади громадського харчування — «виключно на виніс».

МОЗ би також хотів, щоб у суботу й неділю зовсім не працювали магазини й торговельно-розважальні центри — це би мало «збити хвилю» поширення хвороби та зменшити кількість контактів між людьми. Відколи запрацює такий режим — невідомо.

Раніше повідомлялося, що обмеження почнуть діяти вже цього тижня, проте Кабінет Міністрів ще не ухвалив рішення. Міністерство культури та інформаційної політики вже висловило свою незгоду з тим, що на карантині вихідного дня не працюватимуть заклади культури. За словами профільного міністра Олександра Ткаченка, ця сфера генерує від 2 до 4 % ВВП і не є епіцентром для розповсюдження вірусу.

«Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше, — написав Ткаченко у своєму телеграм-каналі. — Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ рішення, що призведе до фінансових втрат в бюджеті України».

Контроль за носінням масок посилиться

Між іншим, експерти не рекомендують Україні закривати школи й дитсадки, хоча в суспільстві не припиняють про це дискутувати. Та висновки наукової групи радників уряду Великої Британії однозначні: масове закриття навчальних закладів радше негативно вплине на родини, ніж допоможе в боротьбі проти COVID-19. У Всесвітній організації охорони здоров’я також вважають, що закриття середніх навчальних закладів є крайнім заходом.

Проте контроль за епідеміологічними заходами у школах світу подекуди посилився. У Греції, наприклад, приговорили до 12 місяців ув’язнення вчительку, яка відмовилась одягати маску під час уроку. Вона пояснила свій вчинок запаленням вуха, і що про це був попереджений директор та учні, проте це вплинуло на суд лише частково — жінці відтермінували відбування покарання на три роки.

Інцидент трапився й у місті Вараш Рівненської області, де вчителька кілька тижнів працювала у школі без маски чи захисного щитка. У суді вона не визнала своєї вини, й пояснила, що не носить захист через те, що християнка. Адміністрації школи не вдалося переконати колегу, а тому судді зобов’язали вчительку заплатити штраф, еквівалентний 17 тисячам гривень.

Загалом від 6 листопада всіх українців, які не вдягають у громадських місцях маски чи респіратори, «що закривають ніс та рот», штрафуватимуть на суму від 170 до 250 гривень. На відміну від закону про порушення правил карантину, згідно з яким стягують згадані 17 тисяч, такі невеликі суми поліція має право стягувати з громадян без рішення суду і прямо на місці.

Більш строгий контроль за носінням маски напередодні анонсував і мер Києва Віталій Кличко. За його словами, відтепер «Муніципальна охорона» не впускатиме до метро пасажирів без масок. Наскільки це буде ефективним — невідомо. Адже досі в київському метрополітені контролери й без того постійно наполягали, щоб люди не заходили без захисту. Натомість ніхто не контролює ситуацію всередині вагонів, де найчастіше й можна побачити людей із масками, спущеними під ніс, або й узагалі без них.

Більше уваги до настроїв людей

На відміну від попередньої хвилі локдаунів, цього разу уряди країн зважають на психологічне здоров’я громадян. У Бельгії, наприклад, кожному жителю можна мати одного «партнера для обіймів». Згідно з опитуванням, який провів Університет Антверпена, ще до оголошення нового карантину психічне здоров’я бельгійців наближалося до показників березня, часів найстрогішого карантину. А тому нові рішення мають сприятливо вплинути на рівень депресії й тривоги у країні.

У Великій Британії діє майже таке ж правило під назвою «бульбашка підтримки», коли самотній людині в умовах жорсткого карантину дозволяється бачитися з іншою самотньою людиною, але ні з ким більше. Незрозуміло, щоправда, як саме це контролюють.

Українські лікарі також закликають не ігнорувати психологічний стан людей. Наприклад, якщо в Україні все ж підуть шляхом деяких європейських країн та заборонять гуляння біля новорічної ялинки, то київська пульмонологиня Світлана Гук в інтерв’ю «Радіо Свобода» рекомендує запустити по телевізору більше розважальних програм. «Треба знайти баланс між розумним неходінням у натовп і тим, що життя все ж триває, і все це минеться», — закликала вона.

Коронавірус із нами надовго

Та коли вже нарешті з’явиться вакцина і вся ця історія з пандемією лишиться позаду? Нині у світі розробляють 280 вакцин. Та, за словами Бориса Бриля, лікаря-анестезіолога із Ізраїлю, де тиждень тому теж почали випробовувати вакцину від коронавірусу на людях, у кращому випадку доведеться чекати ще рік.

«Коли через півроку ми отримаємо результат, що він (прогрес.  Ред.) не помре, тоді ми зможемо говорити, що вакцина безпечна. А потім, коли ми отримаємо антитіла через півроку й побачимо, що вони є, то тоді вже буде про що говорити. Поки ж реальна тема вакцини, включаючи російську, американську, (від компанії.  Ред.) Moderna, оксфордську,  все це дослідження», — сказав лікар в інтерв’ю НВ.

Та, може, все станеться і значно скоріше: 9 листопада фармакологічна компанія Pfizer першою поміж інших компаній повідомила, що її вакцина показує хороші попередні результати третього етапу випробувань. Компанія назвала цю новину «великим днем для науки та людства», і якщо все піде добре надалі, то вже до кінця 2020 року Pfizer готові поставити на ринок перші 50 мільйонів вакцини.

А поки цього не сталося, експерти та фахівці продовжують наполягати на дотриманні соціальної дистанції та носінні масок. Коронавірус, нехай він пройде і в легкій формі, може давати про себе знати ще довго після зникнення з організму.

Американські вчені підтверджують, що в колишніх хворих, незалежно від вікової категорії, можуть до п’яти місяців зберігатися проблеми зі шкірою — висипи, кропив’янка чи набряки пальців ніг (так звані «коронавірусні пальці», що виглядають як обморожені). Через тривалий біль у грудях та задишку одним із наслідків COVID-19 можуть бути проблеми із серцем, про що нині ведуться дослідження.

Крім того, всі епідеміологічні обмеження залишаються в силі й для тих, хто перехворів на COVID-19. Бо хоч у більшості колишніх хворих на кілька місяців і формується імунітет, поодинокі доведені повторні випадки зараження все ж трапляються.

Фото: Getty Images

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду