Автори:

Ілона Громлюк

Іти на самоізоляцію через контакт із хворим може виявитись не надто необхідним, розповіла в інтерв’ю «Радіо Свобода» лікарка-пульмонолог Світлана Гук, що також завідує першим інфекційним відділенням Київської міської клінічної лікарні №17.

«Сьогодні це вже не життєва модель – сидіти на самоізоляції через факт контактування з пацієнтом чи (хворим – Ред.) співробітником. Ви можете і не захворіти, але весь цей час випадаєте з соціального життя, –  пояснила пані Гук. – Людина має слідкувати за проявами симптомів. А якщо їх немає – носити маску. Ви не знаєте, чи захворієте, і коли саме ви захворіли та почали виділяти вірус. Тож просто треба бути чемними і носити маску».

Лікарка не рекомендує здавати ПЛР-тест у разі контакту з хворим, якщо немає симптомів чи підвищеної температури. Вона також пояснила про особливості застосування ПЛР у лікарні.

Якщо раніше, коли хворий потрапляв до лікарні, його звідти випускали після двох негативних результатів ПЛР, «то зараз достатньо вже одного». Достеменно невідомо, чи виправдана така практика, проте сьогодні, «коли пацієнт вже відхворів десять днів і хоч б три дні має нормальну температуру, самопочуття, немає кашлю та нежиті – тоді він автоматично вважається незаразним».

Разом із тим, вчені відзначають, що у колишнього пацієнта ще через місяць можуть проявлятись симптоми, ось як зникнення нюху. Наскільки це небезпечно, необхідно з’ясувати у сімейного лікаря, який має призначити додаткові дослідження – аналіз крові, рівень прокальцитоніну (ПКТ) та кількісне визначення реактивного білка.

Температура ж, на рівні 37,5, може зберігатись і місяць. «Кожна людина може мати фонові захворювання, COVID-19 може змістити обмін речовин. Проте сама по собі температура не є хворобою. Це залишкове явище, що не вимагає жодних втручань. Працювати треба з ускладненнями», – говорить пані Гук.

Сама лікарка перехворіла на COVID-19 вже двічі, та постійно має справу з важкими пацієнтами. На її думку, для оточуючих більш загрозу несуть люди, які хворіють безсимптомно, так як вони не підозрюють, що весь час у певних кількостях виділяють вірус.

Так чи інакше навіть тим, хто перехворів, варто носити маску: починаючи з серпня, з’являється все більше випадків повторного захворювання. «Є повідомлення і про третє, четверте (випадки захворювання в однієї людини – Ред.)». Та якщо носиш маску, то менші ризики отримати велику дозу вірусу знову.

Лікування від COVID-19 немає, навіть про ремдесивір, який схвалили у США, вже з’являються негативні дослідження, говорить пані Гук. Проте лікарям відомо, як лікувати сам вірусний стан та убезпечити людину від важкого перетікання хвороби. Якщо у вашій сім’ї є люди похилого віку, бажано мати вдома пульсоксиметр – препарат, який вішається на палець та оперативно визначає, чи є у людини дихальна недостатність, що і призводить до госпіталізації.

Якщо дихальної недостатності немає, то кращою порадою пані Гук вважає «пити і відпочивати», що часто можна почути і від інших лікарів. «Вірусна інфекція взагалі-то пройде сама, – пояснила вона в інтерв’ю. – Але люди не вміють просто пити і відпочивати, їм треба щось робити, бо інакше начебто чекаєш на якусь трагедію.

Можна пити вітамін С, по 500 міліграм двічі на день, можна приймати кварцетин- 250, можна приймати вітамін D, 2-3 тисячі міжнародних одиниць, можна приймати цинк-25 двічі на день після їжі. Тобто є препарати, які дають психосоматичну підтримку – мовляв, я щось роблю для себе і своєї імунної системи».

Не варто просити свого лікаря призначити вам антибіотики, звертає увагу пані Гук. У пацієнтів є упередження, що коли їм не приписують антибіотики, то лікування не відбувається, і лікар може їх призначити під тиском людей. «Ми дуже з цим боремось, – каже лікарка. – Бо вірусна інфекція не лікується антибіотиками. Це не просто дорого, існує ще і проблема резистентності – бактерії втручають чутливість до тих антибіотиків, які ми вживаємо. Я з пацієнтами навіть сперечаюсь».

Коли ж людина потребує кисню та стає киснево залежною – їй місце у лікарні. Там хворим можуть вводити кроворозріджувальні препарати чи застосовувати гормональну терапію – останнє трапляється все частіше. «Та я дуже б не хотіла, аби всі зараз почали вдаватись у крайнощі та перейшли від антибіотиків на гормони, – наголошує пані Гук. – Легкі форми не потребують лікування як такого».

У легких випадках може виявитись потреба у кроворозрsджувальних препаратах, але хіба тим людям, які раніше переживали тромботичні ускладнення. У будь-якому разі необхідно консультуватись з лікарями, так само як і щодо таких безболісних на перший поглядах порад, як «спати і лежати на животі» чи надувати кульки, аби розвинути легені після хвороби. Якщо у ваших легенях уже є фіброзні зміни («розвиненість сполученої тканини там, де її немає бути, через що легені стають більш щільними і менш здатними до розтягування»), то від надування кульок сполучна тканина «може просто лопнути».

Пані Гук розповіла також про ситуацію зі завантаженістю лікарень: «Вільних місць майже немає. Якщо звільняється місце, у цей же день на нього є пацієнт». Якщо людина вже не потребує кисню, та 2-3 дні поспіль має нормальні аналізи, то сьогодні лікарі можуть виписувати її додому навіть з позитивним ПЛР.

Разом із тим, принаймні у лікарні, де працює пані Гук, більше немає проблем із постачанням кисню, не бракує необхідних препаратів, а також масок і костюмів. Небагато пацієнтів також і потребують ШВЛ, що є крайнім заходом, який не обов’язково застосовується навіть у реанімації.

Та пані Гук не впевнена, чи витримає медична система без повернення жорстокого карантину і надалі: «Якщо так буде ще місяць-два-три, то з того, що бачу я – не витримає. У нас уже два відділення відведені під COVID-19, і з того, можливо відведуть і третє».

Разом із тим, завідувачка першим інфекційним відділенням лікарні №17 розуміє, що країна має жити не одним коронавірусом, тому що це дається взнаки на психіці людей. Світлана Гук радить владі обійтись без масових зібрань та заходів цього року навколо ялинки, як це вже вирішили зробити у деяких європейських країнах, та натомість рекомендує запустити по телевізору більше розважальних програм.

«Бо у людей мають бути свята, позитивні емоції, – говорить лікарка. – Треба знайти баланс між розумним неходінням у натовп і тим, що життя все ж триває, і все це минеться, і маски треба носити – то є повага, ставлення до людей, твій вклад у те, що довкола тебе і те, що ти не захворієш, чи захворієш, але легко».

Нагадаємо, що нещодавно на нашому сайті вийшло інтерв’ю з іншою лікаркою, інфекціоністкою та експерткою ЮНІСЕФ Катериною Булавіновою. Вона розповіла про особливості захворювання на COVID-19 в осінню пору, чому поєднання грипу та коронавірусу може виявитись летальним, і як від цього уберегтись.  

Фото: Радіо Свобода