В Україні — нові бунти. Після того як 31 липня міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив, що від 3 серпня Луцьк і Тернопіль разом із Кіцманським районом Чернівецької області потрапляють до «червоної» зони карантину, мери двох міст обурилися.

Ще б пак, адже «червона зона» означає, що в місті знову тимчасово не працюватимуть заклади освіти, ресторани, кафе, ТРЦ, а також припиняє ходити громадський транспорт. Мери Луцька й Тернополя заявили, що не виконуватимуть вказівок влади, тому що причин для посилення карантинних меж у їхніх містах немає. Більше того, місцеві очільники переконані, що їхні міста в такий спосіб «дискримінують» та хочуть «залякати» за проукраїнську позицію.

«Кому це вигідно? — запитує на своїй офіційній фейсбук-сторінці мер Тернополя Сергій Надал. — Чи не тому, що тернополяни збирають підписи на захист української мови, а в Луцьку зірвалась “антитерористична операція”? Чи не тому, що відстоювали національну позицію під стінами Верховної Ради у Києві? Що виступили проти дистанційного навчання? Це так поступають з “непокірними” обласними центрами?»

Радник міського голови Луцька Ігор Поліщук також вважає, що його місто віднесли до «червоної зони» «без будь-яких особливих причин». Він закликав припинити знущатися над Луцьком і лучанами «та забирати в мешканців міста останній хліб».

Що відбувається насправді

За що можна потрапити у «червону зону»? Напередодні МОЗ встановив чотири жорсткі критерії: завантаженість ліжок не більш ніж на 50 %, охоплення тестуванням не менше 24 людей на 100 тисяч населення, виявлення COVID-19 у більш ніж 11 % протестованих, а також динаміка зростання захворюваності не більше 10 %. Якщо хоча б один із цих показників перевищує вказану норму протягом 5 днів — Регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій приймає рішення посилити протиепідемічні заходи в певній області чи населеному пункті.

Рішення приходить не виключно «зверху», а з урахуванням думки головного державного санітарного лікаря області. Там на Волині в діях центральної влади не бачать політичного умислу. «На території міста Луцьк показник динаміки зростання випадків інфікувань становив 68 %, що відповідає червоному рівню небезпеки, — повідомляється на офіційній сторінці Волинського обласного лабораторного центру. — Загалом на Волині аналіз поточної епідемічної ситуації свідчить, що на сьогодні невідповідність відбувається по 1 із 4 визначених критеріїв, котрі вираховуються при встановлені рівня епідемічної небезпеки».

Натомість луцька мерія ігнорує цю інформацію, а радник мера Ігор Поліщук публікує на своїй сторінці табличку з випадками захворюваності в різних містах: згідно з нею, Луцьк далеко не в лідерах. «Зараз відбувається багато маніпуляцій, — розповідає лучанка Анна Єкименко-Поліщук, яка працює у сфері комунікацій. — Він (радник мера. — Ред.) бере дані про кількість хворих, але це лише один показник. Де кількість людей, які одужали? Де кількість місць в лікарнях?»

Те саме в Тернополі. І хоча їхній обласний лабораторний центр не опублікував свого висновку на офіційному сайті, місцевий лікар-епідеміолог Володимир Паничев охоче роздає коментарі для ЗМІ. За його оцінками, Тернопіль потрапив до «червоної зони» щонайменше за двома показниками: коефіцієнтом виявлення випадків у 12,39 % при нормі 11 % та за показником динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 у 35,9 % при нормі в 10 %. Цікаво, що мер Надал на своїй сторінці теж визнає завищені показники міста, проте надає дані в 11,1 % та 12,5 % відповідно.

Бізнес хоче бути в законі

Плутанина в показниках, складність їх пошуків, страх знову втратити можливість працювати й заробляти — все це призводить до того, що місцеві підтримують своїх мерів. «Якщо вийти на вулиці міста — всі обурені рішенням уряду про червону зону, — розказує Любов Вовк із Тернополя. — Як тернополянка з критичним мисленням, я в опозиції до міського голови, але в даній ситуації, при всьому моєму особистому ставленні — в місті не відчутна присутність вірусу».

Тож міські очільники слухають людей і офіційно заявляють: нічого в Тернополі та Луцьку не зміниться. Транспорт ходитиме, а заклади не закриватимуться. Із бюджету Луцька навіть виділили 50 тисяч гривень на юридичну допомогу підприємцям, які порушуватимуть карантин. Тобто якщо поліція (а вона діє в рамках вказівок центральної влади) складе рестораторам чи іншим бізнесменами протокол про те, що попри рекомендації уряду вони все ще працюють, «у зв’язку з безпідставним внесенням міста до червоної зони», останнім буде надано «весь спектр юридичних послуг». Хтозна, чи скористається бізнес такою допомогою. Ресторатор Олег Іванюк подякував владі за те, що там із розумінням поставилися до інтересів людей, але наголосив на тому, що бізнес має бути законослухняним та соціально відповідальним. Підприємці вже подали колективне звернення до Управління патрульної поліції Волинської області, а також збираються звертатися до Кабінету міністрів. Як стало зрозуміло із розмови з одним із тернопільських бізнесменів — такі ж настрої і в їхньому місті.

«Тобто вони (підприємці. — Ред.) проти обмежень, але йдуть законним шляхом і не через міську владу», — каже Єкименко-Поліщук. Вона розуміє й настрої населення, яке ще не оговталося від минулого карантину. Проте на вихідних жінка була у Львові, та про себе відмітила: порівняно з ним у Луцьку вже «ніхто нічого не дотримується. Тому загалом не дивно, що рівень захворюваності в нас виріс».

Підтримувані мером, обурені місцеві жителі бунтують і за межами області. Крім усього іншого «червона зона» означає, що перетин кордону міста можливий лише на власному авто, й автобуси з поїздами там не зупинятимуться. А тому всі куплені квитки до Луцька й Тернополя фактично анулюються, як це і сталося з позавчорашнім потягом «Одеса — Тернопіль»: він мав прибути до кінцевого пункту о 6-й ранку 3 серпня, але зупинку скасували просто під час посадки. «Їдьте у Львів чи Хмельницький — була порада начальника потяга і провідників», — розказала у своєму фейчбуку користувачка Анастасія Шимчук, чиї батьки потрапили в транспортну халепу.

«Чому нас, як злочинців, етапують заблокованими в потязі без права і можливості дістатися до рідних?» — таке звернення нібито від пасажира ще одного потяга, а саме «Київ — Трускавець», зачитав під час свого брифінгу мер Тернополя. За його словами, а також користувачки Шимчук — люди домоглися того, щоб обидва поїзди таки зупинились в їхньому місті.

«Ковід-анархісти» з позицією

Для політолога Володимира Фесенка поведінка та реакція мерів зрозуміла: в жовтні ж вибори, ось вони і заручаються підтримкою бізнесу та місцевих. Тим паче у випадку з Луцьком, де у 2017 році помер міський голова. Його обов’язки нині виконує Григорій Пустовіт, проте в публічній площині помітно лише його радника, Поліщука: схоже на те, що останній і зібрався в мери.

«Напередодні цим політикам невигідно вводити будь-які обмеження, особливо для бізнесу, — каже Фесенко. — Вони бояться іти на такі ризики через зниження рейтингів. Якщо ж натомість збільшиться кількість померлих від COVID-19 — то це ризики лише потенційні».

Хоча загалом політолог погоджується, що між центральною та місцевою владою ще від початку пандемії виникла проблема в комунікації. Урядова комісія, на його думку, схвалила логічне і правильне рішення, але сліпо понадіялася на те, що всі одразу приступлять до його виконання. «Їм (політикам у Києві. — Ред.) треба проявити ініціативу, зібрати разом мерів та спільно виробити алгоритм дій. Мовляв, не розумієте критеріїв? Добре, ось цифри і статистика, що прийшла від ваших органів охорони здоров’я. Вважаєте, що критерії неправильні? Оскаржуйте в суді. Ви у себе можете не вводити карантинні заходи, але тоді в країні будуть вводити заходи проти вас. Розберімось, як тоді реагувати».

Варто також конкретніше прописати відповідальність конкретних посадових осіб, наголошує Фесенко, аби в подальшому вони відповідали за наслідки свого непослуху. Політолог наголошує, що для мерів, які бунтують проти карантинних обмежень, вже і термін придумали: ковід-анархісти. На закиди останніх про те, що їх дискримінують за проукраїнську позицію, політолог навіть трохи злиться. «Послухайте, невиконання рішень центральної влади — це сепаратизм, руйнація держави зсередини. А тому це не проукраїнська, а антиукраїнська позиція, — каже політолог і додає, що з такої точки зору «ковід-анархісти представляють собою загрозу більш широкій громаді, а саме населенню цілої країни».

Зрештою, рішення про те, які населені пункти чи області вносити до «червоної зони», переглядається щоп’ятниці. Що коли невдовзі мери інших міст візьмуть приклад із «колег» у Тернополі та Луцьку?

Фото: depo.ua