Чим більше держава буде інвестувати в цифровізацію, тим більше переваг отримає. Так вважає IT-фахівець Ігор Ніколаєв. Протягом кількох років він працював над упровадженням електронних сервісів у Європі. Після повернення в Україну заснував агрегатор державних послуг, які доступні онлайн. Головна мета проєкту – популяризація сервісів електронного уряду, навчання українців цифрових навичок і спрощення процесу пошуку інформації. Користування сайтом – безкоштовне.

Додати на сайт інформацію про новий сервіс може кожен. Для цього треба заповнити форму і відправити заявку команді Egov.in.ua. Запит перевірять, і якщо він відповідає критеріям, то його додадуть на сайт. Таким чином всі українці можуть розвивати проєкт і користуватися ним, зазначає засновник. Він каже, що держава ніяк не фінансує проєкт, хоча знає про його існування.

Чим більше інформація стає публічною, тим складніше прикрити свою неефективність і корупцію, впевнений Ігор Ніколаєв. MediaSapiens розпитав фахівця про те, навіщо він створив такий агрегатор, як треба розвивати цифрові навички в українців та чи справді наша країна зробила прорив у розвитку електронного уряду.

«Я співпрацюю з держорганами, але в Мінцифри жодного разу не відповіли на моє повідомлення»

– Ігорю, як у вас з’явилася ідея об’єднати наявні в Україні сервіси на одній платформі?

– Я часто користуюся сервісами електронного правління, й мені було не завжди просто знайти потрібний сервіс. І це при тому, що я впевнений інтернет-користувач. Я помітив, що останнім часом в Україні egov-сервіси почали з’являтися дуже інтенсивно, і в якийсь момент у них стало складно розібратися. Тому зрозумів, що потрібен агрегатор, який об'єднає платформи і зробить доступ до них простим, а користування – зрозумілим.

До того, як повернутися в Україну, я жив в Амстердамі, працював над впровадженням Egov-сервісів у Фінляндії. Мені завжди подобалося те, як ці країни мобільно підходили до змін, збору інформації, роботи над дизайном, і в той же час були відкриті для людей.

– Які зусилля ви об’єднали для створення такого ресурсу – зробили це лише власними силами чи отримали кошти на запуск і розвиток?

– Я вирішив, що не буду залучати на платформу кошти. Мені ця ідея настільки сильно подобалася, що я хотів зберегти її автономність. Але зізнаюся, пропозиції про фінансування були. Хоча до останнього дня перед запуском про платформу знали від сили 40 людей, двадцять із яких були задіяні в її створенні.

Я досить давно працюю у великих проєктах, продуктах, IT-компаніях, і в мене є повне розуміння того, які люди та ресурси потрібні для реалізації та швидкого запуску. Я залучив команду дизайнерів, розробників, маркетингу, піару і юристів. Це не перший мій проєкт, тому я повністю розумів, що з ним робити.

– Чи пов’язані ви із проєктом «держава в смартфоні», отримуєте якісь кошти з бюджету?

– Ні. Ми не пов'язані й не співпрацюємо з Мінцифрою та з проєктом «Держава в смартфоні». Перші декілька тижнів у мене постійно запитували, чи я не співпрацюю з Мінцифрою. Насправді я співпрацюю з держорганами, але в Мінцифри жодного разу не відповіли на моє повідомлення. Були тільки відповіді у стилі «дякую, почули». Ми не отримуємо кошти з бюджету і не плануємо робити це в майбутньому.

«Якщо ти робиш цінний продукт для людей, то новина про це розходиться дуже швидко»

– Якщо держава не вкладає коштів у проєкт, то чи можливо монетизувати ваш ресурс egov.in.ua? Чи монетизуєте ви його зараз?

– Так, монетизувати його цілком реально. На порталі є досить велика кількість користувачів, а отже завжди можна поставити рекламу. Також було багато повідомлень від не пов'язаних із Egov сервісів, які хочуть поставити посилання на свої організації. Як правило, це медичні проєкти. Але я вирішив його не монетизувати. Я дуже хочу його бачити якісним, актуальним і без реклами.

– Який фідбек від аудиторії ви отримали після запуску? Бачила, що про вас написало за кілька днів дуже багато ЗМІ.

– Зізнаюся чесно, я не очікував, що сервіс настільки сподобається людям. Я розраховував на 5 тисяч відвідувачів, але ніяк не 50 або 100 тисяч у перші дні. У мене навіть сервери були зроблені на менше навантаження. Тому через три години після запуску довелося терміново підвищувати тарифний план, бо постійно приходили повідомлення про перевищення ліміту.

Мені написали мінімум 500 осіб про те, що сервіс їм дуже подобається. Я не отримав жодного поганого відгуку. Для мене це було дивно. Я звик, що люди люблять писати, коли щось працює погано, але не роблять цього, коли все добре. З приводу медіа – для мене це було показником того, що якщо ти робиш цінний продукт для людей, то новина про запуск розходитися дуже швидко.

– Скільки зараз людей користується вашим сайтом зараз? Про які тенденції це говорить?

– Зараз у середньому від 1000 до 2500 постійних відвідувачів на день. Спочатку ця цифра була в сотні тисяч відвідувачів, але коли хайп минув, залишилися реальні користувачі. На сайті немає реєстрації, і я не збираю персональну інформацію. Але бачу, що величезна кількість людей користується сервісом на постійній основі. Все більше зростає показник органічних заходів. Тобто люди, які шукають якийсь сервіс, не знаючи про egov.in.ua, потрапляють на наш сайт.

«Потрібно повністю переглянути курс інформатики у школі»

– 37,9% українців віком від 18 до 70 років володіють цифровими навичками (використання інтернету для вирішення проблем), на рівні нижче середнього. До яких проблем це призводить на практиці? Наприклад, хтось долає сотні кілометрів – їде за місцем прописки, аби переоформити земельну ділянку, чекає прийомного дня, потім чекає в черзі тощо?

– Потрібно повністю переглянути курс інформатики у школі та активно навчати більш доросле покоління. Потрібно вчити справді того, що знадобиться у житті.

У мене є приклади від людей, яким близько 50 років. Вони досі ходять у відділення, щоби поповнити мобільний телефон замість того, щоб оплатити за декілька хвилин в інтернеті. Нехай цей приклад і не є частиною egov, але це все щоденні операції, які повинні стати нормою для всіх. Те ж саме можна сказати про звітність у податкову і так далі. Сумарно час, витрачений на переїзди й черги, займає сотні тисяч людиногодин на місяць. Чим менше людина витрачає часу на непотрібні процедури, тим продуктивнішою вона може бути. Чим більше держава буде інвестувати в цифровізацію, тим більше переваг вона буде отримувати.

– Брак яких цифрових навичок особливо гостро відчувається в українців зараз?

– Україна – неймовірно розвинена країна в інтернет-просторі. Але все ж є багато людей, які виросли не з комп'ютерами та смартфонами в руках, їм важче. Потрібно створювати більше освітніх платформ, щоб люди розуміли, як користуватися egov-сервісами. Також спрощувати їх інтерфейс, розбиратися, що саме людям незручно. Не потрібно вчити всіх програмування, треба навчити базових речей. Треба обмежити фізичні візити людей до держустанов, якщо цього можна уникнути. Вже є приклади банку без відділень. 20 років тому це здавалося дивом для України. Зараз це норма, і в якості надання послуг ніхто не програв.

– Як володіння цифровими навичками, і якими саме, може спростити життя кожного з нас? Як скоротиться час для вирішення того чи іншого питання?

– На жаль, все ще величезна кількість українців не користується інтернетом. У великої кількості громадян немає до нього доступу. Тому дуже актуальним є питання доступу до мережі. Зі впровадженням egov-послуг також поліпшується боротьба з людським фактором, чергами, корупцією. Уявіть, скільки часу знадобилося б бухгалтеру, щоб заповнювати всі бланки та звітності вручну, везти їх у податкову, стояти в чергах, подавати. А зараз це можна зробити онлайн.

– Як громадянин може впливати на діяльність місцевої влади та загалом на життя в населеному пункті, маючи розуміння того, що таке відкриті дані?

– Будь-який мешканець, який розуміє, що таке відкриті дані, може їх збирати, обробляти та візуалізувати. Всіма можливими способами робити їх більш публічними і зрозумілими для громадян і журналістів. І це не тільки вплив на місцеву владу, а й можливість уникнути якихось корупційних схем. Адже чим більше інформація стає публічною, тим складніше прикрити свою неефективність, відмивання коштів і так далі. Найпростіше, що можна робити, – оцифровувати реєстри й «упаковувати» їх у зрозумілий інтерфейс.

– Чому ситуація з відкриттям даних часом кардинально різниться по регіонах Україні? Що потрібно, щоби подолати цю проблему?

– Для впровадження Egov частково має бути ініціатива місцевої влади та громади. Хтось банально не розуміє, з чого почати. Хтось свідомо не хоче цього робити. На мій подив, кількість населення або розміри міста ніяк не роблять регіон слабкішим в egov-сервісах. Маленькі міста не програють мегаполісам (раніше MediaSapiens детально писав про досвід міста Дрогобич у відкритті даних. – MS.). Це доводить, що на якість і рівень розвитку електронного уряду в регіоні впливає лише бажання переходу на новий технологічний рівень і наявність відповідального лідера, який візьме на себе процес впровадження на його території.

«Є цілий пласт областей в Україні, де поняття egov немає зовсім»

– Оцініть, будь ласка, нинішню роботу держави в напрямку розвитку цифрових навичок українців. Що б ви змінили в цих підходах (якщо треба, звісно)?

– Проводиться багато корисної роботи. Мені дуже подобається, що використовується кардинально інший підхід до розробки і впровадження змін. Він нагадує той, який використовується в IT-компаніях і вже довів свою ефективність. На жаль, потрібно не забувати, що це держструктура й величезна кількість часу зараз витрачається на зайві затвердження, підписання паперів і так далі.

Тепер про те, що було б чудово поліпшити. Від самого початку мене не покидала думка, що зміни якось зав'язані на центральних органах (воно і зрозуміло, бо це має вплив на більшу кількість населення), але є цілий пласт областей в Україні, де поняття egov немає зовсім. Я вважаю, що потрібно працювати більше з областями. Створювати ком'юніті, обмінюватися розробками, впроваджувати. Тобто максимально прискорити процес розвитку регіонів. Можливо, регіони потрібно просто підштовхнути.

Потрібно переглянути вже наявні сервіси. Зробити їх більш зрозумілими для користувачів. Для цього є новостворена спеціальність – продакт-менеджер, і необхідна вона для того, щоб виявити, що користувачам не подобається і що треба виправити. Важливо слухати людей і не забувати, для кого це створюється.

– Чи помічаєте останнім часом прогрес у процесі відкриття даних, їх доступності, популяризації?

– За останні п'ять років Україна зробила прорив у збільшенні темпу розвитку електронного уряду в країні. 7-8 років тому електронного уряду не було зовсім. Точкою старту я вважаю створення Держагентства з питань електронного уряду. У 2014–2016 роках це стало поштовхом до появи Egov. Зараз Мінцифри робить величезну роботу в переході до електронного уряду, і важливо не зменшувати цей темп. Потрібно відцифровувати реєстри, приділяти величезну увагу безпеці, заводити іноземні сервіси та платіжні системи в Україну, працювати над навчанням людей, робити сервіси для регіонів (не всі сервіси можуть бути всеукраїнськими) і так далі.

Насправді немає такої великої проблеми в публікації відкритих даних (і є законодавство, яке дозволяє ці дані публікувати, адже Egov не може працювати активно без наявності відповідних законів). Останні 10 років реєстри зберігалися переважно на паперах. Оцифрування цих даних дозволить створювати більше корисних сервісів. Електронне посвідчення водія чи паспорт – це і є результат того, що  дані відсортовані й зібрані.

Фото: надані Ігорем Ніколаєвим