Директор Інституту медіа права (ІМП) Тарас Шевченко вважає запропонований Кабінетом Міністрів законопроект про суспільне мовлення найкращим з того, що коли-небудь готувала держава в контексті законодавчого регулювання суспільного мовлення. Про це він зазначив 14 липня під час експертного обговорення проекту закону.

Але юристів дуже здивувало, що цим законопроектом (у прикінцевих положеннях) пропонується скасувати обов'язкові теледебати під час президентських виборів. Тобто норма, яка передбачає, що НТКУ обов'язково організовує дебати із закону міняється на загальну фразу, що телеканали можуть організовувати теледебати. «В цьому випадку втрачається важлива частина виборчого процесу, навіть якщо на останніх виборах президента теледебати не відбулися, та це була важлива історія, яку обговорювали, по цьому оцінювали кандидатів. Чомусь під шумок ця норма скасовується», - обурюється Тарас Шевченко.

Розглянувши урядовий законопроект, юристи знайшли в ньому низку концептуальних і технічних нюансів, які потребують змін. Зокрема, якщо суспільне телебачення і радіомовлення України- це не назва ТРК, а тип мовлення, то чому воно пишеться в документі з великої літери (на відміну від «Національної суспільної телерадіоорганізації України», що є власною назвою).

Найбільше експертів стурбували такі глобальні положення законопроекту, як формування наглядової ради, фінансування НСТУ тощо.

На думку Тараса Шевченка, наглядова рада мала б називатися не наглядовою, а просто радою, і виконувати не лише наглядові функції, а й бути найвищим органом управління. «Проект визначає, що третину наглядової ради формує Кабмін. Такі приклади в інших країнах є. Але точно не відповідає європейським стандартам норма про те, що до наглядової ради призначаються державні службовці», - сказав пан Шевченко.

Також присутніх стурбував порядок формування складу наглядової ради. Зокрема, вони вважають недоліком те, що спеціальну комісію, яку формує Нацрада, не входять ані члени, ані працівники Нацради, але знову мають входити представники міністерств. «Ми розуміємо, що надмірна увага з боку міністерств може бути використана для тиску і зловживань», - припускає директор ІМП.

Юристи вважають, що члени наглядової ради повинні бути максимально захищені від звільнень, натомість законопроект містить проблемну норму з потенційним відкликанням членів ради. «Відповідно до проекту людину можна заарештувати за підозрою в чомусь, і це може стати підставою для припинення повноважень члена наглядової ради», - зауважив Тарас Шевченко, додавши, що це є порушенням принципу невинуватості, оскільки арешт не означає, що людина в чомусь винна.

Найбільше запитань в експертів виникло до статті про фінансування НСТУ. Норми про абонплату і надходження спеціального збору про рекламу не зможуть працювати без внесення змін до Податкового кодексу, бо це по суті обов'язкові платежі на рівні податку, вважає пан Шевченко.

Найбільше пересторог у юристів виникло з приводу бюджетного фінансування. «Ми розуміємо, що без нього не можливо обійтися, але тоді воно має бути в максимально незалежній формі. Не у формі державного замовлення, яке дозволяє диктувати конкретні програми, бо це суттєво підриває незалежність. А у формі окремого рядка в держбюджеті і фіксованого відсотка, приміром 0, 05%», - пояснив Тарас Шевченко.

За підсумками експертного обговорення Інститут медіа права надішле свої пропозиції до законопроекту «Про суспільне телебачення і радіомовлення України» до президента, уряду, Держкомтелерадіо.

Нещодавно Рада Європи прийняла на експертизу від Адміністрації президента законопроект про суспільне мовлення, розроблений Кабінетом Міністрів України.