Наводимо повний текст публікації.

Головною проблемою у створенні Суспільного телебачення в Україні є забезпечення його фінансування. Вирішити її можна за рахунок частини коштів від реклами комерційних телеканалів. Головні аргументи на користь цієї пропозиції: 1 – Суспільне телебачення йде з поля битви за рекламодавця; 2 – сіє «розумне, добре, вічне», не орієнтуючись на комерційні швидкоплинні проекти, необхідні для виживання.

Фактично з початку існування нашої держави в Україні говорять про створення Суспільного телебачення. Експерти, політики, прості українці знають, що Суспільне телебачення нашому суспільству потрібне, гасла про створення Суспільного телебачення часто стають обіцянками політичних партій на виборах. Безумовно, це питання є дуже важливим, і ніколи не було вузькопрофільним медійним обговоренням – це питання загальнонаціонального масштабу. Це більше, ніж телеканал, це, скоріше, соціальне явище, що служитиме нам, нашим дітям, онукам...

Саме тому до питання створення Суспільного телебачення треба поставитися з особливою увагою і професійністю. Права на помилку у нас немає, адже створений телеканал справді має стати флагманом українського телебачення, поєднати у собі все найкраще. Інакше навіщо витрачати гроші і час на створення телеканалу, який нікому не буде потрібним і нікому не буде цікавим?

Багато років працюючи на комерційному телеканалі і два роки керуючи державною Національною телекомпанією, що переважно розглядається експертами як основа для створення суспільного мовника, у мене вже склалося власне розуміння того, яке складне завдання стоїть перед нами, і як його втілити в реальний проект. Два з половиною роки важкої роботи показали: телебачення, програмна сітка якого орієнтована на суспільні інтереси, може бути цікавим глядачеві. Підтвердження – стрибок з 14 на 7 місце в загальнонаціональному рейтингу телеканалів, регулярні нові рекорди телепереглядів під час висвітлення головних подій у житті українського суспільства. І це все без мільйонних вкладень у виробництво і придбання продукту! Потужний поштовх у витягуванні телеканалу із затяжної кризи, в яку державна телекомпанія скочувалася останні 20 років, зроблено, і тепер час ставити перед собою нові, вищі завдання зі створення суспільного мовника західного зразка.

Завжди, коли ми чуємо про суспільного мовника, ми згадуємо такі телеканали, як британська ББС, німецькі ЦДФ і АРД, японська НЧК. Окрім високих стандартів цих телеканалів, їх також об'єднує іще дещо – великі бюджети і фінансова незалежність. Саме з вирішення цього питання ми повинні розпочати створення суспільного мовника в Україні, саме вирішення фінансового питання має стати першим кроком на шляху створення Суспільного телебачення. Для того, щоб телеканал зміг жити іншими категоріями, для того, щоб суспільні інтереси для нього були важливіші, ніж заробіток, він взагалі не повинен думати про гроші.

Так, новий мовник може фінансуватися з державного бюджету, так, може займатися комерційною діяльністю. Ми навіть можемо обговорювати введення нового податку для громадян. Усе це може бути. Усі ці джерела фінансування обговорюються у проектах створення Суспільного телебачення.

Але державний бюджет ніколи не зможе забезпечити достатнє фінансування. Як приклад, лише НТКУ, з більш скромними запитами на  найбільш витратних позиціях (ретрансляція, зарплати), фінансується безпосередньо з держбюджету лише на 50%. А державні інвестиції у виробництво і придбання продукту на рік еквівалентні витратам на створення одного тригодинного яскравого шоу на комерційному телеканалі.

Самостійний заробіток самим телеканалом не зробить цей телеканал відмінним від інших – комерційних. У ньому буде розміщуватися той же гумор, ті ж реаліті-шоу, цікаві для рекламодавців. І в ньому буде стільки ж реклами. Так само малоймовірним видається додаткове оподаткування наших громадян. Упевнений: більшість людей не зрозуміють, навіщо вони зобов’язані обов'язково платити за телебачення, коли багато інших телеканалів вони можуть дивитися абсолютно безкоштовно.

Ви скажете, що виходу немає. Але вихід є. Є джерело фінансування, про яке майже не говорять, але яке лежить на поверхні, – це комерційні телеканали.

Сьогодні, у 2012 році, обсяг телевізійного рекламного ринку оцінюється експертами у 3–3,5 мільярда гривень. 10% від цієї суми, які телеканали можуть передавати у фонд новоствореного телеканалу – головна гарантія постійного фінансування і створення якісного суспільного мовника в Україні.

Сьогодні багато говорять про соціальну відповідальність. Якщо хочете – називайте це соціальною відповідальністю комерційних телеканалів. Адже роль телебачення у формуванні суспільних цінностей, культури, вихованні молодого покоління є дуже важливою. І найближчим часом його роль у цій сфері не зменшиться. Комерційні телеканали не можуть виконувати цю соціальну функцію, оскільки є заручниками системи жорсткої конкуренції, за якої вони змушені гнатися за рейтингами, щоб заробляти на рекламі. А гроші, отримані від реклами, знову пускати у виробництво більш затребуваного (як правило, більш змістовно простого продукту). Це коло можна розірвати. 10% – це саме той внесок телеканалів суспільству, який дасть змогу створити телеканал, не зацікавлений у конкуренції з комерційними мовниками, який буде носієм принципово іншої програмної філософії.

10% від усіх заробітків комерційних телеканалів від реклами – це близько 300 мільйонів гривень. Це не просто великі гроші, це – можливість знімати програми, мультфільми, українське кіно, створювати продукт, який залишиться нашим надбанням назавжди. За рахунок отриманих грошей, суспільний мовник відмовиться від роботи на рекламному ринку, взагалі від будь-якої конкуренції з комерційними телеканалами за рекламодавця. Реклами в його роботі не буде в принципі, адже йдеться про створення телеканалу, орієнтованого на українське суспільство, а не на споживача товарів на ринках і в супермаркетах.

Якщо ми зможемо втілити такий підхід, кожен українець матиме можливість дивитися телеканал, на якому є дитячі, аналітичні, освітні, пізнавальні програми, і в якого не має необхідності гнатися за задоволенням нагальних потреб глядачів – гумором і шоу, скандалами. Його програми будуть відрізнятися кардинально, більш того – грамотний підхід підштовхне українську науку, культуру, дасть можливість самореалізуватися талановитій молоді. Рольовими моделями цього телеканалу стануть не зірки-одноденки, а вчені, мислителі, письменники, громадські діячі. Люди, за якими наші нащадки вироблятимуть думку про наш час.

Перефразовуючи відому фразу, можна сказати, що ми – це те, що ми дивимося. Вже дуже скоро ми зможемо змінити себе. Головне – зробити перший крок.

Автор: Єгор Бенкендорф 

Джерело: Перший національний