Постапокаліптична музика, колючий дріт, низький голос: «Железнодорожная станция Бахмут. З самого утра люди в камуфляже перекрывают пути. Они утверждают, что борются с контрабандой с неподконтрольных территорий. На место сразу приезжает полиция». Із цього 5 лютого починається сюжет «Событий недели» каналу «Україна» про блокування залізниці ветеранами АТО задля припинення торгівлі з непідконтрольними територіями. Далі журналісти нагнітають іще більше.

«Этот локомотив с пустыми вагонами стоит здесь восьмой день. Дорога впереди перерезана. Не деревянными ежами, а в буквальном смысле. Участники блокады просто вырезали метр рельсов», — так на «Україні» глядачів підводять до вимог активістів. Їх передають головним чином за кадром: припинити торгівлю вугіллям із непідконтрольними територіями. Єдиний живий коментар активістів у сюжеті — це слова невідомого, нетитрованого (!) чоловіка, який стверджує: «Мы хотим одного — всех наших отпустить и прекратить огонь. А дальше садитесь за переговоры и договаривайтесь». Хто такі «наші» і хто їх тримає — незрозуміло. Також незрозуміло, чому би не взяти живого коментаря в когось із щонайменше чотирьох причетних до блокування нардепів. У будь-якому разі, на цьому трансляція думок активістів вичерпується й далі чотири хвилини лунають аргументи їхніх противників.

«У жителей местных городов и посёлков другое мнение: без угля жизнь остановится», — стверджують у «Событиях» і подають синхрони одразу чотирьох «жителів». Серед іншого лунають і такі заяви: «Не важно, откуда уголь, уголь должен быть и должны работать ТЭЦ», «Самое плохое, что и там (на непідконтрольних територіях. — MS) люди без работы останутся», «Не будет света, не будет тепла. И дальше, к чему мы придём? Европа нам поможет?». Така журналістська риторика й акценти не лише підозріло перегукуються із заявами «опозиційних» партій, а ще й загалом визначають усю суть сюжету: від блокади Україна постраждає більше, ніж терористичні республіки.

Ще в підводці ведучий Олег Панюта озвучує: «Пока армия сдерживает натиск боевиков на линии соприкосновения, другие люди поставили под удар энергобезопасность страны под благовидным предлогом», потім іще раз «По словам участников акции, они таким образом не дают торговать с неподконтрольными территориями, а в реальности оставили украинскую энергетику без угля в разгар зимы». Такі заяви є не лише маніпулятивними, вони звучать лицемірно, враховуючи, що блокують залізницю ветерани АТО й порівняння «одні воюють — інші блокують» у цьому контексті аж ніяк не звучить.

Але на «Україні» є багато інших аргументів. Наприклад, що компанії, з якими не хочуть торгувати активісти, — це «площадки украинских компаний» і вони «исправно платят налоги в украинский бюджет». Про те, що з окремих продажів 47 % отримує ЛНР, на каналі воліють не згадувати.

Також тут стверджують, що «на Славянской ТЭС подтвердили — отопительная катастрофа на носу. Запасов угля осталось менее чем на неделю, потом придётся топливо покупать. Быстро взять уголь можно только в России». На цьому блоці музика переходить у жалісно-героїчну, наче цього тижня працівники ТЕС братимуть участь у якійсь останній битві. Як заяви каналу узгоджуються зі словами міністра енергетики, теж не зрозуміло. Він стверджує, що «в Україні достатньо ресурсів, щоб повністю вийти із антрацитової групи», хоч це і коштуватиме нам 15 мільярдів гривень.

Проте й це не кінець — «вслед за энергетическим кризисом, говорят эксперты, как снежный ком начнут накапливаться и гуманитарные проблемы». Серед них — підвищення вартості продуктів та послуг. Заважає блокада і військовим, В’ячеслав Власенко, командир батальйону «Донбас — Україна», жаліється: «Перекрита не тільки залізнична гілка, але і переїзд. Через цей переїзд здійснюється переміщення військового транспорту. Вони перешкоджають виконанню бойового завдання. Я переміщую боєприпаси і зброю, а ніяких товарів». Цікаво, що батальйон «Донбас — Україна» — це колишня частина батальйону «Донбас», яка покинула його через конфлікт із Семеном Семенченком, народним депутатом та учасником блокади. Тож подібна критика ініціатив депутата сприймається більш ніж заангажовано, особливо після заяв на кшталт: «Громадянин Семенченко порочить не тільки свою честь, але й честь батальйону НГУ “Донбас”».

До речі, про народних депутатів — учасників блокади. У цьому ж сюжеті радниця міністра з питань тимчасово окупованих територій Олеся Цибулько пропонує виключити їх із комітету ВР із питань безпеки і оборони, адже «вони мають доступ до державної таємниці. І відверто грають на руку ворогу». Передачу в ефір цієї спекуляції ми теж лишимо на совісті журналістів «Событий».

Завершують сюжет гучним аргументом: «В профильных ведомствах подсчитали: если не восстановить пути, Украина потеряет более тридцати миллиардов гривен и такую дыру в бюджете закрыть будет нечем». По-перше, нам так і не вдалося знайти подібної заяви «профільних відомств», по-друге, дефіцит бюджету в 2016 році становив понад 70 млрд, а «Україна» береться залякувати нас удвічі меншою сумою.

Блокада Донбасу — складна й контраверсійна тема. Володимир Гройсман заявляє, що блокування викличе серйозні проблеми. Учасники блокади стверджують, що вугілля становить лише 10 % обсягів торгівлі з окупантами і що альтернативи йому знайти можна. Тож проблема не в тому, що журналісти каналу «Україна» праві чи неправі. Вони навіть не намагаються розібратися. Підбір маніпулятивних аргументів, пафосних мелодій, популістичних синхронів, знеособлених експертів, коментаторів, які мають особисті рахунки з учасниками, — все це підтверджує, що журналісти не роблять висновків, а нав’язують їх. І малюють картину кінця світу, коли ми або будемо торгувати з тимчасово окупованими територіями, або лишимося без світла і з дорогим хлібом. Це брехня і свідоме залякування аудиторії, тож абсолютно незрозуміло, навіщо журналістам займатися подібним, хіба що...

Детальніше про це й те, як «1+1» допомагав політичній кар’єрі Сергія Тарути, а ICTV передбачав смерті терористів, читайте в матеріалі «У постелі з Тарутою. Огляд підсумкових тижневиків ICTV, “України”, “1+1”, “Інтера” та 5-го каналу за 5 лютого 2017 року».