Минулий тиждень у соціальній мережі Facebook та її «дочці» Instagram проходив під знаком нового флешмобу #10yearchallenge. Його суть – запостити свої фотографії 10-річної давнини. Для порівняння можна було разом із архівними світлинами опублікувати ще й актуальні знімки. До челенджу долучилися як світові зірки, так і українські селебріті, телеведучі та медійники. Та чи варто було?

Флешмоби, які виманюють у вас персональні дані (у тому числі й особисті фотографії), можуть нести певну небезпеку. Розміщуючи особисті фото з чітко вказаною давністю, ви можете мимохіть допомогти розробникам штучного інтелекту чи навіть шахраям.

Про це йдеться в статті журналістки Кеті О'Ніл “Facebook's '10 Year Challenge' Is Just a Harmless Meme—Right?” із міжнародного видання Wired. На думку авторки, челендж міг би стати хорошою основою для «прокачки» програм розпізнавання облич. Дійсно, де ще знайти таку величезну базу добровільно оприлюднених фото з більш-менш точним віковим діапазоном, які до того ж об’єднані єдиним хештегом?

Можна було би списати це на звичайну теорію змови, посміятися й розійтися по домівках. Адже чимало людей регулярно виставляють свої персональні знімки в соцмережах. Та як часто вони їх публікують у той самий момент, коли зняли?

Кеті О'Ніл пропонує таку версію подій: «Уявіть, що ви хотіли би створити алгоритм розпізнавання облич за віковими характеристиками. В ідеалі ви повинні мати широкий асортимент зображень людей із чіткими даними. І тут вам може допомогти саме такий челендж. 10 чи 9 чи 11 років тому зроблене фото, це вже не має кардинального значення.

Що стосується фіктивних зображень, то алгоритми їх розпізнавання достатньо “розумні” для відбору саме людського обличчя. Якщо ви завантажили фото кішки 10 років тому і тепер, то цей конкретний зразок легко відфільтрувати.

Зі свого боку, Facebook заперечує, що має відношення до #10YearChallenge. Але навіть якщо цей челендж не є випадком соціальної інженерії, останні декілька років були переповнені прикладами соціальних ігор, призначених для вилучення та збирання даних. Просто згадайте про масове вилучення даних більш ніж 70 мільйонів користувачів Facebook у виконанні Cambridge Analytica».

Чи погано брати участь у таких челенджах і чи варто бігти видаляти пост? На це питання важко дати відповідь. Слід пам’ятати, що «людська взаємодія – це те, що робить інтернет цікавішим. Але й не варто забувати, що персональні дані – це “паливо” для процвітання тих компаній, які з ними мають справу».

Авторка Wired пропонує й таку версію шкоди подібних соціальних ігор: «Вікова прогресія може колись вплинути на оцінку страхування та охорону здоров'я. Наприклад, якщо ви, здається, старієте швидше, ніж ваші однолітки, то можете бути не дуже хорошим страховим випадком. Отже, будете змушені платити більше або навіть отримаєте відмову в наданні даної послуги».

Отож, на думку Кеті О'Ніл, брати участь у подібних челенджах усе-таки ризиковано для ваших персональних даних. Перш за все тому, що зібрані дані можуть полегшити життя корпораціям, які використовують їх у своїй комерційній діяльності.

А як щодо української аудиторії, яка теж активно долучилася до #10yearchallenge?

Консультант із цифрової безпеки Микола Костинян вважає, що персональним даним українських користувачів цей флешмоб явним чином ніяк не загрожує. «Принаймні, якщо складати "хіт-парад загроз для персональних даних", то цей челендж був би десь дуже і дуже далеко, – вважає він. – Натомість реальні загрози нікому не цікаві, бо вони не є розкрученими глобально флешмобами. І взагалі, тема приватності та безпеки персональних даних в Україні практично відсутня в публічному полі».

Серед флешмобів є й такі, що несуть суспільно користь, нагадує Віталій Мороз, керівник програм нових медій у громадській організації «Інтерньюз-Україна»: «Український Фейсбук пам’ятає флешмоби, які підіймали на рівень національних дискусій важливі тематики як-то #янебоюсясказати чи #saveolegsentsov. Також проходять флешмоби, що допомагають збирати гроші на армію, на лікування дітей тощо».

Натомість #10yearchallenge з публікацією старих фотографій запустив хвилю ностальгії й нічого корисного в собі не несе, вважає Віталій Мороз. «Цей флешмоб зайвий раз довів, що користувачам цікавіші переважно вони самі, аніж світ довкола», – констатує експерт.

«Кожен самостійно вирішує, які персональні дані публікувати в мережі, проте варто пам’ятати, що саме візуальний контент у Фейсбуці є найбільш публічним, – нагадує Віталій Мороз. – Чи ці фото використає технологічний гігант? Нічого нового в цьому немає, адже ваша щоденна присутність у Фейсбуці й так щохвилини дозволяє збільшувати доходи жителів Кремнієвої долини».

Теоретично все, що ми робимо онлайн – і публічно, і в приватних чатах чи закритих групах – може мати певні ризики для приватності, та це не привід для параної, каже керівниця ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Ірина Чулівська. «Я не вважаю, що все так погано, щоб відмовляти собі в задоволенні поділитися з друзями своїми давніми фотографіями, – зауважує вона. – Технології розвиваються, штучні інтелекти тренуються, в тому числі, на нас. Це просто реальність, яку варто прийняти, і не вмикати надто сильну параною, а просто ставитись відповідально до своєї поведінки онлайн, наприклад, щодо фотографій своїх дітей чи надто приватних подробиць життя».