Росія систематично намагається просунути свій порядок денний на закордонні аудиторії, сформувати позитивний образ «надійного партнера» чи «рятівниці», особливу увагу приділяючи державам так званого Глобального Півдня. Для цього вона використовує не лише державні пропагандистські медіа чи мережу проксі медіа, купівлю місцевих блогерів чи ботоферми в соцмережах. Вона також долучає для поширення пропаганди дипломатичні установи та їхні акаунти в соцмережах.

У цьому дослідженні ми намагаємося з’ясувати, як російські дипломати й політики формують образ Росії за кордоном. Для аналізу було обрано офіційні акаунти посольств Росії у X (Twitter) у Південно-Африканській Республіці (ПАР) і США. Автори прагнули дослідити вплив на настрої людей однієї з ключових країн Глобального Півдня та виявлення різниці між риторикою пропаганди в цій країні та «дипломатичною мовою» на аналогічних сторінках у США. Для дослідження ми проаналізували понад 12,5 тисячі публікації в офіційних акаунтах відповідних посольств Росії з початку 2020 року до вересня 2024 року. Також ми порівняли їх із публікаціями в акаунтах посольства України в цих державах за аналогічний період.

Потижнева кількість твітів посольств Росії та України у США і ПАР

Методологія дослідження

Соціальну мережу Х (раніше Twitter) було обрано для дослідження з декількох причин. За інформацією сервісу Statista, у квітні 2024 року понад 70% користувачів соцмережі були молодшими за 35 років. Соцмережа мала 611 мільйонів користувачів щомісяця та була 12-ю за популярністю у світі. 

У постковідний період у Південно-Африканській Республіці відбулося зростання у використанні різних платформ соціальних медіа, спричинене сплеском у використанні мобільних додатків. У мережі X (колишній Twitter) щомісяця активні до 60% південноафриканців у віці від 18 до 64 років. У порівнюваних аудиторіях Південної Африки та США, 82% південноафриканських користувачів твіттеру молодші за 44 роки, а третина — молодша за 25 років. Станом на вересень 2023 року 42% дорослих у США у віці від 18 до 29 років використовували X. Молода аудиторія X цікава для дослідження реакцій на пропагандистський контент через відсутність інерції стереотипів часів Холодної війни та прямого протистояння СРСР і США. 

На відміну від продуктів корпорації Meta (Facebook, Instagram), соцмережа Х (Twitter) не була заблокована у Росії з 2023 року. Твіттер також не зазнавав уповільнень від російських провайдерів, на відміну від YouTube. На відміну від Telegram, Х не має російських співзасновників. Х, на відміну від TikTok, SnapChat і Douyin, Kuaishou, які орієнтується переважно на китайський ранок, не є насамперед платформою для публікації коротких відео. І, на відміну від TikTok, не заборонений для використання урядовцями окремих держав Америки та Європи. Це ускладнило б порівняння комунікації різних держав між собою у випадку масштабування. Також TikTok не використовується настільки широко дипломатами у роботі.

Попри доступність і популярність соцмережі, контент в X менше модерується на предмет дезінформації. Лише у вересні 2024 компанія опублікувала перший за останні два роки звіт щодо обмеженого чи видаленого контенту. Не в останню чергу тому, що мільярдер Ілон Маск, який придбав платформу у квітні 2022 року, неодноразово отримував критику на свою адресу за поширення дезінформації та фейків на своєму акаунті у X. При цьому Маск називав себе прихильником «свободи висловлювань» (free speech). 

Важливим є також те, що й Україна, й Росія, як і більшість держав, ведуть сторінки посольств на цій платформі, що дозволяє порівнювати їх між собою та оцінювати їхній зміст і вплив на базі однієї платформи соціальних медіа. 

У цьому дослідженні ми сфокусувалися на аналізі сторінок Х посольств Росії та України у США й ПАР. Вибір посольств у цих державах зумовлений кількома факторами. По-перше, геополітична прихильність держав. За інформацією Kiel Institute, США є державою, яка надала найбільше військової допомоги Україні для відсічі російської агресії. Тоді як ПАР у березні 2022 року утрималася під час голосування за резолюцію ООН на підтримку територіальної цілісності України, де засуджувалася російська агресія. Також від 2011 року ПАР є учасником міждержавної організації БРІКС та однією з важливих держав Глобального Півдня. На переконання яких приєднатися до Формули Миру спрямовані дипломатичні зусилля України. Як і зусилля російського агітпропу, який переконує пересічних людей та еліти держав Глобального Півдня підтримати Росію чи не звертати увагу на порушення Росією міжнародного права.

Англійська мова є державною у США. У ПАР англійська — друга за поширенням. Посольства України та Росії у кожній із цих держав ведуть сторінки у твіттері англійською. Спільність мови публікацій дозволяє уникати перекладу публікацій і можливих викривлень контексту, спричинених перекладом повідомлень. Ці викривлення потенційно можуть впливати на результати дослідження.

Для аналізу ми обрали період від 1 січня 2020 року до дати вивантаження даних, 15 вересня 2024. Такий великий період був обраний для порівняння тенденцій у публікаціях до та після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кількість унікальних публікацій в аналізованому масиві становить 12517. 

Ключовою гіпотезою дослідження було припущення, що сторінки посольств Росії у США та ПАР систематично поширюють російську пропаганду, тоді як посольства України у цих державах недостатньо ефективні у донесенні позицій української держави. Завдання дослідження: порівняти ключові числові показники охоплення публікацій аналізованих посольств у Х; визначити роль публічних комунікацій для поширення пропаганди на офіційних сторінках посольств Росії у США та ПАР; порівняти ключові підходи до поширення інформації сторінок аналізованих посольств у Х, зокрема, через ретвіти (перепублікація), залучення зовнішніх експертів, поширення публікацій представників держав і використання хештегів для потрапляння у тренди X.

Після вивантаження даних зі сторінок у Х посольств України та Росії у США й ПАР ключові етапи аналізу містили такі кроки: аналіз кількісних показників і динаміки твітів; розбиття публікацій за темами; виокремлення ключових осіб, назв держав, організацій чи подій у масиві; аналіз найпоширеніших слів для визначення зміни риторики посольств у твіттері.

Щорічна кількість твітів посольств Росії та України у США й ПАР від 2020 до 15 вересня 2024

Станом на жовтень 2024 року Посольство Росії у США має 136,4 тисячі читачів у твіттері, а посольство України у цій державі — 25,4. Посольство Росії у ПАР читають 181,7 тисячі користувачів твіттеру, а України у ПАР — майже 2,6 тисячі. Така різниця кількості підписників не на користь України впливає на охоплення й цитування українських посольств. Через зменшення кількості твітів посольством Росії у США від кінця 2021 року посольство України у Сполучених Штатах має співмірні з російськими середні показники реакцій на твіти. Зокрема від 1 січня до 15 вересня 2024 року посольство України у США мало 49 ретвітів у середньому щотижня. Тоді як посольство Росії у цій державі — 44. Водночас за дев’ять із половиною місяців 2024 року твіт посольства України у США, у середньому, мав 211 поширень користувачами Х. А Росії — 162. Таку співмірність показників і тенденцію до переважання посольства України почасти можна пояснити зменшенням активності у Х російського посольства у США (як показано на інфографіці вище). Починаючи з березня 2023 року, посольство Росії у США публікує менше твітів, ніж посольство України. Натомість посольство держави-агресорки у ПАР не збавляє обертів. За дев’ять із половиною місяців 2024 року посольство Росії опублікувало втричі більше твітів за посольство України — 1006 проти 334.

Як державні комунікації стають пропагандою

В аналізованому наборі даних було лише 38 повідомлень, які посольства ретвітили без додаткових коментарів. 22 таких твіти поширило посольство України у США, ще п’ять — українське посольство у ПАР. Українські посольства переважно ретвітять публікації представників влади та державних органів: президента України Володимира Зеленського, спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, МЗС України, міністра закордонних справ Андрія Сибіги, посла України у США Оксани Маркарової, Кримської платформи тощо. Ще один раз Посольство України у США ретвітнуло інформацію про захід Atlantic Council щодо енергетичної стійкості України.

У восьми з 11 випадків посольство Росії у ПАР ретвітило без додаткових текстівок власні повідомлення. А також — російського міністерства закордонних справ, зокрема, одну з його верифікованих сторінок у Х із назвою «Russia». За описом сторінки у соцмережі, «Russia» пропонує «свіжі ідеї і Росії. Домівки більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур, 11 часових і 7 кліматичних поясів». Серед того, що там публікують: фото природи, згадки історичних подій, публікації про дні народження відомих особистостей, кустарні переробки радянських машин «Лада» чи «Москвич», російську культуру і життя «більш ніж 190 етнічних груп та автентичних культур», набутки чи представників яких Росія традиційно присвоює. Зокрема, 9 жовтня «Russia» опублікувала твіт із нагоди дня народження уродженця сучасної Полтавської області України, спортсмена-борця кінця 19-першої половини двадцятого століття Івана Піддубного. Ще один приклад культурної апропріації — привітання космонавта Павла Поповича, де його назвали «радянським» пілотом, «забувши» вказати що він уродженцем Київщини та був першим українцем у космосі.

Ще три випадки ретвітів посольством Росії у ПАР — ретвіти інших користувачів, які співзвучні російській пропаганді. 29 червня 2024 року посольство перепублікувало твіт верифікованого, проте анонімного користувача соцмережі «Lord Bebo» з відео і підписом: «Українські військові буквально хапають водіїв автобусів під час роботи». На кінець жовтня 2024 року анонімний акаунт «Lord Bebo», створений у квітні 2019 року, має майже 495 тисяч читачів у твіттері та ще 48.5 тисячі в однойменному каналі в телеграмі, посилання на який розміщено у профілі. Автори чи автор сторінки «Lord Bebo» пишуть, що виступають «проти лицемірства та фейкових новин». Проте майже всі публікації містять винятково дезінформаційний контент, присвячений Україні, Ізраїлю та виборам у США.

7 вересня Посольство Росії у ПАР перепублікувало твіт письменника Томаса Фазі. В ньому Фазі висміював інформацію, що Росія може бути причетною до диверсій на військових об’єктах у Європі. Раніше Фазі писав, що в Україні переслідують православних, а «ЄС принижує Угорщину». У липні 2024 року Томас Фазі був серед тих «інтелектуалів», які підписали відкритого листа, закликавши політиків західних держав не запрошувати Україну в НАТО, щоб «не провокувати Росію». 26 вересня журналісти OCCRP оприлюднили розслідування, де розповіли, як росіяни вербують європейців для диверсій.

• Читайте також: «Анти-ТЦК». Як працюють ворожі телеграм-рекрутери й боти, які вербують українців для диверсій

У іншому прикладі 12 вересня 2024 року посольство Росії у ПАР без коментарів від себе перепублікувало твіт американського політичного коментатора Джексона Хінкля, який казав, що «бог на боці Путіна». Конспіролог затвітив селфі з Москви з написом, що перед посольством США в Росії встановили меморіал іншому проросійському пропагандистові Гонсало Лірі. Служба безпеки України затримала Ліру у травні 2023 року. Його звинуватили за статтею 436-2 Кримінального кодексу України «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». А суд обрав запобіжний захід перебування під вартою з можливістю виходу на волю після внесення застави. Після внесення застави Ліра втік з-під слідства та намагався покинути Україну. Його знову затримали в Закарпатській області та повернули у слідчий ізолятор до Харкова. У січні 2024 року Ліра помер в українському СІЗО, ймовірно, від пневмонії. А пропагандисти намагаються подати його затримання і смерть як «доказ» того, що «Київський режим ліквідує журналістів і піддає їх тортурам».

Користувачі X, яких три та більше разів цитували посольства Росії та України у США й ПАР від 1 січня 2020 до 15 вересня 2024

Поширення посилань інших користувачів Х із супровідними текстівками від посольств у масиві даних були у 908 випадках. Як із ретвітами без супроводжувального тексту, в Х посольства Росії у США найчастіше згадують відповідні міністерства, лідерів держав і чиновників. Також вони поширюють твіти з текстом від себе і «тегають» (позначають) іноземних користувачів-чиновників чи політиків як запрошення до дискусії, аби спровокувати конфлікт.

Зокрема, у травні 2020 року посольство Росії у США поширило твіт і тегнуло речника Державного департаменту США через начебто оббризкування аерозолем кореспондента російського провладного видання «РИА Новости» у Міннеаполісі. А у грудні 2021 — щоб звинуватити США у створенні «військових баз довкола кордонів Росії». Це звинувачення було одним із виправдань Росії для повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

Посольство Росії у ПАР частіше за посольство цієї держави у США згадує іноземців, які підтримують Росію чи поширюють зручні російській пропаганді тези. Наприклад, за аналізований період це посольство 14 разів згадало і зацитувало твіти проросійського експерта, ірландського підприємця Чея Бовза. У травні 2023 року він виступив на засіданні Ради Безпеки ООН, де сказав, що підтримка України НАТО веде до ескалації збройного конфлікту.

У твіті, написаному у серпні 2023 року, який ретвітнуло посольство Росії у ПАР, Бовз стверджував, що «Україна обстрілює цивільне населення з американської, британської та французької зброї». Ніби Україна цілеспрямовано займається обстрілами цивільних під час протидії російській збройній агресії. Таку пропагандистську тезу Кремль теж використовує, щоб продовжувати агресію проти України.

Користь російській пропаганді у ПАР приносять і американські любителі конспірології, наприклад, блогер, ексведучий телеканалу Fox News Такер Карлсон. Він у лютому 2024 приїжджав до Росії, де дав можливість виговоритися Володимиру Путіну, а у квітні 2024-го опублікував інтерв’ю з одним з ідеологів путінського режиму Олександром Дугіним.

Посольство Росії у ПАР тегнуло Карлсона 30 разів, але поширило тільки шість його твітів. У одному з таких твітів американський блогер розповідав про красу московського метро.

«Як Росія, країна, про яку говорили, що це заправка з ядерною зброєю, має станцію метро, якою звичайні люди щодня їздять на роботу і додому, яка є кращою за все, що є в нашій країні?» — 15 лютого 2024 року процитувало посольство Росії у ПАР Такера Карлсона, фраза якого близька до радянського міфу про «загниваючий захід».

Посольство Росії у США в Х рідше цитує і поширює твіти проросійських експертів і конспірологів. Проте цитує журналістів, які беруть інтерв’ю у російських дипломатів. Так, від травня 2022 року шість разів згадали журналіста Newsweek Тома О’Коннора: 

«США поглинула хвиля русофобії, яку розпалюють медіа за підбурюванням владних кіл. Ситуація набула найгірших форм антикомуністичної параної та полювання на відьом часів Маккарті», — йшлося у твіті посольства Росії у США, в якому поширили твіт О’Коннора про його інтерв’ю російського посла у США для Newsweek у травні 2022 року.

На третьому місці за релевантністю та кількістю, після ретвітів державних органів та «експертів», є поширення офіційними сторінками Росії у X твітів різних російських пропагандистських видань. Найчастіше в аналізованому масиві згадують африканську англомовну філію російського пропагандистського видання Sputnik, яка з’явилася на Х лише у травні 2023 року. На вересень 2024 ця сторінка має понад 4 тисячі підписників. До прикладу, франкомовна сторінка Sputnik Afrique, яка була започаткована ще у 2011 році, налічує понад 108 тис. підписників. Тут ми спостерігаємо процес, коли з більш популярної та відомої аудиторії сторінки посольства Росії у ПАР аудиторію намагаються «перелити» на новостворену сторінку.

• Читайте також: Експорт зерна заради хамону: як російська пропаганда дискредитує Чорноморську зернову ініціативу

Росіяни використовують сторінку Sputnik в Африці для поширення позицій російських чиновників чи щоб розповісти про «благочинність» Росії щодо Африки. Зокрема, 4 червня 2024 африканську філію Sputnik згадали з цитатою російського прем’єра Михайла Мішустіна, що Росія «всупереч перешкодам, створеним колективним Заходом» за останні п’ять років привезла в Африку 380 тисяч тонн продовольства. У твітах немає згадки про те, чому на Росію наклали санкції. І як Росія перешкоджала експортувати зерно Україні у 2022—23 роках, та, ймовірно, експортувала до інших держав зерно, вкрадене на окупованих територіях України.

Твіти посольств Росії у США й ПАР: «Збереження себе» проти пристосування під вимоги «міжнародному ринку»

Для іноземної аудиторії російські дипломати на офіційних сторінках на платформі X послуговуються сталими термінами на позначення історичних подій. Наприклад, посольства Росії у США й ПАР щонайменше 352 рази вжили термін «World War II» (Друга світова війна) проти англійського відповідника «Великої вітчизняної війни» («Great Patriotic War»). Термін «Велика вітчизняна війна» вживають у російських медіа та просувають у державах, які входили до складу СРСР чи так званого «соціалістичного табору». У аналізованому масиві твітів термін «Велика вітчизняна війна» вжили лише 89 разів. Таким чином російські дипломати намагаються поліпшити сприйняття «російської версії минулого» серед міжнародної аудиторії.

Масштаби маніпуляцій історичними подіями у твітах російських посольств ілюструє хештег «#OTD». Він розшифровується як «on this day», а українською перекладається як «у цей день». Ним аналізовані посольства маркують згадувані річниці та пам’ятні дати. У випадку посольства Росії у ПАР дописи з цим тегом за аналізований період становили 20,9% від усіх публікацій. У посольства Росії у США таких дописів було понад 9%. Посольства України у ПАР і США звертаються до цього хештегу лише у 0,17% і 0,13% відповідно. Враховуючи, що потрапляння на сторінку trending є запорукою того, що контент буде помітний саме локальній аудиторії, можна припустити, що така активність та обсяг використання цього хештегу пов’язані саме з цим. А також ілюструє, як Росія використовує історію для пропаганди.

Наповнення твітів згадками історичних подій може зручним способом підтримувати динаміку публікацій і поширювати потрібні погляди на минуле, не порушуючи принципів поширення контенту в X через велику частоту публікацій і використовуючи хештеги для потрапляння у тренди. Такі публікації можна планувати наперед та актуалізовувати щороку за допомогою ретвітів.

50 найпопулярніших осіб, організацій, держав чи подій у твітах посольств Росії та України у США й ПАР, згадуваних щотижня від 1 січня 2020 до 15 вересня 2024 року

З 2021 року посольство Росії у США разом зі зменшенням частоти публікацій зменшило й кількість вживання маркерних слів російської пропаганди — «nazi» (нацисти), «neo-nazi» (неонацисти). А також слів-маркерів опонентів Росії, за версією російського агітпропу: Washington (Вашингтон), EU (ЄС), NATO (НАТО), Ukraine (Україна), Poland (Польща) тощо. Тенденція у посольствах Росії у ПАР — зворотна. Наприклад, динаміка і, відповідно, кількість згадок слова «Washington» посольством Росії у ПАР переважає кількість згадок цього міста посольством Росії у США: 242 проти 115. У випадках посольств Росії у США та ПАР ці терміни вживаються майже винятково у негативному контексті. Що є ще одним аргументом того, що російська дипломатія є частиною російської пропаганди.

Серед маніпуляцій історією у твітах посольства Росії в Південній Африці можна назвати наступні. 9 травня 2022 року на офіційній сторінці посольства Росії в ПАР поширювали статтю пресаташе Олександра Ареф’єва, обліковану також у місцевих виданнях (наприклад, Pretoria News) у категорії платних публікацій (sponsored). Автор писав у ній що Росія, «поряд із колишніми радянськими республіками», святкує «День перемоги» 9 травня та переказує путінську версію історії про «покоління переможців», та те, що вирішальна поразка Німеччини відбулася саме на східному фронті Другої світової війни. Далі Ареф’єв звертається до місцевих читачів, запевняючи, що Росія й африканські країни перебувають «по один бік історії», а Україну пресаташе посольства Росії у ПАР називає «притулком для неонацизму за повного схвалення та підтримки Заходу». Така стаття спрямована на підживлення антизахідного та антиколоніального сентименту як мінімум у частини південноафриканської аудиторії. А також цілком ретранслює російсько-радянську версію історії. Ареф’єв прямо пише, що «Друга світова війна сталася значною мірою через політику Заходу щодо умиротворення нацистської Німеччини», а сьогодні «Захід робить те саме з Україною, забуваючи уроки історії». Звісно, російський дипломат не згадує про домовленості Сталіна та Гітлера щодо поділу Польщі (відомі як «пакт Молотова — Ріббентропа»).

Сукупно святкуванню 9 травня у твіттері Росії в ПАР присвячено 108 твітів, які потрапили у вибірку для аналізу. Серед них, наприклад, цикл, опублікований у «твіттер-тредах» про «дев’ять символів перемоги», з хештегом #SymbolsOfVictory (#СимволыПобеды). Такі твіти публікувалися й англійською, й російською мовами. Наприклад, твіт про значення «золотої зірки героя» та про тих, хто нагороджений цією радянською медаллю.

Також на Південну Африку проєктують пізньорадянську традицію, яку багато хто може пам’ятати з дитинства — ритуальне відвідування ветеранів війни перед 9 травня. Одну ветеранку російські дипломати розшукали у місті Йоганнесбург. На сторінці посольства Росії у ПАР можна знайти також публікації про ходу так званого «Безсмертного полку» в Йоганнесбурзі у 2021 році. За словами історика Тімоті Снайдера, акції «Безсмертного полку» є частиною російського міфу навколо Другої світової війни. Міфу про золоте минуле та минулу велич, яку можна відтворити через новий акт насильства — війну проти України.

Слід зазначити, що не всі читачі твітів посольства Росії у ПАР сприймають російську пропаганду без критики. Наприклад, у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, під публікаціями посольства Росії у ПАР не бракувало критичних відгуків, карикатур Путіна чи закликів полишити Україну та Південну Африку в спокої.

У твіттер-акаунті посольства Росії в ПАР словосполучення «неонацисти» та «неонацизм» за аналізований період зустрічалися 74 рази. Більшість твітів — це цитування представників російського міністерства закордонних справ, таких як Марія Захарова, або Сергій Лавров, або самого Путіна, вже після початку повномасштабного вторгнення. В одній із публікацій на південноафриканську аудиторію поширювали версію щодо замовників теракту в московському торгівельному центрі «Крокус», озвучену очільником Росії:

«Президент #Putin : Ця жорстокість [теракт у “Крокус Сіті Холл”] може бути лише ланкою в довгому ланцюгу спроб тих, хто з 2014 року воює з нашою країною через неонацистський київський режим».

Утім, Росія транслювала наратив про «неонацистський переворот в Україні» через твіттер-сторінку посольства у ПАР і раніше. Зокрема в публікаціях у 2020 році згадували проросійського блогера Олеся Бузину, якого називали «опозиціонером до неонацистського перевороту в Україні» та звинувачували владу України у тому, що вона «забула» розслідувати його вбивство.

Щонайменше у 10 публікаціях на сторінці посольства Росії у США пропагандисти писали, «що США наживаються на війні в Україні», або «конфлікт в Україні — це хороший бізнес для США». Зокрема, у січні 2024 на сторінці посольства поширювали виступи одного з кандидатів на виборах президента США Роберта Кеннеді, прихильника теорій змови, нібито американські приватні військові компанії вже захоплюють сільськогосподарські угіддя в Україні.

Також офіційний акаунт у ПАР поширював фейки. Наприклад, що Володимир Зеленський нібито придбав у короля Великої Британії Чарльза III маєток вартістю 20 млн фунтів. Цей фейк спростували фактчекери «Детектора медіа», а користувачі твіттеру висміювали брехню посольства Росії у ПАР. Платформа X додала інформацію про фейковість цієї публікації на сторінці посольства Росії у ПАР, проте не видалила твіт із дезінформацією.

Медіакампанії та твіти посольств України в США та ПАР

У період 2020—2021 років на офіційній сторінці посольства України в США у X писали про події, повʼязані з російською агресією проти України, яка розпочалась у 2014 році з анексії Росією Криму. Представники зовнішньополітичного відомства української держави вимагали накладення ефективніших санкцій на Росію та привертали увагу міжнародної спільноти до злочинів Росії.

Зокрема, 4 вересня 2021 року, коли російська окупаційна влада в Криму затримала заступника голови кримськотатарського Меджлісу Нарімана Джеляла та щонайменше 45 інших кримських татар, українське посольство в США, крім позицій України, цитувало і заяву Держдепартаменту США. У ній вимагали негайно звільнити Джеляла й інших затриманих Росією кримців. Джеляла повернули з російського полону тільки 28 червня 2024 року.

Протягом 2020—2021 років заклики до покарання агресора та привернення уваги до його злочинів подекуди переважала інформація для громадян України в ПАР щодо пандемії COVID-19, що теж є частиною повноважень дипломатичних установ України. Такі твіти, зокрема, стосувались інформування українських громадян щодо можливостей повернутися в Україну та містили контакти посольств і консульств України у ПАР та інших державах Африки. Коли криза, спричинена пандемією коронавірусної хвороби, стала контрольованішою, на сторінці українського посольства в ПАР стали помітнішими пізнавальні публікації, як-от розповіді про видатних українців або цікаві місця для відвідування в Україні.

У грудні 2021 року, перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну, на сторінці в Х посольства України у США комунікували, що Україна не просить Сполучені Штати чи американців воювати за неї, але просить зброї та воєнної техніки, аби мати змогу продовжувати стримувати Росію. Джерелами цих тез були твіти й висловлювання тодішнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та посла України у США Оксани Маркарової.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну посольства України у США й ПАР інформували аудиторію про перебіг війни. У США формулювали образ України, яка успішно дає відсіч агресору, але потребує допомоги. Зокрема між 28 лютого і 5 вересня 2022 року на сторінці українського посольства у США опублікували 62 схожих твіти з інфографіками втрат російської армії в Україні.

Інформування про воєнні злочини росіян стало ще однією темою на сторінці посольства України у США. Такі повідомлення часто супроводжували гештеги. Гештег «#StandWithUkraine» після 24 лютого 2022 року використали щонайменше 72 рази, «#StandWithUkraine» — 41, а «#StopRussianAggression» — 11.

Завдяки сторінці посольства України у США видимішими для міжнародної аудиторії ставали й ключові події, спричинені повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Зокрема у травні 2022 року посольство України у США привертало увагу до цивільних, які знайшли прихисток на заводі «Азовсталь» у Маріуполі, який штурмували російські війська. А місяць перед тим публікувало докази злочинів росіян, скоєних під час окупації частини Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Надалі сторінка у посольства України у США залишається одним із засобів інформування про ситуацію в Україні, протидії російським інформаційним впливам і координації інформаційних кампаній. Зокрема, з початку 2023 року на сторінці в X українського посольства в США почали з’являтися твіти з закликом бойкотувати російських спортсменів і не допускати їх до Олімпійських ігор 2024 в Парижі. У серії публікацій, наприклад, показували знищені українські спортивні обʼєкти, надавали докази тому, що насправді російські спортсмени не є «нейтральними». Ця інформкампанія тривала до самої Олімпіади-2024.

У твітах українського посольства у ПАР за 2022—2024 роки в інформуванні про повномасштабну війну в Україні та засудженні російської агресії розповідали про знищення росіянами українського агросектору, продовольства й логістики. Та показували, що всупереч російській агресії Україна продовжує забезпечувати світ продовольством на противагу Росії, яка наражає на загрозу голоду мільйони людей. Частина таких публікацій стосувалася української гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine («Зерно з України»), метою якої є полегшити транспортування сільськогосподарської продукції з України та запобігти голоду в найбільш вразливих країнах Африки й Азії. Посольство України у ПАР, зокрема, публікувало інформацію, що лише в Африці на українське зерно розраховують у 32 державах. У низці публікацій українське посольство у ПАР також поширювало пояснення важливості України для продовольчої безпеки за кордоном із посиланнями на сайт war.ukraine.ua.

Висновки

Твіти посольств України та Росії у США й ПАР свідчать про відмінні підходи України й Росії до просування інтересів своїх держав і громадян. Посольства України займають більш реактивну позицію та використовують X для збільшення видимості порушень міжнародного права Росією. Тоді як автори публікацій посольств Росії у X формують паралельний до реальності інформаційний простір.

Російські дипломатичні представництва перетворили державні комунікації на інструмент пропаганди, відмовившись від традиційної дипломатичної мови на користь маніпулятивних наративів. Особливо це помітно у випадку посольства Росії у ПАР, де п’ята частина всіх публікацій містить гештег «#OTD», з яким подаються спотворені російською пропагандою факти історії. Для збільшення охоплення та кращого сприйняття міжнародною аудиторією «російської версії минулого» російські дипломати відмовляються від прийнятих у Росії та насаджуваних російською пропагандою у державах, які колись входили до Російської імперії чи так званого колишнього «соціалістичного табору» термінів. Зокрема, на сторінках посольств Росії вживають «World War II» (Друга світова війна) замість радянського «Great Patriotic War».

Технологічно російські представництва ефективно використовують особливості просування контенту на платформі X, про що свідчить значно більша кількість підписників і взаємодій із публікаціями. Посольство Росії у ПАР використовує проросійських експертів і блогерів для посилення своїх наративів, тоді як представництво у США більше фокусується на провокативній взаємодії з американськими офіційними особами.

Українські посольства, маючи менші ресурси та аудиторію, зосереджуються на конкретних інформаційних кампаніях, як-от висвітлення російських воєнних злочинів, протидії допуску російських спортсменів до міжнародних змагань чи роз’яснення ролі України у глобальній продовольчій безпеці. Така стратегія, хоч і має менше охоплення, але дозволяє точніше доносити українську позицію до цільових аудиторій.

Для посилення ефективності комунікації українським дипломатичним представництвам варто звернути особливу увагу на випадки російського привласнення історії інших народів, використовуючи це як аргумент проти російської риторики про антиколоніалізм. Також важливо розвивати системний підхід до використання можливостей платформи X, зокрема у частині хештегів і залучення міжнародних експертів, але зберігаючи при цьому фокус на фактичному висвітленні подій та протидії російській дезінформації.

Ключові рекомендації

Для ефективнішої протидії російській дезінформації:

1. Протиставляти факти та гармонізований стратком тій паралельній реальності та фейкам, яку намагається створити російська пропаганда.
2. Відстежувати діяльність уже відомих і реагувати на появу нових проросійських «експертів» і блогерів, оперативно розвінчуючи їхню діяльність і те, як «нейтральні» висловлювання сприяють російській пропаганді.
3. Продовжувати створювати тематичні інформаційні кампанії з чітким фокусом (на прикладі кампанії з недопуску російських спортсменів на Олімпійські ігри-2024 й інші міжнародні змагання).
4. Викривати як докази колоніалізму випадки культурної експропріації Росією — коли вона привласнює діячів і досягнення інших народів.

Для ефективнішого використання платформи X українськими дипломатами:

1. Збільшити частоту публікацій. Дані показують, що російські акаунти мають більше охоплення частково через більшу кількість дописів.
2. Більше використовувати популярні хештеги для потрапляння в тренди платформи (як це роблять росіяни з #OTD).
3. Активніше залучати та ретвітити міжнародних експертів і лідерів думок, які підтримують Україну (на прикладі останнього треду мільярдера Річарда Бренсона, про залучення Путіним північнокорейських військових проти України).
4. Адаптувати меседжі під специфіку різних країн (як у випадку з акцентом на продовольчій безпеці для африканської аудиторії) та локальні інфоприводи країни, такі як державні свята чи успіхи місцевих спортсменів, для формування приязні локальної аудиторії.
5. Координувати контент між різними дипломатичними представництвами для посилення загального інформаційного впливу.
6. Розвивати мережу проактивних підписників, які допомагатимуть поширювати контент через ретвіти та коментарі.

Щоб не пропускати найголовніших матеріалів Центру досліджень «Детектора медіа», підписуйтеся на розсилку. Вона виходить що два тижні

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач