Наприкінці лютого в італійському медіа Il Corrispondente з’явилася новина про те, що в містечку Вільяхойоса у провінції Аліканте в Іспанії було знайдено мертвим російського пілота Максима Кузьмінова. 9 серпня 2023 року він перегнав на територію України гелікоптер Мі-8 — це була спецоперація Головного управління розвідки Міністерства оборони України під назвою «Синиця». Вбивство російського пілота підтвердив згодом представник ГУР Андрій Юсов. Розслідування триває.

Кремль давно працює над внутрішньою дестабілізацією в Іспанії, державі ЄС і НАТО. Одним із проявів втручання Москви в іспанські справи була підтримка (й інформаційна, й фінансова) референдуму щодо незалежності Каталонії у 2017 році. Також уваги Іспанія потребує завдяки тому, що через неї до інших іспаномовних країн Латинської Америки російська пропаганда просуває потрібні їй наративи — у дослідженні Інституції Брукінгз вказано, що у RT en Español підписників більше, ніж в англомовного акаунту російського пропагандистського ресурсу.

Вбивство Кузьмінова розслідує іспанська поліція, але результатів поки не оприлюднено, тож зарано говорити, хто за ним стоїть. При цьому видання El Pais із посиланням на джерела в іспанських спецслужбах майже одразу після вбивства написало, що буде складно довести причетність убивць російського пілота до спецслужб Росії, адже ймовірно, що Москва найняла кілерів поза Іспанією. При цьому, як пише видання, «іспанські спецслужби не сумніваються, що за безпрецедентним злочином в Іспанії стоїть довга рука Кремля».

Саме в провінції Аліканте живе значна кількість російських емігрантів — і середній клас, і олігархи. За даними Quointelligence, російська діаспора станом на 2021 рік складала 80 тисяч осіб, а згідно зі Statista, росіян станом на 1 січня 2023 року було 94466 осіб. Також, за даними  видання «Лівий берег», на порти, що розташовані в Аліканте, припадає 30% торгівлі Іспанії з Росією. Причому здебільшого це товари подвійного призначення, які потім використовуються в оборонному виробництво країни-агресорки.

Також відомо про роботу російських спецслужб в Іспанії.

Наприкінці листопада 2022 року дипломатичні установи в Іспанії отримали пакунки з вибуховими речовинами. Їх адресатами були прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес, директор компанії «Інсталаза», посольство США в Іспанії та авіабаза Торрехон-де-Ардос, а також посольство України в Іспанії. Співробітник українського посольства в Мадриді отримав тоді незначні поранення через вибух бомби.

• Читайте також: Ті, хто не бував в Україні, зовсім не можуть уявити, що тут і як. Нотатки української журналістки після відвідування країн Європи

Директор інституту постінформаційного суспільства Дмитро Золотухін у блозі для «Цензор.нет» виклав історію роботи російської розвідки в Іспанії. Саме через Іспанію, за його словами, відмивали гроші російські бандити в 1990-х і 2000-х. До Іспанії для надання свідчень поліції мав летіти колишній співробітник ФСБ Росії, підполковник Олександр Литвиненко. Але його отруїли полонієм, внаслідок чого він і помер у лондонській лікарні у 2006 році.

Інший російський розвідник, який також осів у Великій Британії Сергій Скрипаль — і його теж намагалися в березні 2018 року отруїти шукачі шпилів у Солсбері — теж працював у Іспанії. У 1990-х він був аташе з питань оборони російського посольства.

У квітні 2022 року на віллі в Льорет-де-Мар було знайдено мертвими колишнього топменеджера російської газової компанії «Новатек» Сергія Протосеню, його дружину та доньку. Розслідування іспанською поліцією цих смертей досі триває.

• Читайте також: Фейк В Іспанії пройшов мітинг українських біженців із плакатами «F*ck Israel»

Володимир Паливода з центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень пише у своєму матеріалі про роль російських спецслужб в організації антиукраїнських мітингів у Західній Європі, зокрема в Іспанії. На думку Паливоди, Росія здійснює операції впливу з використанням соцмереж задля поглиблення суспільно-політичних суперечностей. У випадку Іспанії це відцентрові тенденції регіонів (країна Басків, Каталонія), які Росія інструменталізує з метою втручання у внутрішні справи держави.

Також спецслужби Іспанії разом із Міністерством фінансів США у 2013 році провели розслідування (операція під назвою «Клотильда»), яке виявило відмивання грошей російських злочинних структур через банки Каталонії.

Незалежна Каталонія в обмін на визнання Криму російським

1 жовтня 2017 року було проведено референдум щодо незалежності Каталонії, де 90,2% людей проголосували за відокремлення від Іспанії. Ідейним натхненником референдуму був лівий популіст Карлес Пучдемон, який був президентом уряду Каталонії у січні 2016 — жовтні 2017 років. Уже після референдуму було оприлюднено факти, що насправді тими, хто сприяв тому, щоб голосування відбулося, були російські спецслужби, які проводили інформаційні спецоперації.

Карлес Пучдемон

Провідна аналітикиня Королівського Інституту Elcano Марія Мілошевич-Хуарісті в листопаді 2017 року оприлюднила дослідження про комбіновану спецоперацію російських спецслужб (поширення дезінформації було там лише частиною) у Каталонії, де маніпуляціям у соцмережах було відведено окреме місце. Тільки за вересень 2017 року, за даними дослідження, спостерігалося зростання на 2000% російської цифрової активності відносно Каталонії. Росія використовувала поєднання ботів, тролів, соцмереж і висвітлення подій у Каталонії пропагандистськими медіа.

RT і Sputnik пропонували «альтернативні версії подій» із наступними тезами: «ЄС наказав Мадриду застосувати репресії», щоб зупинити референдум; референдум — це «перший етап розпаду Євросоюзу», «європейці є лицемірами», адже засуджували застосування сили Януковичем проти Євромайдану, але не робили цього відносно каталонців.

Основними цілями Росії у Каталонії були дискредитація інституцій ЄС, іспанської демократії та світопорядку, де лідером є США, а також відвертання уваги російського суспільства від внутрішніх проблем.

Національний криптологічний центр Іспанії, який займається протидією кіберзагрозам на державному рівні, у травні 2018 року дійшов висновку, що Росія втручалася у каталонський референдум. «Здається доведеною наявність активістів, підтримуваних російськими інститутами, у медійному висвітленні конфлікту внаслідок ситуації, що виникла в Каталонії протягом 2017 року через ухилення від конституційної законності певних каталонських автономних установ», — писало видання El Pais.

У 2019 році видання El Periodico опублікувало докази того, що Віктор Терраделлас, директор фонду CATmón, діяльність якого була спрямована на «міжнародне визнання Каталонії», літав до Москви у 2017 році. Там Терраделлас спілкувався з російськими високопосадовцями, які пропонували визнати Крим частиною Росії в обмін на незалежність Каталонії. Пізніше іспанські правоохоронці затримали Терраделласа та арештували активи фонду. Серед іншого, Терраделлас пропонував створити армію Каталонії.

За даними розслідування OCCRP, яке вийшло у 2022 році, колишній радянський та російський дипломат Микола Садовніков зустрічався з Пучдемоном напередодні каталонського референдуму у 2017 році. Садовніков, якого каталонці називали «посланником Путіна», пропонував 500 мільярдів доларів і 10 тисяч озброєних солдатів каталонцям в обмін на проголошення незалежності від Мадрида.

• Читайте також: Україна й Іспанія: точки перетину в медіа

Наприкінці січня 2024 року іспанський суддя, що розслідує справу про втручання Росії в каталонський референдум, продовжив розслідування ще на пів року. Судді надійшов анонімний лист зі статтею, де було вказано особу росіянина, який пропонував гроші та військових керівникам каталонського уряду.

«Незалежні блогери» на службі в Кремля

Журналістка El Confidencial Алісія Аламіллос у коментарі «Детектору медіа» розповіла про особливості роботи російської пропаганди в іспанському інформаційному просторі.

«В Іспанії технічно Russia Today і Sputnik заборонені, як і в усьому Європейському Союзі, але це лише формально. Отримати доступ до цих сайтів іспанською мовою досить легко. Це основні джерела проросійських наративів. В Іспанії є поширеним Telegram. У нас є, наприклад, проросійський канал Eureka News (10,1 тисячі підписників), де вперше повідомили про загибель російського пілота. Через такі анонімні канали поширюється російська дезінформація під виглядом новин», — розповіла Алісія Аламіллос.

Напередодні парламентських виборів в Іспанії 23 липня 2023 року була організована дезінформаційна кампанія через Телеграм. OSINT-агенція QuoIntelligence опублікувала розслідування про це в листопаді 2023 року. Кампанія з дезінформації була спрямована на те, щоб росіяни, які мешкають в Іспанії, ігнорували вибори, бо нібито планується теракт від ETA (організація, яка виступає за незалежність Країни басків). Люди отримували повідомлення російською, що нібито навіть на сайті МЗС Іспанії про це писали. Хоча насправді лінк у повідомленнях вів на фейковий сайт Комуни Мадрида.

Однією з фігур російського інформаційного впливу в Іспанії є пропагандистка Інна Афіногенова. Згідно з матеріалом El Confidencial, вона почала працювати на Russia Today іспанською ще у 2009 році, де спеціалізувалася саме на Латинській Америці.

Пабло Іглесіас та Інна Афіногенова

У травні 2022 року, вже будучи заступницею директора сайту, Афіногенова звільнилася, записала відеозвернення, де сказала, що «не збирається створювати воєнну пропаганду» та засуджує війну через убивства цивільних. Водночас вона жодним чином не висловила підтримки України, а лише продовжила поширювати російську пропаганду. Проте вже не як співробітниця Russia Today, а як нібито незалежна журналістка на власному ютуб-каналі.

Іспанський лівий політик, колишній лідер партії «Подемос» (2014–2021 роки) Пабло Іглесіас підтримує Інну Афіногенову в поширенні російської пропаганди в Іспанії. Іглесіас був одним з активістів антиглобалістського руху, другим заступником прем’єр-міністра та міністром соціальних прав і порядку денного 2030 року в 2020-2021 роках. Але після програшу на виборах Іглесіас пішов із політики та повернувся до журналістики, створивши у березні 2023 року медіа Canal Red, де має свою програму.

 Афіногенова розповідає про відставку Нуланд, а також про те, що американський уряд виділяє гроші на «просування антиросійських наративів в Україні»

У червні 2022 року було оголошено про початок співпраці Афіногенової зі ще одним іспанським виданням — Público. Іглесіас та Афіногенова з того часу ведуть разом подкаст La Base від Público. Видання Público в Іспанії та Латинській Америці має на ютуб-каналі 649 тис. підписників, у мережі X — 1,1 млн, фейсбуці — 1,3 млн, має і свій телеграм — 19,1 тис. читачів).

У квітні 2023 року іспанський журналіст Марк Маргінедас опублікував у виданні El Periódico розслідування про Афіногенову. Там за допомогою свідчень від ексколеги Афіногенової Макса Голованова було простежено творчу біографію пропагандистки. У 2018 році вона поширила фейк про інтерв’ю з авіадиспетчером іспанського походження у Києві, який «зізнався», що це саме Україна нібито збила малайзійський боїнг у липні 2014 року.

За даними дослідження Центру трансатлантичного діалогу, у своїх виступах Афіногенова розповідає про «громадянську війну в Україні». Її програми та виступи в медіа Іспанії (Canal Red, Público, Caras y Caretas) поширюють російський інформаційний вплив і в іспаномовному світі — Латинській Америці. Наприкінці лютого 2024 року Інна Афіногенова записала інтерв’ю для Canal Red із президентом Мексики Андресом Маунелем.

«Телебачення Торонто» у грудні 2022 року теж розповідало про російську пропаганду в Іспанії, зокрема від блогерів у ютубі. В матеріалі згадали ютуб-канал «The wild project», а також блогерку Ліу Сівая, яка з окупованого Маріуполя розповідала, як там «чудово жити» під владою Росії. У жовтні 2022 року вона розповідала, що західні медіа подають нібито однобоко події в Маріуполі, де тривали бої, адже в місті зводять багатоповерхівки.

Сівая поширює тези російської пропаганди для іспаномовної аудиторії. Так, вона розповідала, що це саме Україна нібито збила малайзійський боїнг, а західна зброя використовується в Україні не за призначенням. Справжнє ім’я Ліу — Любов, вона у 18 років переїхала жити до Іспанії.

Ліу Сівая в окупованому Маріуполі. Джерело

Разом із Ліу Сіваєю незаконно тимчасово окуповані території восени 2022 року відвідував ще блогер Рубен Гізберт (546 тисяч підписників у ютубі). На початку повномасштабного вторгнення Гізберт поїхав на схід України через Росію. У квітні 2022 року він розповідав, що фотографії з Бучі — це постановка і в цих убивствах винні українці, а не росіяни. Згідно з дослідженням Інституту стратегічного діалогу про дописи у фейсбуці з найбільшим охопленням щодо трагедії в Бучі, відео Гізберта поширило RT та воно стало другим за поширенням дописом у Венесуелі.

Біженець на віллі

Одним із блогерів, який просуває антиукраїнську пропаганду на Заході, є проросійський блогер Анатолій Шарій, який із 2012 року переховується в країнах ЄС — спочатку це була Литва, а згодом Іспанія.

Розслідування «Слідство.Info» показало, що Шарій придбав віллу в містечку Рода-де-Бара (провінція Таррагона) біля Барселони у 2019 році. Згідно з даними видання La Vanguardia, це йому коштувало 670 тисяч євро. Окрім вілли, Шарій придбав ще будинок в Калафелі.

• Читайте також: Журналісти назвали три найімовірніших сценарії подій для Анатолія Шарія: втеча з Європи, в’язниця в Іспанії або екстрадиція в Україну

Нагадаємо, що Служба безпеки України повідомила про дві підозри Шарію. Перша була в лютому 2021 року за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). Тоді йшлося про сприяння Росії у проведенні спеціальних інформаційних операцій.

Про другу підозру Анатолію Шарію СБУ повідомила у липні 2023 року — за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб). Шарія підозрюють «у підготовці і поширенні постановних відеороликів, де рашисти допитують українських полонених».

• Читайте також: «Я проти держави, але за людей». П’ять причин, чому Анатолій Шарій проросійський блогер і погане джерело інформації

Було декілька спроб екстрадиції Шарія в Україну. У травні 2022 року Національна поліція Іспанії затримала пропагандиста на підставі міжнародного ордера на арешт. Зрештою в екстрадиції було відмовлено, а самого Шарія відпустили з-під варти за підписку про невиїзд.

Іспанські медіа пишуть про Шарія в нейтральному ключі, називаючи його «блогером, який заробляє гроші на своєму каналі». Видання Estrella digital писало в травні 2022 року, що Шарій — це «український ютубер, який підпадає під міжнародну екстрадицію». Водночас у матеріалі йшлося, що, на його думку, в разі екстрадиції до України Іспанія більше не буде правовою державою.

6 березня 2024 року Анатолій Шарій у своєму телеграм-каналі повідомив, що його машину обстріляли з автомата. El diario повідомило, що це сталося близько 9:15 ранку в Рода-де-Бера (Таррагона), де сім’я Шарія проживає чотири роки. Там також написано, що Шарій засуджує ймовірну корупцію в українській виконавчій владі та йому погрожують неонацистські групи з його держави.

Директор Могилянської школи журналістики, співзасновник і головний редактор StopFake Євген Федченко у коментарі «Детектору медіа» розповів про особливості боротьби з російською дезінформацією в Іспанії.

«Іспанські фактчекери здебільшого зосереджують свою увагу на побутових фейках, наприклад про пандемію коронавірусної хвороби. Не було висловлено жодної позиції з боку іспанської влади відносно вбивства російського пілота Кузьмінова. Відтак в Іспанії не бачать російську пропаганду як загрозу національній безпеці. Іспанські медіа цитують російські джерела за відсутності оперативної інформації з українського боку. Так було під час падіння літака Іл-76 у Бєлгородській області в січні» — прокоментував Євген Федченко.

Отже, на нашу думку, Україні зараз необхідно розуміти рівень російського впливу в Іспанії, щоб будувати стратегічні комунікації з відповідними наративами для різних груп іспанської аудиторії.