In English

Дев’ятого травня в Росії святкують День перемоги у «Великій вітчизняній війні». Щороку там влаштовують військові паради й концерти. У 2023 році росіяни відмовились від пропагандистської акції «Безсмертний полк» на 9 травня, учасники якої носять транспаранти з фотографіями загиблих червоноармійців, але військовий парад вирішили провести.

Проте навіть якби росіяни відмовилися від усіх заходів на 9 травня, у пропагандистських медіа все одно вистачило б історій про радянське минуле і Другу світову. За рік з 1 квітня 2022 по 1 квітня 2023 року «Детектор медіа» зафіксував майже 85,6 тисячі повідомлень у 295 з 311 проросійських телеграм-каналів. Тобто в середньому кожен канал хоча б раз на день публікує допис про «героїчне» радянське минуле.

Судячи з кількості повідомлень, цей історичний період залишається важливим для російської пропаганди. Тож пояснюємо, як і для чого проросійські телеграм-канали постійно про нього говорять.

Для уникнення поширення пропагандистських тверджень ми лише за крайньої необхідності цитуємо першоджерела й називаємо їх. Дані для аналізу повідомлень у телеграмі надали TeleZip / Mantis Analytics. Ключові слова, за якими ми робили запит у пошуковій системі TeleZip / Mantis Analytics, включав такі слова: СРСР, Варшавський блок, Радянський Союз, перемога над нацизмом, Червона армія, колгосп, колективізація, День Перемоги, холодна війна, прізвища лідерів СРСР і першого радянського космонавта Юрія Гагаріна. Ці слова були написані російською.

Згідно з опитуванням, яке провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 21 грудня 2022 року, всього 12% українців негативно оцінюють розпад Радянського Союзу. Для порівняння: в Росії в січні 2023 року за СРСР сумували 63% респондентів. Звісно, слід враховувати, що в травні 2020 року, як свідчать дані Київського міжнародного інституту соціології, про розпад СРСР шкодували 33,5% українських респондентів. У Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва кажуть, що лише «російські ракети послабили сум за Радянським Союзом» у п’ятої частини українців у 2023 році.

Російська пропаганда подає розпад Радянського Союзу як катастрофу. Публікації користувачів російського сегмента соціальних мереж часто сповнені ностальгією про державу, яка «нагадує про альтернативи капіталістичній безвиході». А територіальна цілісність і незалежність України та інших держав, які входили до Радянського Союзу, подається як подарунок або помилка. Будь-які знаменні дати, як-от 9 травня, коли в Росії святкують День перемоги над нацистською Німеччиною, зустрічають з ейфорією. Пропагандисти сподіваються, що російські лідери нарешті оголосять «судний день» ворогам Росії.

Коли у пропагандистських телеграм-каналах згадують про репресії та голодомори, які спричинив Радянський Союз, їх подають як вимушену жертву всіх народів СРСР. І засуджують лише керівників держави, тоді як безпосередні виконавці лишаються непокараними чи взагалі позиціюються як герої та безневинні жертви. Як наслідок, злочини СРСР не обговорюють і підмінюють гаслами, а колективна травма витісняється історіями про світлі сторони життя в Радянському Союзі. Через це російська пропаганда в одних постах може засуджувати Йосипа Сталіна, а в інших показувати його успішним будівником держави й виставляти репресії позитивними.

«Житія святих і несвятих із СРСР»

У пропагандистських телеграм-каналах найбільше повідомлень стосуються згадок про знакові події Радянського Союзу, які сталися в день публікації. Це можуть бути дні народження чи смерті відомих діячів, відкриття чи початок спорудження якихось об’єктів, річниці битв, польотів у космос тощо. До повідомлень про сам факт додають тези, що Радянський Союз був передовою й могутньою державою, а його розпад став катастрофою, адже «зруйнував рівновагу у світі». Такі повідомлення схожі на застосування тактики пропаганди «багаторазове повторення», коли потрібне повідомлення регулярно відтворюють, щоб воно сприймалось як правдиве і не провокувало критики.

До тих, кого автори пропагандистських постів вважають винними в розпаді СРСР, застосовують тактику пропаганди «обкладання ганебними епітетами» . Наприклад, про президента СРСР Михайла Горбачова пишуть, що він був «агентом Заходу», чи жартують, що йому пасувала би роль «прекрасного завідувача бані, а керівника країни — ні». Керівників України, Росії та Білорусі, які у грудні 1991-го констатували кінець СРСР і оголосили про створення Співдружності незалежних держав (СНД), називають «трьома алкоголіками, які розділили країну, яку збирали століттями».

Для «підтвердження», що Радянський Союз був великою державою, використовують  повідомлення про покази на окупованих територіях російських чи радянських фільмів або ж рецензії на них. Кіно теж є засобом пропаганди через «правильно» побудовані сюжети й персонажів.

Схожу до персонажів кіно роль у тактиці пропаганди «героїзація» відіграють правдиві чи вигадані історії з життя радянських людей. Наприклад, у пропагандистських телеграм-каналах розповідали про хлопчиків із села Стеблеве, які у 1941 році начебто «успішно відбивали атаки німців» на село. Радянських моряків, які у 1960 році 49 днів дрейфували в океані на баржі до берегів США і «їли шкіряні ремені, чоботи, шкіряні вставки від гармошки. Збирали дощову воду… несли вахти, голилися, підшивали комірці». Відвага та стійкість героїв, які боролися з нацистами чи гідно трималися перед американцями, коли придрейфували у води США, служать рольовою моделлю.

Після окупації територій росіяни приносять туди своїх «героїв», пов’язаних із цими місцями: «У Мелітопольському краєзнавчому музеї відбувається виставка, присвячена 115-річчю від дня народження легендарного розвідника та уродженця нашого міста Павла Судоплатова. Павло Судоплатов вів нещадну боротьбу з українськими націоналістами. Він особисто усунув лідера ОУН Євгена Коновальця, замаскувавши вибуховий пристрій під коробку шоколадних цукерок, а також провів операцію з ліквідації гауптмана СС одного з керівників батальйону “Нахтігаль” Романа Шухевича», — повідомляли у вересні 2022-го в телеграм-каналі окупаційної адміністрації міста Мелітополя.

Такими повідомленнями окупанти намагаються насадити свою картину світу тим, хто споживає інформацію із пропагандистських джерел. І знаменні дати є лише одним із приводів для поширення подібних меседжів.

Вороги — «еталон зла»

«Героїзм» радянських людей було би складніше продати без концентрованих образів ворогів. Їхню роль найчастіше відіграють противники СРСР у німецько-радянській та холодній війні; жителі країн, які виникли після розпаду СРСР; противники влади сучасної Росії тощо. Ці вороги, як правило, мають лише негативні риси, а їхні дії та ідеї, за словами пропаганди, завжди є неправильними і злочинними.

Вороги СРСР у сучасній російській пропаганді відіграють роль «еталону зла». До створених радянською пропагандою і багаторазово повторених у сучасній Росії формулювань додають нові художні прийоми: «Колись історія це вже бачила, лише замість радянських мотоциклів “Дніпро” були німецькі BMW, а замість укронацистів — просто нацисти».

Такі узагальнення служать тактиці пропаганди «єдина думка» і допомагають просувати позицію, що в Росії немає іншого вибору, крім як боротися з тими, кого їхня держава назвала «злом».

Для підсилення аргументів про безальтернативність дій Росії служать образи жертв, яких Росія «мусить захищати». Наприклад, дітей з окупованих територій, яких «укронацисти», за версією пропаганди, вбивають чи змушують співати пісень про «гітлерівського посіпаку Бандеру».

Також російська пропаганда подає як загрозу дії держав, що здобули незалежність після розпаду СРСР. Наприклад, знесення пам’ятників радянським героям в Україні, Литві, Латвії та Естонії подають як злочини проти радянського минулого та утиски російської меншини в цих країнах. І рекомендують не знищувати російську символіку, адже росіяни начебто скоро прийдуть і всіх «визволять».

Сталін як «талісман»

Історії з радянського минулого також використовують, щоб раціоналізувати, пояснити й виправдати проблеми російської армії. Протягом аналізованого періоду як приклад для наслідування найчастіше використовували Йосипа Сталіна. Наприклад, у вересні, під час успішного контрнаступу Сил оборони: «Якби Сталін знімав і розстрілював командирів і командувачів за кожен німецький контрудар, що почався, у нас комсклад закінчився би ще в сорок першому». Мовляв, проблеми в російській армії є, але треба довіряти військовим і владі.

А за місяць, коли стався вибух на Кримському мосту, цей же канал написав: «Сталін, яким би він не був упирем, до цього не опускався і не розповідав, що ми нічого не втратили і проблем немає. А панікерами для нього були ті, хто боягузливо розбігається і "відводить війська"».

На початку 2023 року вже заступник голови ради безпеки Росії Дмитро Медведєв цитував Сталіна в телеграмі. А інший проросійський телеграм-канал із цього приводу повідомив, що росіяни мають попит на Сталіна: «Сталін — це така вершина в народній міфології, що запропонувавши людям (і собі) таку планку, дуже легко людей страшно розчарувати».

У цей час в окупаційному кримському телеграм-каналі Сталіна подавали як лідера, за яким тужить внучка ветерана, який начебто воював за Севастополь. Її дід начебто не сприймав «м’якотілих» лідерів Радянського Союзу, які прийшли до влади після смерті Сталіна. Такими повідомленнями за допомогою тактики пропаганди «третя особа» зручно виправдовувати російські репресії на окупованих територіях.

Радянське буває поганим, якщо воно українське

Позитивні відгуки в телеграмі має радянська техніка, якою користуються російські війська: «Бійці б'ють по позиціях ворога з відстані 5,5 км і хвалять роботу розвідки та якість зброї. С-60 — радянський зенітно-артилерійський комплекс, що використовує зенітні гармати АЗП-57 калібру 57 мм, поставлені на озброєння в 1950 році».

Те саме і з об’єктами, які збудувати в СРСР. Наприклад, якщо через бойові дії було пошкоджено міст, то російські телеграм-канали напишуть, що міст вистояв, тому що збудований в СРСР.

Проте коли українці використовують чи отримують від партнерів радянську техніку, то такі новини стають нагодою для вправляння у пропагандистській тактиці знецінення: «Все старе віддають Києву».

У проросійських телеграм-каналах замовчують більшість негативу про Радянський Союз. Адже індустріалізація відбувалася разом із репресіями. Колективізація йшла разом із голодом. Дешеві продукти не завжди були на прилавках. Масові святкування Дня Перемоги розпочалися аж у 1965 році, а до того обмежувалися військовими салютами й публікаціями в контрольованій пресі. Проте в сучасній Росії вирішили, що Радянський Союз — це хороша модель держави.