«Легше збрехати, ніж розвіяти брехню. Потрібно шукати джерело забруднення»

«Легше збрехати, ніж розвіяти брехню. Потрібно шукати джерело забруднення»

12:37,
11 Лютого 2022
3349

«Легше збрехати, ніж розвіяти брехню. Потрібно шукати джерело забруднення»

12:37,
11 Лютого 2022
3349
«Легше збрехати, ніж розвіяти брехню. Потрібно шукати джерело забруднення»
«Легше збрехати, ніж розвіяти брехню. Потрібно шукати джерело забруднення»
Експерти кажуть, що Україна і світ просунулись у боротьбі проти російської дезінформації, але потрібно об’єднувати зусилля. Головні тези дискусії «Як посилити безпеку України? Протидія пропаганди Кремля».

8 лютого «Реанімаційний пакет реформ» разом із Фондом Маршалла провели дискусію «Як посилити безпеку України? Протидія пропаганди Кремля», щоби з’ясувати, які пріоритети у протидії російській пропаганді має українська влада та громадське суспільство і як Україна може об’єднати зусилля із західними партнерами в боротьбі проти дезінформації. Участь у розмові взяли народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, співзасновник «Громадського радіо» Андрій Куликов, заступник голови ради директорів Фундації США — Україна Орест Дейчаківський, співголова Ради РПР Оксана Величко, програмний директор громадської організації «Детектор медіа» Вадим Міський, керівник групи дослідження маніпулювання інформацією «Альянсу за безпеку демократії» Фонду Маршалла Брет Шафер та старший науковий співробітник Фонду Маршалла Джонатан Кац.

Заступник голови ради директорів Фундації США — Україна Орест Дейчаківський каже, що в останні тижні зусилля Америки в боротьбі проти російської дезінформації, спрямованої на шкоду Україні, стали ще очевиднішими. «Ми почули серйозні й важливі заяви, в яких, зокрема, називають Росію агресором, — каже він. — Хоча російська пропаганда намагається зобразити все зовсім інакше». Кремль організовує дезінформаційні спецоперації, покликані створити враження, що це Україна планує піти в атаку на Росію. За словами Ореста Дейчаківського, в Америці є «корисні ідіоти», якими користується Росія для поширення цих та інших меседжів, однак поки що дезінформаційні зусилля Кремля на американській території не надто успішні, а влада США незмінно підтримує Україну.

Народна депутатка від «Слуги народу», голова підкомітету з питань інформаційної політики Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук нагадала, що донедавна в Україні не існувало державних проєктів, спрямованих на боротьбу проти дезінформації. Єдині проєкти, які цим займалися, фінансувалися західними партнерами. «У 2021 році ми створили кілька центрів боротьби проти дезінформації, — сказала Євгенія Кравчук. — Також при Міністерстві культури та інформаційної політики з’явився національний проєкт із медіаграмотності, який ми сподіваємось розвинути у щось більше». Вона наголосила на важливості поширення знань і навичок із перевірки інформації в суспільстві, адже жодних центрів не вистачить, аби спростувати всі ворожі фейки.

«В кінці минулого року президент підписав Стратегію інформаційної безпеки, й зараз уряд працює над планом її впровадження, — розповіла Євгенія Кравчук. — Ті, хто працює з Україною багато років, можуть поставитись до цього скептично: мовляв, багато вже було стратегій. Тому потрібен план конкретних дій». За її словами, це сфера відповідальності не тільки МКІП, а й Міністерства реінтеграції, адже потрібно працювати і з аудиторіями на окупованих територіях. Поміж іншим Євгенія Кравчук дорікнула деяким іноземним медіа за те, що вони легітимізують російських бойовиків — зокрема, беруть інтерв’ю у ватажків вигаданих «республік».

Аналітик Фонду Маршалла Брет Шафер, підсумовуючи дослідження російської дезінформації, сказав, що наративи Росії за останні роки мало змінилися. Зокрема, Росія намагається переконати світ, що всі українці — неонацисти, Україна — справжня агресорка, що влаштовує геноцид у своїх східних областях і втягує Росію у війну, або ж що справжнім агресором є НАТО, а Україна — маріонетка. Також дослідники фіксують повідомлення про провокації, які Україна нібито готує на Донбасі під час Олімпіади; з цього Брет Шафер робить висновок, що, можливо, такі провокації насправді готує Росія.

 Втім Брет Шафер оптимістично зауважив, що боротьба проти російської дезінформації просунулась у порівнянні з 2014 роком. Тоді світ не розумів, як вона працює і що їй можна протиставити. «Зараз ми готові, нас не заскочать зненацька», — сказав він.

Що можна протиставити російському медіавпливу в Україні? «Легше збрехати, ніж розвіяти брехню, — сказав Брет Шафер, коментуючи зусилля, спрямовані на боротьбу проти дезінформації. — Вам потрібно шукати джерело забруднення. Зрозуміти, хто поширює дезінформацію, та показувати, хто це робить. Роз’яснювати людям механізми маніпуляцій. Це буде очищати медійну екосистему». Він вважає, що зусилля фактчекерів, які розвінчують фейки, ефективні та виправдані, проте важливо, щоби спростування фейків не стимулювало їхнього поширення.

«Мені б хотілося побачити центр, у межах якого Україна та США співпрацювали б у сфері боротьби проти дезінформації, — сказав Брет Шафер. — У різних частинах світу ми постійно спостерігаємо вже знайомі нам ситуації, і знов і знов вивчаємо ті самі уроки. Мені здається, що ми мали б обмінюватись цими вивченими уроками. Також, окрім боротьби проти дезінформації, ми повинні координуватися щодо того, яку правдиву інформацію ми поширюємо. Потрібно, щоб ідеї були однакові, щоб не було плутанини. Наприклад, коли з’явилося повідомлення, що Росія готує провокацію за участі нібито українських військових, спочатку люди думали, що відео вже зняте, потім — що його поки що немає. Потім Держдепартамент і Пентагон говорили різні речі з цього приводу. Коли ви викриваєте дезінформацію, не може бути двозначності або різних повідомлень».

Із цим акцентом погодився Андрій Куликов, співзасновник «Громадського радіо». Він вважає, що слід приділяти більше уваги повідомленням, які транслюються на заміну дезінформації. «Звісно, дуже важливо спростовувати дезінформацію, яку поширює, зокрема, Росія. Але при цьому нам також необхідно замінювати її на правильні повідомлення. Ще в середині дев’яностих, аби боротися з навалою російськомовного контенту, зокрема в кіно і серіалах, ми запропонували український контент кращої якості — і українці почали дивитися кіно українською. Ми повинні приділяти якомога більше уваги якості та поширенню українського продукту», — сказав він. Андрій Куликов нагадав, що в частині українських регіонів українське телебачення недоступне, натомість люди ловлять російський чи білоруський сигнал.

Співзасновник «Громадського радіо» вважає, що й можливості українських медіа треба посилювати. «Варто знайти в Україні незалежні ЗМІ, запропонувати їм підтримку, запропонувати розвинути навички роботи з аудиторією, — порадив Андрій Куликов. — Цей підхід може не спрацювати відразу, але згодом розвинутись у найкращі практики, які використовуються на Заході. Намагайтеся переконати людей скористатися цим прикладом».

Андрій Куликов вважає, що в Україні російська пропаганда значно менш інтенсивна, ніж, наприклад, у Білорусі. З цим погодився програмний директор «Детектора медіа» Вадим Міський.

«Росія майже втратила свої ключові інструменти для поширення дезінформації в Україні — телеканали, — каже Вадим Міський. — Перш за все, це три телеканали Медведчука, вимкнені на початку 2021 року. Нові супутникові телеканали, куплені однопартійцями Медведчука, потрапили під санкції у грудні. Заблокували й онлайн-видання “Страна.ua”. Ці телеканали та онлайн-видання, згідно з моніторингами “ДМ, постійно поширювали наративи російської пропаганди. Санкції Ради національної безпеки і оборони підтримало громадянське суспільство. Вони виявились доволі дієвим способом обмеження роботи проросійських джерел дезінформації. Однак продовження цієї практики без законодавчої бази — загроза для свободи слова; такі рішення можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини. Ми маємо працювати над зменшенням цих ризиків». Для цього, за словами Вадима Міського, слід створити законодавчу базу для санкцій проти українських громадян і компаній, які працюють в інтересах Росії. 

Частина ресурсів, які поширюють російську пропаганду та дезінформацію, працюють далі, зокрема телеканал «Наш», а також «Інтер», який поширює проросійську риторику представників партії «Опозиційна платформа — За життя» і досі входить у топшістку телеканалів України.

Вадим Міський також нагадав про санкції, які призвели до блокування у 2017 році російських соцмереж та онлайн-сервісів «Вконтакте», «Одноклассники», Mail.ru, «Яндекс» та інших; нова влада продовжила цю заборону у 2020 році. «Читаючи нову Стратегію інформаційної безпеки, нещодавно затверджену президентом, ми бачимо, що заборони залишатимуться для влади пріоритетом», — констатував Вадим Міський.

Тим часом під загрозою опинились демократичні реформи у сфері медіа, що розпочалися після Революції гідності. Зокрема ті, що були спрямовані на виведення медіа з-під державного контролю: роздержавлення друкованих ЗМІ, перетворення державного телебачення та радіо на суспільне. «Останнім часом влада почала розбудовувати та створювати телеканали поза системою Суспільного мовлення, зокрема має намір поширити мовлення каналу “Дом”, створеного 2020 року для мешканців окупованих Росією територій, на всю вільну територію, — сказав Вадим Міський. — Цей канал, чия редакційна політика не контролюється суспільством, може бути використаний для впливу на виборців перед прийдешніми виборами в інтересах чинної влади.  Тож з одного боку ми боремося проти російської пропаганди, з іншого — бачимо спроби створити систему поширення провладної пропаганди». Він повторив заклик Медіаруху до чинної влади відмовитися від наміру перетворити «Дом» на загальнонаціональний державний канал.

Також Вадим Міський, який є секретарем Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії, наголосив на успіхові реформи Суспільного мовлення та необхідності продовжувати її та забезпечувати повне бюджетне фінансування НСТУ.

Коли зайшлося про блокування доступу до російських медіа в Україні, Євгенія Кравчук сказала, що сьогодні українцям доступний російський телеконтент в інтернеті. «Це одна з тем, яку треба всерйоз обговорити в парламенті: чи не слід заборонити російські платформи ОТТ, адже вони ведуть брудну гру. За два долари можна купити величезний пакет російських каналів», — сказала вона. Врегулювати ситуацію з ОТТ, за словами депутатки, має законопроєкт «Про медіа», який чекає на ухвалення у Верховній Раді.

Що ж до каналу «Дом», то Євгенія Кравчук назвала його одним із небагатьох медіа, які досі можуть мовити російською в Україні; адже, за її словами, частина людей, які звикли споживати російськомовний контент, після українізації телебачення не почнуть дивитись українське, а перемкнуться на російське. Вадим Міський не погодився з цим, пославшись на дослідження «Детектора медіа»: вони свідчать, що навіть мешканці територій, які були окуповані, а згодом звільнені, не зважають на мову контенту й готові дивитися та слухати українською. Андрій Куликов нагадав, що російськомовні українці не відрізняються від україномовних і передусім зважають на якість медійного продукту. Свідченням цього він називає перехід значної частини аудиторії каналів Медведчука після їхньої закриття на Прямий канал, який підтримує Петра Порошенка — це, за словами Андрія Куликова, значить, що люди шукають контент певної якості та знайомої тональності.

«Не слід забувати, що ми змагаємося не тільки з Росією, а й з орієнтованими на Росію олігархами. Окрім російської пропаганди, аудиторію в Україні мають передусім медіа олігархів, а не суспільне мовлення», — сказала Євгенія Кравчук. Втім вона вважає, що підтримка Суспільного необхідна: «Дехто критикує нас за те, що ми витрачаємо багато грошей на Суспільне — майже два мільярди доларів на рік. Але олігархи витрачають на свої канали набагато більше, а Росія на медіа на зразок Russia Today — ще набагато більше».

За словами Вадима Міського, ефективна й результативна протидія дезінформації можлива за умови об’єднання зусиль уряду, громадянського суспільства і ЗМІ. «Ми бачимо, що досить багато зусиль докладають усі ці сторони, але все ж таки ми повинні забезпечити більше співпраці, зокрема на найвищому рівні», — сказав програмний директор «Детектора медіа». А Євгенія Кравчук висловила сподівання, що Україна буде більш проактивною у створенні власних контрнаративів, не дозволяючи заповнювати медіапростір, звільнений від російської пропаганди, «брудною водою».

Фото: ArmyInform

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду