Автори:

Ольга Білоусенко

За словами лідера фактчекінгового проєкту VoxCheck Максим Скубенка, російська дезінфомація про Україну має кілька складових. Зокрема, історичне підґрунтя, адже ще до проголошення незалежності України, радянська влада вкладала у свідомість українців та мешканців інших країн пострадянського простору певні міфи, думки, очікування. На думку Скубенка, це робилися для того, щоби у майбутньому мати змогу маніпулювати думками мас. Про це він розповів під час тренінгу «Розвінчуємо міфи про ЄС та євроінтеграцію України: найпопулярніші міфи про європейські реформи», організованого «Інтерньюз-Україна» за підтримки Представництва ЄС в Україні.

Мксим Скубенко виділив й інші складові російської дезінформації:

0. Безпосередня дезінформація, яку Росія запускає через свої офіційні або напівофіційні канали.
1. Тіньова дезінформація щодо України, яку Росія намагається поширювати в інших країнах через проросійських депутатів, ботів та медіа.
2. Просування російських наративів в Україні через журналістів, активістів, політиків, які працюють в Україні, але в інтересах Росії.

За словами Скубенка, є кілька найпоширеніших російських наративів в контексті євроінтеграції України:

0. Україна — держава, що не відбулася. Наратив, який шириться, зокрема, на ЄС та США.
1. Україна знаходиться під зовнішнім управлінням. «Ця історія включає в себе всі елементи поширення дезінформації. На думку пропагандистів, нами може керувати Сорос — демонізована особистість, чи Білл Гейтс. Але ця історія погано працює, тому зовнішнє управління підв’язують під всі можливі теми. Мовляв, на вимогу заходу Україна вивозить кругляк; реформує суди; підписує домовленості про відкрите небо», — пояснює Максим Скубенко.
2. Євросоюзу потрібна лише слабка Україна, а не сильна й незалежна.
3. Асоціація вигідна тільки Євросоюзу, а не самій Україні. «Але це не так. Та ж сама угода про відкрите небо з ЄС, наприклад, дуже вигідна Україні. Сюди можуть зайти нові лоукости, простіше буде бізнес вести. Для нас це новий, гігантський ринок і ми можемо заробляти на цьому. Але за версією російської пропаганди, це зроблено для того, щоби з України вивозити ліс і заробітчан», — пояснює лідер VoxCheck.
4. Україна втратила російський ринок і не отримала нічого в Європі.

Максим Скубенко також припускає, що існує невелика кореляція між рівнем життя населення і фейками, в які вірять люди. «У США, наприклад, кращий рівень життя, ніж в Україні. Але там люди все одно вірять у теорії змов, у фейки про вакцини, політикам-популістам. Згадаймо лише Трампа і його заяви. На американців також впливають за допомогою різних технологій, — каже Максим Скубенко. — У країнах ЄС також поширюється російська пропаганда, яка має вплив на людей. Зокрема, у Німеччині, Франції та Італії. Попри те, що це розвинені, багаті країни, проросійські партії набирають там електоральні голоси. Немає високої кореляції в тому, що якщо країна багато, всі одразу критично мислять».

Максим Скубенко додає, що Україна опинилася в цікавій ситуації, адже українці ще вірять в твердження, що «медична реформа вбила всіх українців» тощо. «Цивілізований світ в це не повірить. На нас ще діють ці історії, але натомість вже не діють багато історій про теорії змов, наприклад, — розповідає лідер VoxCheck. — Я бачу в цьому можливість. Якщо ми зараз припинимо вірити в банальні й топорні наративи, вони самі відпадуть. Росія почне вигадувати щось нове, воно вже не так працюватиме. У нас є можливість підготувати наші аудиторії до потенційних дезінформаційних наративів. Ми відкинемо старі, почнуть валити нові, а ми вже матимемо імунітет до них. Це один з прикладів, як побороти ту кількість дезінформації, яку ми маємо. Все одно маніпуляції, фейки, залишаться в тій чи іншій мірі».

Нагадаємо, Україна показала найвищу стійкість до дезінформації Росії і Китаю серед 10 країн. Оновлений «Індекс стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі» (Disinformation Resilience Index, DRI) презентували 18 жовтня. Він охопив 10 країн: це Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина (Вишеградська група) й Україна, Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова (держави Східного партнерства). За українську частину дослідження відповідав проєкт StopFake. У дослідженні описаний стан протидії зовнішній дезінформації в кожній країні окремо й окреслена ситуація загалом. Дослідження доступне англійською мовою тут.

Фото: Суспільне