Харківські журналісти та громадські активісти розповіли про становище у місцевих медіа до та після Майдану та про головні труднощі в роботі за умов інформаційної війни.

«У Харкові серед населення похилого віку пропаганда, великою мірою, перемогла, - вважає редактор АТН Марина Ніколаєва. – А перемогла вона тому, що на Сході України, і в Харкові зокрема, місцевою  владою була зачищена демократична преса. За три чи два роки до Майдану в Харкові не залишилося незалежної політичної преси. І слова “фашизм”, “фашисти”, які звучали з вуст мера в Харківській міській раді, і які використовує зараз російська пропаганда, звучали в ефірі харківських каналів».

На думку журналістки, російська пропаганда лягла на добре підготовлений ґрунт.

З цими словами погодився і представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Харківській області Євген Маслов. За його словами, харківський медіапростір ще три роки тому зачистили переформатуваннями, рейдерськими захопленнями незалежних телеканалів, дискусії та можливість отримання різної інформації просто зникли.

Розповідаючи про становище у місцевій пресі після Майдану та втечі Януковича, редактор АТН зазначила, що частину харківського населення проукраїнська спільнота втратила.

«Ми втратили той момент, коли національного патріотичного російськомовного продукту було дуже мало або його не було взагалі, місцеві канали, умисно чи ні, були налаштовані під російську пропаганду. Частина людей шукає патріотичну інформацію, але вона на неї налаштована. Та що робити з тими, хто вже сів на голку російської пропаганди?», - ставить риторичне запитання Марина Ніколаєва.

Координатор  кризового інфоцентру Наталя Бордюкова висловилася, що ситуація у Харкові критична і зауважила: «Місцеві журналісти – в принципі хороші професіонали – які  на жаль, залежать від редакторської політики того  медіа, на якому працюють».

Журналіст «Радіо Свобода» Володимир Носков натомість висловив думку, що не можна у всьому звинувачувати власників каналів: «Бо у журналіста у журналіста, окрім того, що він працює на власника каналу, має бути совість професіоналізм і громадська позиція».

За його словами, боротися можна тільки фактами. «Коли у журналіста совість, професіоналізм і коли він може подавати збалансовану, точну, правдиву інформацію, тоді і не потрібно буде якоїсь спеціалізованої пропаганди», - додав Володимир Носков.

Виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик також акцентувала увагу на викликах, що стоять перед українськими медійниками.

«Чим більше затягується війна на сході, тим складніше журналістам. Велика проблема – зберегти професію в умовах війни. Ми не можемо перейти в поле пропаганди. Наша сила не в тому, щоб протистояти Росії її методами. Тому “Телекритика” так послідовно виступала проти створення Міністерства інформації. Бо ми розуміємо що боротьба з пропагандою має відбуватися в інший спосіб», - вважає експертка.

Круглий стіл проводився за підтримки Internews Network.