За словами Звіада Корідзе, дитина потрапляє у центр уваги грузинських медіа лише тоді, коли вона  або стає жертвою насильства, або чинить насильство.

«Журналістів та їх керівників приваблюють експресивні кадри, оскільки така інформація викликає чутки серед людей, і, відповідно, багато з них це дивляться, і рейтинг мовця зростає», – відзначив Звіад Корідзе.

2001 року парламент Грузії прийняв Закон «Про захист неповнолітніх від шкідливого впливу». Третя глава цього закону обмежувала показ фільмів і поширення друкованої продукції, що спричиняють шкідливий вплив на неповнолітніх. 29 грудня 2006 року третю главу вилучили із закону взагалі й ухвалили, що питання захисту неповнолітніх від шкідливого впливу в ефірі регулюються кодексом поведінки, передбаченим в 50-й статті Закону «Про мовлення».

«Це є лише кодекс поведінки мовців, і він жодним чином не поширюється на друковані медіа. Крім того, це кодекс, а не законодавча норма, і це означає, що його дотримання не є обов'язковим. Крім цього, не регулюється питання, у якому контексті можна показувати дитину. Важливий і той факт, що щодо порушення прав дітей не надходило ніяких скарг в жодну компанію, яка займається мовленням, ні в Національну комісію з комунікацій», – пояснив Звіад Корідзе.

Іа Антадзе нагадала тим, хто зібрався, статтю Хартії журналістської  етики, що стосується висвітлення питань дитинства.

В 8-й статті Хартії читаємо:

«Журналіст зобов'язаний дотримувати прав дітей; надавати головне значення інтересам дітей, не готувати й не публікувати про дітей статті або репортажі, які нанесуть їм шкоду. Журналіст не повинен брати інтерв'ю й фотографувати підлітка молодше 16 років, що стосується його благополуччя або благополуччя іншого підлітка, без згоди його батьків або піклувальників».

« Через те, що в Грузії не існує закону, який регулює питання дитинства, ми приділили в Хартії журналістської етики особливу увагу саме цьому питанню й сформували його з урахуванням грузинської реальності», – відзначила Іа Антадзе.

Вона ознайомила присутніх з тими статтями в грузинській пресі, у яких порушена 8-я стаття Хартії. За словами Антадзе, підготовка матеріалу про дітей є припустимою лише тоді, коли стосовно цього питання існує особливий суспільний інтерес.

Потім відбулася дискусія. Серйозною проблемою при висвітленні питань дитинства журналісти назвали той факт, що ніде не зазначено параметри конфіденційності дітей, і суспільство не знає, як слід оскаржити факти правопорушень преси. Говорилося й про те, як відрізнити історію, що становить суспільний інтерес, від цікавої історії. За словами журналістів, необхідно підвищити відповідальність власників медіа-засобів і збільшити кількість тренінгів на тему висвітлення питань дитинства.

На завершення зустрічі керівник програми комунікації Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) Майя Курцикідзе пообіцяла учасникам дискусії допомогу в справі врегулювання проблем, що виникають при висвітленні питань дитинства.

«Ми все зробимо для вирішення проблем, які існують. Сподіваюся, медіа будуть ставитися до своєї справи із дедалі більшою відповідальністю, тому що відповідальність за те, що вийшло в ефір і надруковане в пресі, покладається тільки на журналіста», – відзначила Майя Курцикідзе.

Медіаграмотність за матеріалами Media.Ge