Соціальні мережі віддавна є важливим виміром будь-яких збройних конфліктів і масових протестів у світі. Згадати лише Революцію гідності, коли фейсбук став рушієм громадської мобілізації; або ж роль телеграма під час протестів у Білорусі та й у сьогоднішній війні також. Усвідомлюючи свою роль у сучасних інформаційних та суспільних процесах, адміністрація соцмереж все активніше включається в боротьбу за «чистий та здоровий простір» своїх платформ. У заяв таких компаній, як Meta, Twitter і Google, є спільна риса — усі наголошують на важливості боротьби проти дезінформації. Протягом останніх років компанії часто повідомляли, що блокували акаунти чи видаляли мережі ботів, зокрема, пов’язаних із Росією.
На початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну майже одразу відреагував фейсбук — для українців запустили можливість в один клік закритих свій акаунт від сторонніх. У компанії Twitter розповіли, що почали готуватися, працювати з кросфункційною командою, моніторити ситуацію в Україні та фіксувати ризики за тижні до початку великої війни, коли з’явились ознаки потенційної кризи. Тобто грали на випередження.
Ба більше, соціальні платформи дослухаються до українського уряду та громадянського суспільства — зокрема, «Детектор медіа» та інші профільні українські громадські організації спілкуються з Google, Microsoft, Twitter, Meta щодо протидії російської дезінформації на їхніх платформах. «Під час війни ми стикаємося зі складними викликами, які постійно змінюються. Twitter не може дати їм раду самотужки, а наша індустрія не є одностайною в своїх підходах — у кожної платформи свої сервіси, різні бізнес-моделі, й наші підходи та принципи, хоча вони часто доповнюють один одного, все ж різняться, коли йдеться про відповідь на виклики під час кризи. Twitter вітає нагоду співпрацювати з кожним стейкхолдером, і радо співпрацюватиме з командою "Детектора медіа"», — написав нашій організації Ронан Костелло, керівник компанії Twitter із публічних політик для Європи, Туреччини та Ізраїлю.
Війна Росії проти України змусила соцмережі також вдаватися до незвичних для них кроків. Попри усталені правила модерації контенту, 10 березня Meta здивувала нехарактерним для таких корпорацій рішенням: тимчасово дозволила користувачам соцмереж Facebook і Instagram у деяких країнах закликати до смерті президента Росії Володимира Путіна, білоруського диктатора Олександра Лукашенка та до насильства проти російських військових у контексті їхнього вторгнення в Україну. Можна припустити, що це було зроблено, щоб масово не блокувати дописи українців та громадян інших країн, які критично висловлювалися проти російської та білоруської влади через війну в Україні. Попри те, що Meta доволі швидко змінила своє рішення — 14 березня заборонила на своїх платформах бажати смерті Путіну та Лукашенку, — Росія однаково визнала американську корпорацію «екстремістською організацією» та заборонила на своїй території фейсбук та інстаграм.
Компанії Meta та Twitter розповіли MediaSapiens про заходи, яких вживають для боротьби проти російської пропаганди та поширення дезінформації на своїх платформах у час війни.
Meta
Ще з 2020 року компанія Meta почала маркувати фейсбук-сторінки та інстаграм-акаунти російських державних ЗМІ. Це робили, щоб користувачі розуміли: «новини, які вони читають, походять із джерел, що можуть перебувати під впливом уряду».
Після початку нового етапу війни в Україні Meta продовжила маркувати дописи російських ЗМІ, а також знижувати пріоритет їхньої видачі та ускладнювати пошук цих ресурсів у фейсбуку та інстаграмі по всьому світу. Це саме стосується дописів із посиланнями на контрольовані російським урядом ЗМІ та медіамайданчики. «Ми проводитимемо маркування цих посилань, а також надаватимемо додаткову інформацію, щоб перш ніж поширити або клікнути на ці посилання, люди розуміли, що вони ведуть на сайти контрольованих державою ЗМІ», — розповіли в компанії.
Разом із цим, російським державним ЗМІ заборонили розміщувати рекламу чи монетизувати свої дописи на платформах компанії по всьому світу. Meta не наводить перелік російських ЗМІ, яких торкнулися ці обмеження, однак дає зрозуміти: список буде розширюватися та поповнюватися новими медіа, які контролює російський уряд. «Ми не ведемо відкритої бази даних тих глобальних та регіональних видавців, яких уже було чи буде промарковано, і повного списку зараз не поширюємо. Цей список не є сталим, він розвивається і змінюється з часом через збільшення кількості промаркованих сторінок та зміни в медіасередовищі», — сказали в компанії.
Блокування чи видалення фейсбук-сторінок та інстаграм-акаунтів російських державних ЗМІ відбувається не з власної ініціативи компанії, а на запити урядів різних країн. Зокрема, на вимогу українського уряду обмежили доступ до фейсбук-сторінки блогера й політика Анатолія Шарія, до інстаграм-акаунтів керівниці пропагандистського каналу російського RT Маргарити Симонян та директора російськомовної служби RT Антона Красовського, російських пропагандистів і телеведучих Тіни Канделакі та Володимира Соловйова, російських співаків Тіматі, Миколи Баскова та Олега Газманова та інших. Ці люди підтримують Володимира Путіна та війну проти України, а деякі з них потрапили під санкції. Водночас у ЄС та Великій Британії, згідно з урядовими запитами, обмежили доступ до Russia Today та Sputnik.
Тобто готовність урядів протидіяти російській дезінформації стимулює техгігантів оперативно та ефективно реагувати. «Також ми отримали запити щодо подальших кроків стосовно контрольованих державою російських медіамайданчиків від урядів держав — членів ЄС та Великої Британії. Зважаючи на винятковість поточної ситуації, доступ до RT та Sputnik на території ЄС та Великої Британії обмежено», — повідомила Meta.
Окремий фронт робіт компанія розгорнула в напрямі боротьби проти пропаганди й дезінформації. Вона:
• проводить консультації з незалежними експертами щодо боротьби з поширенням дезінформації на платформах;
• розширила штат незалежних фактчекерів у регіоні, які працюють із російською та українською мовами, і працює над додатковим фінансовим забезпеченням українських партнерів із перевірки інформації;
• видаляє контент, що порушує правила платформи, і працює з незалежними фактчекерами регіону для спростування неправдивих заяв. На фейковий допис додають відповідну позначку й знижують пріоритетність його видачі. Так сталося з постом Баскова;
• окрім позначок від фактчекерів, при спробі поширити пов’язані з війною зображення користувачі отримують попередження. Системи перевірки Meta охоплюють період більше року, щоб люди мали більше інформації про застарілі або оманливі зображення, які можуть бути вирвані з контексту;
• Messenger, Instagram та WhatsApp обмежують пересилання повідомлень та маркують ті, що походять не безпосередньо від відправника. WhatsApp, до речі, продовжує працювати в Росії, хоч його материнська компанія там і визнана нібито «екстремістською»;
• повідомляє тих, хто раніше поширював чи намагався поширити неперевірений контент, щоб вони могли вирішувати для себе, чи варто й надалі його поширювати;
• сторінки, групи, облікові записи та домени фейсбука, які повторно поширюють хибну інформацію, отримуватимуть додаткові штрафи. Наприклад, їх вилучають із рекомендацій та показують їхній контент із меншим пріоритетом;
• показує оголошення користувачам, які заходять на сторінки у фейсбуку або інстаграмі, що неодноразово поширювали хибну інформацію.
Зусилля компанії Twitter подібні до дій Meta. Компанія так само має команду, яка моніторить ситуацію в Україні та фіксує потенційні ризики. Керівник Twitter із публічних політик для Європи, Туреччини та Ізраїлю Ронан Костелло розповів, що цю команду створили багато тижнів тому, коли з’явились ознаки потенційної кризи. «Ми активно працюємо з кросфункційною командою всередині компанії, щоб оцінити рівень та міру реакції Twitter на ці загрози. Команда складається з експертів із різних команд, які займаються, зокрема, безпекою користувачів та прозорістю сервісу. Вони моніторять ситуацію в Україні, фіксуючи потенційні ризики, пов’язані з конфліктом, — зокрема необхідність ідентифікувати та нейтралізувати спроби поширення неправдивої інформації — та посилюючи швидкість і ефективність нашої реакції на ці ризики», — сказав він.
Боротьбу з російськими пропагандистками ЗМІ Twitter розгорнув ще в 2017 році, коли США почали фіксувати та публічно говорити про вплив на хід виборів президента Америки в інтересах російського уряду. Саме в тому році соцмережа вирішила заборонити просувати контент усіх акаунтів, що належать Russia Today і Sputnik. Підставою для цього рішення стали власні дослідження Twitter та висновки американської розвідки. Наступний крок компанія зробила в серпні 2020 року, коли почала позначати та зменшувати охоплення акаунтів, які контролює російська влада, на додачу до двадцяти інших держав. У 2021 році соцмережа розширила перелік країн та акаунтів, які обмежує й позначає. На сьогодні в ньому близько 100 акаунтів медіа, що позначені як пов’язані з російською владою. Віднедавна почали маркувати й акаунти білоруських державних ЗМІ. Хто саме потрапив у цей перелік, у Twitter не уточнюють, лише кажуть, що цей список переглядають та оновлюють, додаючи новостворені російські акаунти.
«Ми прагнемо, аби люди у твітері мали стільки контексту, скільки можливо, щодо повідомлень, які вони бачать. Зокрема позначаємо акаунти медіа, які належать уряду або пов’язані з ним. Ми вважаємо пов’язаними з урядом ті медіа, в яких влада контролює редакційну політику за допомогою прямого чи непрямого політичного тиску, фінансових важелів впливу та / або контролює виробництво та поширення контенту. Твітер не буде рекомендувати такі медіа для інших користувачів та зменшить їхнє охоплення», — пояснив Костелло. Разом із цим, Twitter дотримується вимог санкцій Європейського Союзу та блокує певний контент у країнах — членах ЄС. Схожу роботу компанія проводить і за межами Євросоюзу.
Адміністрація вже доповіла про перші наслідки своїх дій: станом на 16 березня з твітера видалили або позначили як недостовірні понад 50 тисяч повідомлень, що містили брехливу інформацію про війну Росії проти України. Ще понад 75 тисяч профілів видалили через порушення політики платформи щодо спаму та маніпуляцій на платформі. Видалення акаунтів має цікаві наслідки: після масових чисток твітер-акаунтів ботів аудиторія підписників проросійських політиків теж різко «худне», на що вже не раз звертали увагу представники громадського сектору в Україні. Ці кейси дають зрозуміти штучність поширення дописів від прокремлівських акаунтів. Маркування акаунтів контрольованих Росією медіа також має не менш цікаві результати — 30% падіння показів у твітах, позначених цією розширеною політикою за два тижні від початку вторгнення (станом на 11 березня). Хоча на початку, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, соцмережа фіксувала щодня понад 45 тисяч твітів пересічних користувачів із посиланнями на російські державні ЗМІ.
«Це свідчить, що переважна більшість контенту державних російських медіа поширюється у твітері через людські акаунти, а не через позначені офіційні акаунти цих медіа. Тож нещодавно ми вирішили змінити свою політику та позначати твіти, які містять посилання на державні російські медіа. Охоплення таких твітів буде зменшене: вони не з’являться у топпошуку та не будуть рекомендовані», — заявили в компанії.
Зі схожою мотивацією Twitter заборонив рекламу в Україні і Росії. Під забороною також: політична реклама (з 2019 року); монетизація контенту, який стосується російсько-української війни, який вводить в оману або є неправдивим; монетизація пошукових запитів, пов’язаних із російсько-українською війною; просування контенту, створеного пов’язаними з російською державою медіа.
«До речі, поки російські державні медіа поширюють неправдиві наративи, наші команди зафіксували порівняно мало сигналів про неавтентичну координовану поведінку, пов’язану з кризою. Автоматичні методи раннього виявлення і ручна модерація дозволили нам ефективно зупиняти ці спроби, перш ніж вони досягали широкої аудиторії, — сказав Ронан Костелло. — Ми використовуємо і ручні, і автоматичні методи ідентифікації і видалення координованої неавтентичної поведінки, пов’язаної з війною в Україні. Ми також посилили наші моніторингові зусилля на платформі, зокрема й формату прямих відео трансляцій Spaces, на предмет будь-яких порушень правил».
Серед іншого в твітері зафіксували значне зростання кількості сконструйованого та зманіпульованого контенту — кадрів із відеоігор, які видають за реальне відео; кадрів з інших конфліктів або військових маневрів, які подають як зйомки з України. Після початку нового етапу війни Росії проти України також активізувалися шахраї, які намагаються видурювати в людей гроші (особливо у криптовалютах) або вдають експертів із конфлікту тощо. Подібний контент соцмережа або маркує, або видаляє.
Twitter також вживає додаткових активних заходів, аби захистити «здоров’я сервісу»:
• створила додаткові поради англійською, українською і російською про те, як дотримуватися цифрової безпеки та захистити свій акаунт. А також регулярно пише про заходи, яких уживає, англійською, українською та російською мовами;
• аналізує твіти, щоб визначити маніпуляції або іншу неавтентичну поведінку, й видаляє або обмежує поширення повідомлень, які спотворюють картину подій;
• додає контекст до контенту, який стосується кризи, зокрема, через функцію Moments and Events;
• моніторить вразливі акаунти, зокрема журналістські, активістські, державних службовців та органів, аби відбити будь-які спроби зламу;
• для користувачів з України та Росії відключила певні рекомендовані твіти від людей, яких вони не фоловлять, аби до них не доходив образливий контент;
• працює над удосконаленням роботи функцій Topics, Lists і Spaces;
• запустила серед працівників Twitter кампанію зі збору пожертв для надійних організацій, які допомагають українським біженцям у пошуках притулку та безпеки, — корпорація подвоїть їхні пожертви, а також сама зробить пожертву партнерській організації.
YouTube
Відеохостинг YouTube, як і інші соцмережі, вживає заходів щодо протидії дезінформації на своїй платформі, а також контролює поширення контенту про війну Росії проти України. MediaSapiens не отримав відповіді ані від YouTube, ані від Google щодо їхніх зусиль у цій боротьбі. Однак про деякі свої рішення компанія комунікувала публічно. Зокрема, про відключення монетизації для мешканців Росії. Лише через це рішення російські блогери та медіакомпанії, які заробляли на інтегрованій рекламі в ютубі, втрачатимуть близько 100 мільйонів доларів щомісяця. Окрім цього, блогери з інших країн, які мали аудиторію в Росії, не зможуть заробляти на російському ринку — це може суттєво вплинути на контент блогерів, особливо в Україні.
Для всіх глядачів у Росії не будуть доступні підписки YouTube Premium, Music Premium, спонсорство, суперчат, суперстікери та мерч. Також відеосервіс оголосив про невідкладне блокування на глобальному рівні російських державних медіа через порушення правил щодо заперечення насильницьких дій. Зокрема, ютуб видалятиме рекламу та контент про війну Росії в Україні, який порушує політику відеосервісу. Наприклад, 25 лютого Google повідомив про видалення сотні каналів і тисячі відео, пов’язаних із війною в Україні.
Ютуб, як і інші соціальні платформи, заблокував російські пропагандистські канали RT та Sputnik по всій Європі, а в Україні — також «Первый канал», «Россия 24» і «Россия 1», ТАСС, «РИА Новости», РБК та «Телеканал Звезда». Окрім ютуб-каналів медіа, відеохостинг блокує й облікові записи окремих прокремлівських пропагандистів. Наприклад, заблокував три канали російського ведучого Володимира Соловйова, ютуб-канали пропагандиста Анатолія Шарія, його дружини Ольги Шарій та їхній канал «Дубль» на території України.
Окрім цього, Google зібрав команду, яка стежить за війною в Україні: шукає та зриває дезінформаційні кампанії, хакерські атаки та шахрайства. «Ми автоматично підвищили рівень захисту облікового запису для людей у регіоні та продовжуватимемо це робити в міру розвитку кіберзагроз», — розповіли в компанії та додали, що також долучилися до збору грошей для підтримки українців.
Дії компаній Meta, Twitter та Google, спрямовані на боротьбу з дезінформацією, суттєво впливають на поширення російської пропаганди та фейків серед українців. Однак Росія поширює свою пропаганду не лише через підконтрольні медіа чи прокремлівських блогерів, а й через сторінки дипустанов, відомств, державних органів тощо. Наприклад, посольство Росії у Великій Британії поширило фейк, що фото постраждалих від обстрілу пологового будинку в Маріуполі є нібито постановкою, а вагітна жінка на фото — це модель. Ці дописи, до речі, видалили у фейсбуку та твітері.
• Читайте також: Полк Нацгвардії і вірш Шевченка. За що українські медіа отримують «страйки» від фейсбука
Разом із цим, попри відкритість компаній до діалогу, досі лишаються не розв’язані проблеми — верифікований акаунт «представництва» Міністерства закордонних справ Росії в окупованому Криму (ще в лютому 2021 році), або блокування українських волонтерів, чи видалення дописів ЗМІ про українських бійців або про Марш вишиванок, або тіньові бани за український прапор, або страйк за вірші Тараса Шевченка. Блокування та страйки пов’язані зі скаргами російських користувачів, частіше навіть ботів. Ці приклади про те, що російську дезінформацію та її наслідки не прибрати з платформ за один день. Масовість каналів поширення дезінформації є викликом для соцмереж, із яким вони не завжди можуть впоратися; тож фейки розлітаються раніше, аніж платформи їх заблокують.
Колаж: ridus.ru
