Більше року професійний фотограф Олександр Тимошенко намагається добитися, аби його визнали потерпілим від рук силовиків на Майдані. Виконуючи свої професійні обов`язки, а саме фотографуючи мирні акції протесту під час Революції гідності в грудні 2013 року в Києві, він був двічі поранений на вулицях Інститутській та Шовковичній. При цьому чоловік був одягнений у помаранчеву жилетку «Преса», мав нагрудні беджі «Фото» Національної спілки фотохудожників України і «Преса».

«Хтось із майданівців кинув у беркутівців пляшки з сумішшю, силовики наздоганяли їх, а я якраз знімав. Беркутівці стріляти з травматичної зброї, куля пройшла рикошетом у районі скроні. Я спершу і не зрозумів, що сталося. Тільки відчув, як раптом стало гаряче, а потім побачив кров, – розповідає фотограф. – Друге поранення отримав через 20 хвилин. Об голову вдарилася граната, добре що не вибухнула прямо на мені. Втратив свідомість, був контужений і досі не чую на праве вухо».

Після тривалого лікування у вересні 2014 року Олександр Тимошенко подав заяву до прокуратури міста Києва з проханням визнати його потерпілим від незаконних дій міліції. Однак справа досі не закрита, досудове розслідування триває, попри десятки доказів – документів, фотознімків та відео, де зафіксовано, за яких обставин він отримав поранення.

Як розповідає Олександр Тимошенко, відповідно до висновків судово-медичної експертизи визнано, що він отримав ушкодження середнього ступеня тяжкості. В той же час, у відповіді Генеральної прокуратури, куди фотограф скаржився щодо затягування його справи, ідеться про те, що Київським міським центром судово-психіатричної експертизи призначено судово-психіатричну експертизу (у липні цього року), проведення якої досі триває. У серпні Тимошенко пройшов обстеження в цьому центрі, двома місяцями раніше обстежувався у Київському міському центрі судово-медичних експертиз, брав участь у слідчому експерименті-дослідженні на вул. Інститутській, але розслідування справи все одно затягується з незрозумілих причин.

«Головне слідче управління спеціально затягує цю справу. Певно, хтось сильно зацікавлений», – переконаний Олександр Тимошенко. За його словами, ім’я того, хто в нього стріляв, відоме і навіть вказане в листі Генпрокуратури. Але в слідчому управлінні фотографу прямо сказали, що його кривдник зараз співпрацює зі слідством у справі Майдану, допомагає знаходити тих, хто віддавав накази. Тому добиватися покарання не варто.

«Я не хочу крові, не ставлю за мету помститися, – запевняє Олександр Тимошенко. – Мені потрібне моральне відшкодування, щоб я бачив, що держава визнала, що її підрозділи діяли незаконно. Я ж законно діяв. Я знімав події, нікого не чіпав. А вони стріляли незаконно».

Крім цього зауважує: після отриманих травм досі не може відновити здоров`я. Зі статусом потерпілого міг би розраховувати на безкоштовне лікування чи бодай окремі обстеження та процедури.

«Вважаю неприпустимим подальшу затримку в розслідуванні по моїй справі та вимагаю від правоохоронних органів прискорення перевірки наданих мною фактів та передачі матеріалів до суду», – написав Олександр Тимошенко в листі до НСЖУ.

У Головне слідче управління фотограф передав більше 2 тис. знімків та 142 відеосюжети про події на Майдані. Започаткував власний проект «Свій до свого по своє. Знайди себе, знайди своїх», у рамках якого відбулося кілька персональних виставок фотохудожника, присвячених Революції гідності.

«У листі Генпрокуратури говориться, що мене визнано потерпілим, що доказів достатньо для складання обвинувального акта, однак “досудове слідство триває”. А скільки воно буде тривати, невідомо», – обурюється постраждалий фотограф.

Нагадаємо, що з 2 до 23 листопада за ініціативи Міжнародної федерації журналістів триває Міжнародна кампанія боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. Україна увійшла до числа країн, де найбільш загрозлива ситуація для медійників, разом із Філіппінами, Мексикою та Єменом. Національна спілка журналістів України та Незалежна медіа-профспілка створили спеціальний ролик, у якому закликають колег приєднатися до руху проти безкарності та вимагають від влади розслідувань усіх фактів порушення прав журналістів.

Леся Карлова, прес-служба НСЖУ