20-22 вересня у Джакарті відбувся Global Forum for Media Development (GFMD) – регулярна подія, що збирає представників організацій і структур, які в усіх куточках світу займаються розвитком медіа. Понад 200 учасників, серед яких – керівники міжнародних донорських інституцій, найдосвідченіші гуру журналістики, медіаексперти всіх штибів, дослідники і менеджери, теоретики і практики.

Взагалі GFMD – це глобальна мережа таких організацій, але на їхні форуми, що проходять раз на чотири роки, приїздять не тільки члени. Цього разу Україну там представляли київський офіс USAID, Незалежна Асоціація Телерадіомовників, ГО «Детектор Медіа» та «Інтерньюз Україна».

Такі заходи – завжди нагода. Нагода не лише донести меседжі від України світові, a й зрозуміти краще, про що у світі говорять. Нам здаються наші проблеми найважливішими, як можна говорити про інше? На європейських дискусіях ми вже почуваємося комфортно – там нарешті усвідомили, що у них ті самі проблеми що й у нас, а як щодо світового рівня? Для мене це справді було викликом; я мав говорити про холодну комунікаційну війну у Східній Європі, і я щиро задався питанням: що цікавого в цій темі почують колеги з Карибського басейну чи тої ж самої Індонезії...

Отже, який зараз порядок денний розвитку ЗМІ на світовому  рівні? Конференція дає певне розуміння цього, і тут для нас є як приємні, так і неприємні моменти.  Ключові речі:

1. Медіаграмотність стає трендом. Тема зайняла гідне місце як в порядку денному конференції, так і в кулуарних розмовах. Серед учасників – чимало носіїв хороших практик розвитку медіаграмотності в різних країнах світу. Наявне чітке розуміння зв'язку між обізнаністю громадян у питаннях медіа та демократичним розвитком, безпекою.  Недостатнє фінансування донорами проектів з медіаграмотності (а точніше, відповідно до презентованих даних CIMA, майже ігнорування з їхнього боку цієї теми) було чітко озвучено як проблему.

2. Журналістика як інструмент забезпечення прозорості влади і боротьби з корупцією. Тема залишається однією з фундаментальних. Актуальна для всіх суспільств без виключення.

3. Розслідувальна журналістика: нові тренди, виклики, загрози, досягнення. Panama Papers як унікальна подія в історії журналістики, новий етап впливу «четвертої влади» на процеси на глобальному рівні.

3. Фізична безпека журналістів, особливо в зонах конфлікту. Нові загрози, що виникли останнім часом, нові рішення і підходи залишаються в центрі уваги.

4. Олігархізація медіа викликає високу зацікавленість спільноти, і очевидна спільна потреба в ширших дискусіях на цю тему, а головне – в пошуку якихось рішень, як цій тенденції зарадити. Форум не дав такого простору, несправедливо відвівши цій темі лише одну з паралельних презентацій. Мабуть, дійсно потрібен ще час, щоб суспільна потреба відобразилася в порядках денних.

5. Тема пропаганди зводиться здебільшого до протидії поширенню екстремізму та мови ворожнечі в інтернеті. Фундаментальне питання, над яким зараз думає Європа – як зарадити перетворенню інформації на зброю? Як знайти ефективні рішення у сфері інформаційної безпеки і при цьому не зачепити свободу слова? Як забезпечити ефективну стратегічну комунікацію демократичних цінностей, і при цьому не перетворити державу на диктатора дискурсу? – Ці питання залишаються актуальними в межах Європи та США. Решта світу ще перебуває в матриці індустріальної доби, коли політику і безпеку диктували гроші і зброя, і ще не усвідомила, що в інформаційну еру з’явився новий стратегічний ресурс,  і він вимагає перегляду всього, що ми знали про суспільні відносини і про роль медіа в них. Тому ці теми були гарячими в кулуарах – бо європейцям і американцям було що сказати одне одному, зустрівшись разом. Але донести пріоритетність цих питань до решти світу – тут ще треба попрацювати.

Цим і займемось. У Джакарті  ГО «Детектор Медіа» стала членом Глобального Форуму з Розвитку ЗМІ; наша співвітчизниця, виконавча директорка НАМ Катерина М’ясникова зайняла посаду віце-голови мережі. Зрештою, непогані можливості для донесення наших меседжів світу.