Зміни в пошуковому алгоритмі Google, через які постраждав рейтинг контент-ферм, - сайтів, що виробляють контент зазвичай невисокої якості, оптимізований під пошукові сервіси, - можуть призвести до непередбачуваних наслідків на ринку електронних книжок. Саме в цю сферу скерують свою активність автори, від чиїх послуг будуть вимушені відмовитись контент-ферми, та цілі компанії, чиї прибутки істотно знижуються через дії Google, вважає Майк Ессекс із компанії Impact Media.

Як ви вже знаєте з наших матеріалів про контент-ферми, переважно ці організації постачають замовникам вторинні матеріали, зібрані з різних кутків інтернету, часом частково переписані (СЕО-оптимізовані) або й залишені без змін. Цей контент може бути легко трансформований у формат електронних книжок. Це може допомогти «фермерам» вийти з-під впливу останніх заходів ґуґла, повернути собі втрачені позиції або й покращити їх.

Незважаючи на наявні вимоги до авторів таких книжок щодо захисту авторських прав, не існує ефективних механізмів контролю їх виконання. Ніщо не перешкоджає будь-кому збирати відкриту інформацію з сайтів і оформлювати її у вигляді електронної книжки власного авторства. Наприклад, письменник Джон Скалзі, чиї книжки продаються в онлайн-магазині Barnes & Noble, каже, що на високих позиціях у результатах пошуку цього ресурсу стоять компіляції з Вікіпедії. Його власні авторські книжки, за словами письменника, не можуть змагатися з подібними виданнями у рейтингу.

Контент-ферми використовують і таку перевагу ринку електронних книжок, як технологічна легкість електронного самовидавання. Віртуальні книгарні роблять усе для спрощення процесу публікації. Від компіляції книжки з чужих текстів до початку продажів у популярних онлайн-книгарнях минає менше доби. Інвестиції в цей процес є мінімальними. Наприклад, «автор» Мануель Браскі продає в онлайн-книгарні Kindle від Amazon понад три тисячі «своїх» книжок, вартість яких рідко перевищує один долар. Браскі «пише» про електронні сигарети, організацію сімейних свят, секрети втрати зайвої ваги і про що завгодно. Серед відгуків читачів, які купили його книжки, повно нарікань на фактичні та граматичні помилки й інші «ляпи». Серед подібних електронних книжок дуже часто трапляються видання практично ідентичного змісту під різними іменами, заголовками й обкладинками.

Зважаючи на стрімке зростання ринку електронних книжок, така видавнича діяльність може принести більше прибутку, аніж ринок контекстної реклами, звідки ґуґл витісняє контент-ферми. Отримуючи 70 центів із кожної проданої за 99 центів книжки, компілятор заробляє значно більше, ніж на рекламних кліках. Читач, купуючи книжку за долар, розуміє свій ризик і не дуже засмучується, якщо якість тексту виявляється невисокою.

На думку Ессекса, на ринку електронних книжок слід впровадити заходи, що стримуватимуть активність компіляторів: контроль оригінальності контенту та спеціальні умови для тих, хто видає більш ніж кілька десятків книжок.

«Медіаграмотність»