Соцмережі – не панацея

00:00,
14 Березня 2012
1584

Соцмережі – не панацея

00:00,
14 Березня 2012
1584
Соцмережі – не панацея
Соціальних медіа стає все більше. Однак це не означає, що журналіст повинен використовувати всі нові сервіси у роботі – про це пише веб-редактор Роберт Найлс

Якщо ви  інтернет-журналіст, то напевне цікавитесь новинками у сфері соціальних медіа. Зрештою, технології – частина нашої щоденної діяльності.

Однак після кількох років роботи, список цих самих «новинок» виявляється надто довгим, чи не так? І стає все важче давати раду старим сервісам та знаходити час для освоєння нових.

Тому я хочу сказати таке: нічого страшного, якщо частина новинок пройдуть повз вас. Ви не зобов’язані  встигати абсолютно скрізь.

Ви не повинні бути на Фейсбук. І на Твітері. І на Google Plus. І на LinkedIn. І на Tumblr. І на Youtube. І на Vimeo. Ви не маєте використовувати Google Analytics. І Quantcast.  Зовсім не обов’язково поширювати  власні матеріали на всіх соціальних  платформах, а також робити перепост коментарів інших користувачів до ваших матеріалів.

Розслабтесь і не зациклюйтесь – це нормально.

У намаганні опанувати всі можливі технічні засоби, ми іноді втрачаємо відчуття міри. Врешті-решт, для чого ми публікуємо матеріали? Щоб задовольнити потреби аудиторії. (І звичайно, отримати грошову винагороду за свою роботу). Отже, всі соціальні медіа і різноманітні засоби для віртуальної публікації текстів – це лише інструменти, які допомагають нам досягти головної цілі. Але ж ми не завжди використовуємо абсолютно всі інструменти, щоб виконати певну роботу.

Я користуюсь соціальними мережами, по суті, для двох речей. По-перше, щоб спрямовувати інформацію до читачів. Особливо до тих, хто не підписаний на розсилку з моєї домашньої сторінки і не відвідує щодня мої сайти. По-друге, я «підслуховую» обговорення  навколо тем моїх статей -  там іноді спливають нові джерела інформації.

Організуйте своє використання соціальних мереж, беручи до уваги ці задачі. Звичайно, можна продовжувати реєструватися на будь-яких цікавих для вас сервісах (принаймні, для того, щоб ніхто інший не створив акаунт з вашим ім’ям і прізвищем).  Але не варто постійно повертатися до цих сервісів, якщо ви не бачите потрібного ефекту від витраченого часу. Не потрібно відразу докладати багато зусиль і публікувати там купу повідомлень. Можна почекати і простежити, чи дійсно новий сервіс збільшує критичну масу  відвідувачів.

Якщо ефект є – занурюйтесь у нову соціальну мережу і повідомте на інших платформах про вашу присутність на новому сервісі. Якщо ж потрібного ефекту не бачите, то краще заощадити час для багатьох інших речей, які складають роботу он-лайн журналіста або редактора.

Взагалі я за те, щоб іти до своєї аудиторії, задовольняти її потреби за допомогою найбільш прийнятних для неї засобів. Але ж не потрібно бути присутнім скрізь, щоб зустрітися з вашою аудиторією. Необхідно просто бути там, де є ваша аудиторія.

Спробуйте встановити, якою є справжня користь від кожної із соціальних мереж – це допоможе визначити відмінності між користувачами різних сервісів.  Наприклад, у Google+ , за моїми спостереженнями,  велика частина аудиторії – це професіонали у сфері техніки (можливо, тому що багато з них отримали приватні запрошення на самому початку запуску сервісу). Якщо ви зацікавлені у бесіді B2B (business to business) про технології та он-лайн публікацію матеріалів, то Google+ - вдале місце для таких розмов.

Але, звичайно, споживачі вашої інформації не лише там.

Твітер – найкраща он-лайн платформа для висвітлення подій в реальному часі і для віртуальних жартівників. Для багатьох читачів він став вдалою заміною системи  RSS. Але якщо ви не висвітлюєте події як репортер, або ж не можете себе назвати надто дотепним, то варто звернути увагу на інші сервіси.

Якщо у вас обмаль часу (а в он-лайн журналіста інакше і не буває),  не бійтесь  обмежувати кількість людей, яких ви фоловите. Вам, мабуть,  знайома ситуація, коли повідомлення  під певного користувача засмічують вашу стрічку (у разі якщо ці меседжі не мають до вас та до вашої роботи жодного стосунку). В такому випадку краще припинити фоловити набридливого користувача. Якщо ж у вас принцип: фоловити кожного, хто фоловить вас – у винагороду, то що ж, успіхів. Однак це не зобов’язує фоловити його вічно. Можете давати новим «твітерянам»  випробувальний термін, і потім видаляти їх зі списку, якщо ви не отримуєте цікавої інформації.  Читати беззмістовні твітери – це один із ідеальних способів марно проводити час в Інтернеті. Звільніть себе від цього.

Як і багато інших журналістів, я вважаю Фейсбук найзручнішою соціальною мережею, оскільки вона дійсно дозволяє комунікувати з широкою аудиторією. Але навігація побудована таким чином, що історія повідомлень дуже швидко пливе донизу, це ускладнює продуктивну розмову з читачами. Тому Фейсбук перетворюється на платформу  для поширення та ретрансляції повідомлень. Зручно надсилати туди свої матеріали, але складно отримати підказки чи поради щодо своєї роботи (можливо, згодом щось зміниться).

Однак це лише мої спостереження, які ґрунтуються на власному досвіді. Кожному журналісту необхідно знайти ті сервіси, які будуть найефективнішими саме для його роботи. Якщо ви збираєтесь витрачати час на певну соціальну мережу, то спершу переконайтесь, що вона дійсно компенсує витрачені зусилля.

Цілком можливо, ви знайдете один відео-сервіс чи одну соцмережу, які будуть добре працювати на вас – тоді немає потреби копіювати   повідомлення на інші платформи. Немає смислу використовувати три різних сервіси, щоб зрештою донести інформацію до однієї  і тієї самої тисячі користувачів. (І я переконаний - читачі не зрадіють, якщо будуть читати те саме ваше повідомлення у різних мережах).

Тому не бійтесь бути перебірливим. Працюйте  лише там, де аудиторія вам відповідає та реагує, і не думайте, що варто приділяти стільки ж уваги іншим сервісам, які не виправдовують себе. Використовуйте ті інструменти, які полегшують роботу, та ігноруйте інші – навіть якщо інші в захваті від них.

Це не ваша робота – розвивати чиюсь соціальну мережу.

Автор: Роберт Найлс (Robert Niles ) – редактор сайту ThemeParkInsider.com, директор з реклами і технологій сайту Violinist.com, працював як веб-редактор та репортер для газет Los Angeles Times, (Denver) Rocky Mountain News, Omaha (Neb.) та ін. У 2001 році – здобув нагороду «Online Journalism Award for Service Journalism» (Асоціації Он-лайн Новин), у 2005 - Webby Awards за найрейтинговіший сайт.

Джерело: Online Journalism Review  

Переклад: Марина Дорош

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
www.spa.profspilka.kiev.ua
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду