Які ваші враження від України? З яким настроєм ви їхали до Києва на 64-й Всесвітній газетний конгрес та 19-й Форум редакторів?

Представники Латинської Америки та Іспанії дуже раді відвідати Україну, вона справляє приємне враження – тут надзвичайні церкви, парки. Дуже гарна столиця!

Я чув деяку критику щодо питань свободи перед тим, як приїхати до Києва. І вважаю, що дуже важливо підтримувати тих журналістів, ті компанії та інвесторів, що сповідують ідею вільних медіа. Дуже важливо відвідати такі сповнені можливостей країни, як Україна, і сказати, що ми тут, аби підтримати вас.

Але я бачу, що тут менша кількість газет, аніж в інших державах. У наших країнах теж були подібні проблеми. Проте все змінилося після 1976 року, коли сформувалися незалежні видання. Тепер ми знаємо: якщо хочемо мати реальну демократію, незалежну журналістику, то мусимо надавати людям різні точки зору. Тоді люди самі обиратимуть, кому довіряти.

Яка ситуація з газетами та медіасередовищем в Іспанії? У вас всі видання незалежні, чи є великі медіа, які репрезентують думки певних політичних сил?

Вони всі незалежні. Хоча загалом кожна газета має різні політичні спрямування та ідеї. Наша найбільш відома газета – El Pais – має ліве політичне спрямування. Також є дві газети правої орієнтації, і є газета, що обстоює центристські позиції. Сьогоднішня проблема в Іспанії – це кількість спеціалізованої преси (вона є і найбільш тиражною), фінансових видань, а також регіональної преси, яка є надзвичайно впливовою в нашій країні. Й усі вони обстоюють свої ідеї, всі газети конкурують між собою.

Але загальна ситуація в Іспанії негативна – тиражі скорочуються на 10% щороку. Це пов’язано зі стрімким розвитком цифрових платформ, адже в інтернеті не обов’язково платити – інформація є у вільному доступі. На додачу, газети втратили 50% своїх прибутків від реклами за останні кілька років. Прогнози для друкованих видань негативні: передбачається, що люди все більше будуть читати із планшетів та інших ґаджетів. Негативний вплив на медіа справляє й економічна криза в Іспанії. Так, видання лівого спрямування Publico, що було засноване лише 5 років тому, постраждало через кризу і торік було закрите.

Читачі активно переходять в онлайн. Що робити газетам, аби в умовах скорочення тиражів та надходжень від реклами не втрачати прибутку?

Деякі газети намагаються завойовувати читачів більш локальною, іноді нішовою інформацією, якої люди не можуть знайти ніде, дехто намагається йти в інший бізнес. Один власник видання в Іспанії сказав: «Ми не вважаємо інші газети сьогодні своїми конкурентами, наші конкуренти – Google, Yahoo!. Ми тепер не новинна компанія, а цифрова». Деякі видання переходять на цифрові платформи, це новий тренд. Сьогоднішня форма подання інформації така: менше тексту – більше відео.

Якщо ж говорити про Латинську Америку, то на відміну від Іспанії та інших країн тут тиражі зростають, а з ними й дохід від реклами. Ці країни вивчають досвід США, Європи, щоби врахувати їхні помилки і взяти тільки найкраще.

Чи вважаєте ви, що газети сьогодні повинні йти у соціальні медіа: Facebook, Instagram,Twitter?

Газети мають бути там, де люди. Добре це чи погано, але люди сьогодні – у соціальних медіа. Ми споживаємо інформацію в інший спосіб, ніж до цього. Це означає, що ми маємо йти до споживача і змінювати формат інформації, що подається. Треба переходити на цифрові платформи. Читачі сьогодні хочуть більше інтерактиву, відео, ігор. З цього моменту ми маємо розуміти, що споживачі не прийдуть до кіоску, де продається газета. Тепер ми, газети, маємо йти до них. В Іспанії нині люди весь час мають доступ до інтернету. У Латинській Америці країни стають багатшими. В економіці, що зростає, люди стають освіченими, більше читають, частіше цікавляться подіями, що відбуваються навколо.

Можливо, газети тут є альтернативою інтернету?

Ні, люди там мають змогу читати й інтеренет, і газети – одне не виключає іншого.

Інтерв’ю надано UMDI