Автори:

Юлія Поліковська

Про використання штучного інтелекту для створення новин обізнані 64% респондентів в Україні. Проте лише 16% вважає, що це робить контент кращим. Про це йдеться у щорічному дослідженні USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році», презентованому сьогодні, 7 листопада, в Укрінформі.

Серед прикладів використання ШІ в медіа найчастіше згадують чатбот ChatGPT, телеведучих, згенерованих за допомогою ШІ, голосові помічники та генерування голосу.

35% респондентів упевнені, що використання технологій штучного інтелекту робить новини гіршими. 33% не визначилися зі своїм ставленням до цього. Тільки 16% вважає, що це робить контент кращим.

Обізнаність щодо використання штучного інтелекту для створення медіаконтенту

Як засвідчило проведення фокус-груп, респонденти відзначають, що контент, створений штучним інтелектом, у тому числі й дезінформацію, зараз можна відрізнити від того, який створений людиною, проте технологія дуже стрімко розвивається до подолання цих відмінностей.

На їхню думку, штучний інтелект є одним із етапів технологічного прогресу і стане дуже поширеним явищем у майбутньому.

Ознаками контенту, створеного штучним інтелектом, є:

• відсутність емоційного забарвлення («Без душі та емоцій»);
• відсутність помилок («Штучний інтелект не робить помилок»);
• незбіг міміки і вимови;
• нетипова поведінка («Показують офіційну особу, а вона нецензурно лається»).

Загалом, на сьогодні, відповідно до висновків дослідження, респонденти скоріше негативно ставляться до використання штучного інтелекту для створення медіаконтенту, оскільки вважать це одним зі способів обману та маніпуляції, а також причиною скорочення робочих місць.

• Читайте також: Люди у всьому світі з недовірою ставляться до використання ШІ в медіа, — дослідження

Дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їхню довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.

Детально ознайомитися з дослідженням «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» можна за посиланням.

Фото: презентація дослідження USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» / Укрінформ