В Америці — справжній подкастинговий бум. Apple приєднав до iOS 8 стандартний додаток «Подкасти». Очікується, що користувачі iTunes та iOS цього року прослухають сім мільярдів (!) подкастів. Дослідження компанії RawVoice свідчить, що за останні п’ять років кількість унікальних слухачів подкастів зросла втричі — з 25 до 75 мільйонів щомісяця.

Рік тому американське національне громадське радіо (NPR) почало експеримент, щоби зрозуміти, що змушує слухачів ділитися подкастами в мережі. Компанія працювала з дванадцятьма станціями та запустила два шеститижневі аудіопроекти. Станції створили 44 аудіоблоки, які прослухало півмільйона користувачів, що вп’ятеро більше, ніж слухачів радіо. На думку керівників дослідження, вірусність подкастів забезпечується не лише супровідним фото та цікавим заголовком, але й залежить від його типу.

Всі подкасти можна віднести до одного з чотирьох типів: пояснювальні, «вау!», оповідувальні та відгуки.

Пояснювальні подкасти здатні за півтори-дві хвилини розповісти вам, чому, наприклад, томатний сік більше смакує в літаку.

Те, що змушує дивуватися — звуки природи або повсякденного життя — називають вау-подкастами. Ефекту такого аудіозапису неможливо досягти візуальним способом. Ось на цьому подкасті віолончелістка грає дуетом зі своїм мозком.

 А тут — запис дивних звуків, які видають колібрі.

 Люди та їхнє життя важливі для оповідувальних, або сторітелінг-подкастів. Це може бути історія про доктора, який рятував хворого на Еболу хлопчика, або жінки, яка випадково стала голосом колумбійського метро, або ж думки десятирічної дівчинки щодо переваг місцевого клімату.

Розповіді про книги, фільми, ресторани, міста — все, де ви були і що бачили, але у креативній формі, — становить подкаст-відгук. Так, репортери Nashville Public Radio записали, як їдять смажене курча.

 Останні дослідження компанії Edison Research свідчать, що з року в рік кількість щотижневих прослуховувань подкастів зростає на 25%.

 Цей графік показує відсоток часу, витрачений на різні форми аудіо серед тих, хто прослухав хоча б один подкаст за останні 24 години. Вперше було помічено, що слухачі подкастів набагато частіше вмикають саме подкасти, аніж інші форми аудіо. Кількість поширень подкастів зросла на 18% порівняно з весняними даними. Щодня американські слухачі подкастів витрачають на різні форми аудіо в середньому 6 годин і 8 хвилин. Окрім того, посилилася відсоткова різниця між кількістю прослуховувань радіо та подкастів.

Такому успіху в тому числі посприяв Serial — подкаст журналістського розслідування, створений програмою This American Life. У ньому журналістка Сара Кеніг розмірковує про те, чи винен пакистанський хлопець, засуджений у 1999 році за вбивство подруги. Вперше в історії подкастингу слухачі змогли стежити за ходом розслідування.

Одночасно з цим проектом набув популярності подкаст Алекса Блумберга про те, як відкрити аудіостартап. Завдяки спільнокошту сторітелінговий подкаст Radiotopia отримав $620 000 на Kickstarter, а Андреа Сібрук (Andrea Seabrook), екс-репортерка NPR, забезпечила краудфандінг для проекта DecodeDC — аудіоблога про Вашингтон.

Поки американці покращують 4G-зв’язок, який дозволяє завантажувати подкасти будь-де, та працюють над тим, щоби власники авто змогли за допомогою Bluetooth з’єднувати смартфони з акустичною системою, в Україні можна говорити хіба що про поступове поширення подкастингових форматів на територію, яку дотепер займало класичне радіо.

Один із засновників та ведучий онлайн-радіо «Аристократи» Ярослав Лодигін пояснює: бум аудіоконтенту пов’язаний із тим, що для його запису не потрібні фінансові витрати. Радіо «Аристократи» записує свої подкасти через мікрофон вартістю 200 доларів, який підключається до айфона.

«Програми, не прив’язані до подій, набирають більше прослуховувань у подкастах, ніж те, що є актуальним. Музика, філософія, портрети завжди в топі подкастів. У прямому ефірі все навпаки, там потрібно потрапити на настрій слухача», — ділиться спостереженнями Ярослав. У топ-п'ятірку українських подкастів року за кількістю прослуховувань увійшли новий альбом Івана Дорна та футбольні програми, які знайшли аудиторію в тому числі через сайт football.ua.

На каналі громадського подкастингу Cpod.co можливістю записати свій подкаст у домашніх умовах скористалося вже понад двісті користувачів. Керівники проекту пропонують за необхідності покращити звук, але у зміст аудіо не втручаються. Платформа Cpod — це модель так званого не-радіо. На сайті практично відсутні записи про політику та новини. Єдиним винятком стали події під на Грушевського: тоді подкасти набирали сотні прослуховувань.

Ірина Славінська, ведуча «Громадського радіо», яке починало своє мовлення й зараз паралельно існує в форматі добірки подкастів, упевнена, що «все вирішує зміст і форма — слухають цікаве, добре записане, з чистим звуком і приємними голосами». Свої подкасти журналісти радіостанції популяризують у соцмережах, а текстову частину використовують у своїх матеріалах для інших ЗМІ.

Традиційні та багатоплатформові онлайн-медіа також іще не навчилися заробляти на подкастах, хіба що використовують їх для нарощування аудиторії. «Наразі я не бачу можливостей заробляти. Натомість цілком можливе часткове фінансування благодійними внесками — люди хочуть допомагати улюбленому медіа, якщо воно якісне і незалежне», — каже Ірина Славінська.

 «Пробачте нам усі, кого ми втратили — ми зробили всі висновки із ситуації», — перепрошують користувачів керівники терміналу українських подкастів podcaster.org.ua, що припинив роботу.  «Капіталізм кінець кінцем переміг гуманізм і в середині листопада ми вже не змогли самостійно утримувати наш сайт. Сталося це, очевидно, іще й через те, що ми мало спілкувалися з вами і питали у вас про ваші можливості нам допомогти або те, чим іще ми могли б бути для вас корисними. На жаль, як з'ясувалося, архів відновленню не підлягає. Проект тимчасово призупинено. Щиро вдячні всім, хто жертвував кошти, перераховані суми буде повернуто на картки пожертводавців найближчим часом», — більш розлоге пояснення на Facebook-сторінці проекту. Поки що про комерційні перспективи подкастингових проектів не йдеться — вони працюють на ентузіазмі.

Чому подкасти досі не приносять грошей, керівник проекту Cpod.co Станіслав Шумлянський пояснює так: «Наскільки я знаю, на інтернет-подкастах в Україні та Росії ніхто не заробляє. Якби з’явилися кілька нішевих проектів, це би створило певний прецедент і моду. Тоді б можна було говорити і про рекламу, і про серйозні вкладення в виробництво контенту. Зараз подкастинг — це не ніша. Це — “одинаки”, окремі ініціативи окремих людей».

Радіо «Аристократы» заробляє на подкастах опосередковано. Статистика прослуховувань на Mixcloud додається до сумарного показника того, що переглядається онлайн, поширюється у Facebook і охоплюється у «Вконтакті». Вся ця статистика презентується рекламодавцю.

Ярослав Лодигін каже, що оскільки радіо не володіє авторськими правами на 100% трансльованого аудіо, то й запровадити платний контент наразі неможливо. Цього року заплановано експеримент, що може бути показовим — запис дитячих казок, озвучених українськими акторами. Щоправда, Ярослав на великі доходи від цього проекту не сподівається: «Давайте пам’ятати, що люди, які зараз на перших місцях українських продажів у чартах iTunes, це ті, хто продає по 100–200 екземплярів своїх альбомів. Якщо слухачі не усвідомлять необхідності платити за контент, то будуть слухати казки Пореченкова або Домогарова».

Подкасти, які змусять вас зацікавитися форматом:

1. Bullseye. Maximum Fun
2. DecodeDC
3. Gimlet Media
4. Infinite Guest
5. Radiotopia
6. SoundWorks Collection
7. Serial
8. Strangers
9. The New Yorker
10. This American Life
11. «Аэростат»
12. «Фрэнки-шоу»