«Я стріляти хочу». Огляд політичних ток-шоу 22–28 жовтня 2018 року

Скріншот

«Базарна мова тут не канає», — сказав в одному з ефірів цього тижня політтехнолог Володимир Цибулько, звертаючись до екс-міністра транспорту Євгена Червоненка. На жаль, «канає»: суперечки у студіях, де обговорювали чи то закон про мову, чи захист акваторії Азовського моря, скочувалися до рівня сварки в наливайці.

22 жовтня. «Свобода слова», ICTV

Враховуючи попередні випуски, в яких прем’єр-міністр незмінно поставав в образі рятівника України, поява саме Володимира Гройсмана в цій програмі виглядала закономірною. Адже обговорити у студії взялися здорожчання газу з 1 листопада.

Гостями студії цього разу були: Олександр Паращій (інвестиційна компанія Concorde Capital); Віктор Таран (голова центру «Ейдос»); Олександр Палій (політолог, наближений до БПП); Томаш Фіала (генеральний директор інвесткомпанії Dragon Capital); Роман Тичківський (керівник Української академії лідерства); Анна Дерев’янко (виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації).

Тон розмові ведучий Вадим Карп’як задав упевненою реплікою: «Завдяки цьому компромісу уряду вдалося уникнути дефолту та стабілізувати нашу фінансову систему на наступний рік», не запропонувавши глядачам інших тлумачень того, що відбулось із цінами на газ.

Володимир Гройсман зайшов до студії «Свободи слова» без тіні хвилювання. З перших хвилин випуску стало зрозуміло: дива не станеться й гість знов отримає від ведучого порцію нейтрально-зручних запитань, маючи змогу попіаритися впродовж годинного ефіру. Решта ж гостей ефіру залишаться навіть не на других ролях, а в ролі бек-вокалу.

Промова Гройсмана почалася з критичних стріл у бік «попередників». «Зобов’язання піднімати ціни на газ до імпортного паритету перед МВФ брали у 2008 році. Під ці зобов’язання було взято 50 млрд доларів», — заявив Володимир Гройсман, не пояснивши, на яких додаткових умовах запозичено кошти й куди їх мали витратити. На подальше уточнення політолога Олександра Палія, де знайти цю інформацію, гість студії запевнив: «Вона є у публічному доступі» (так і не вказавши, де саме).

Далі пішли традиційні мантри про підвищення вартості газу як єдиного способу порятунку української економіки від дефолту. При цьому керівник уряду страхувався популістськими репліками на зразок: «Я був проти такого підвищення!», «Я захищу людей» чи «Я зробив максимально можливе!». Жодної критики або незручних запитань від ведучого він так і не почув.

Згадав Гройсман і про субсидії, наголосивши, що для більшості українців підвищення ціни проблемою не стане. Адже Кабмін вніс зміни в порядок нарахування субсидій, збільшивши, зокрема, площу житла, на яку призначаються компенсації.

Улесливими були й запитання експертів. Особливо відзначився очільник інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала. Він, зокрема, казав, що борг перед МВФ значною мірою зріс у 2008 році (читайте — за часів прем’єрства Тимошенко), а останні чотири роки майже не змінювався. Ну а родзинкою промови Фіали стала фраза: «Инвесторы были очень рады повышению цен на газ и продолжению работы с МВФ» (кого саме він має на увазі та які є підстави для такого узагальнення — питання риторичні, хоча ведучий міг би й уточнити).

На цьому потік дифірамбів від Фіали не припинився: гість наводив приклади країн на кшталт Чехії. Де, за його словами, в 90-х роках була схожа економічна ситуація, але співпраця з Міжнародним валютним фондом вивела країну з піке.

Гройсман, наговорившись про газову «перемогу», не оминув увагою й інші реформи. Які, на його думку, йдуть в Україні повним ходом. Зокрема, згадав про реформу в освіті. Логічним підсумком цього потоку позитиву стали слова Романа Тичківського, що з такою політикою «ми зможемо колись перевершити Ізраїль».

23 жовтня. «Пульс», «112 Україна»

«Головне політичне шоу України» (за визначенням самих авторів) «Пульс» поки що утримує пальму першості як за тривалістю (майже чотири години), так і за кількістю гостей: участь в обговоренні двох тем випуску в цьому ефірі взяли 14 спікерів.

Цього разу гостями програми були: політтехнолог Валентин Гладких; військовий прокурор Анатолій Матіос; телеведучий Андрій Пальчевський; політтехнолог Володимир Цибулько; екс-міністр транспорту часів Віктора Ющенка Євген Червоненко; очільник ВГО «Українська асоціація власників зброї» Георгій Учайкін; політтехнолог Дмитро Раімов; народні депутати від «Опоблоку» Василь Німченко, від «Свободи» Юрій Сиротюк та позафракційний Андрій Білецький; екс-народний депутат, свободівець Ігор Мирошниченко; народний артист України Віталій Білоножко; голова Держкіно Пилип Іллєнко та радник МВС Володимир Мартиненко.

Першою темою випуску стало питання легалізації зброї в Україні. Ведучі програми Володимир Полуєв та Ганна Степанець розпочали програму з того, що запитали гостей, у кого з них є зброя. Як виявилося, вогнепальну зброю мають більшість зі спікерів. Проте на наступне питання, чи взяли гості зброю до студії, ніхто ствердно не відповів.

Розуміння теми глядачам додала виведена на екран інфографіка. Згідно з даними «112», нині в Україні є близько 900 тисяч одиниць легальної зброї і 3,5-4 млн незареєстрованих. Поширення нелегальної зброї військовий прокурор Анатолій Матіос пов’язує з бойовими діями на Донбасі.

«Кожен третій приїхав з війни зі зброєю на руках», — переконував посадовець.

Що ж до того, чи варто легалізувати зброю в Україні, думки гостей прогнозовано розділилися. Наприклад, керівник Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, природно, виступає за, але за умови чітко прописаних правил володіння. Політтехнолог Дмитро Раїмов, у свою чергу, переконував, що зброю на руках можуть мати лише окремі категорії громадян. На кшталт журналістів, які часто піддаються небезпеці через професійну діяльність.

Народний депутат-опоблоківець Василь Німченко був більш категоричним.

«Легалізація зброї — це легалізація злочину», — резюмував він. Про потребу в легалізації зброї в Україні запитали і присутніх у студії глядачів. У підсумку позитивно висловилися 17 %, проти — 77 %, а ще 6 % не визначилися.

Куди веселіше стало у студії «Пульсу», коли ведучі попросили гостей вручну проголосувати за це питання. Побачивши, що частина запрошених мало не побилася між собою, Ганна Степанець іронічно резюмувала: «Голосування не вдалося».

Просто клондайком для пересмикувань стала друга тема випуску — ухвалений на початку жовтня в першому читанні закон про мову.

«Коли коту нічого робити, він… йде гуляти. Коли політикам нічим похвалитися, вони говорять про мову», — з іронічним виразом обличчя почав розмову ведучий Володимир Полуєв. Хоча цей закон важко віднести до категорії окозамилювальних.

Далі ведучі «Пульсу» опитали гостей, хто якою мовою спілкується. Найбільш негативну позицію щодо української мови озвучив Євген Червоненко.

«В семье, от дедушек и бабушек, все были и будут только на русском, — впевнено заявив екс-міністр транспорту. — А с детьми стараюсь на английском».

До випуску «органічно» додали сюжет про «утиски» «112» та NewsOne, про які на зустрічі з віце-президентом Європарламенту говорили генпродюсери «112» Артем Марчевський та його колега з NewsOne Василь Голованов. Коментуючи результати перемовин, обидва говорили російською.

Потому гурт запрошених розділився на два табори. У першому, куди ввійшли екс-народний депутат від «Свободи» Ігор Мірошниченко, політтехнолог Володимир Цибулько та почасти співак Віталій Білоножко, трималися позиції, що документ захищає мову та права україномовних громадян.

Натомість заяви з протилежного боку, окрім експресії й маніпулювання, часто відгонили відвертою зневагою. Починаючи з пересмикувань Дмитра Раїмова, що «в стране рейдерство, а к предпринимателю приходит мовный инспектор» чи Андрія Пальчевського («В Киеве 70 % учащихся говорят по-русски (я взял эту информацию из интернета)») і завершуючи висловами Червоненка на зразок: «С Ющенко по-украински говорил только из уважения».

Загалом, маніпулятивно-українофобські фрази колишнього міністра транспорту можна було розбирати на цитати: «В 2014-м тема языка всколыхнула Донбасс»; «Львовяне и гуцулы говорят на чистом русском»; «Они (Росія. — Авт.) перестанут поставлять нам ТВЕЛы — будем при свечах мову защищать»; «Это (закон. — Авт.) — фашизм!».

Зерно логіки в дискусію намагався внести Раїмов, наголосивши, що новий закон про мову змусить чимало видань друкувати додатковий тираж українською, а отже, витрачати більше грошей.

Що ж до ролі ведучих, то Полуєв та Степанець, загалом контролюючи хід ток-шоу, часом не могли зупинити пересварки гостей. Творці програми також вдавалися до маніпулятивного підігріву емоцій: прикладом є включення, у якому кореспондентка «112» у Львові запитала у місцевих, чи варто запровадити російську як другу державну.

Показовою стала і суперечка наприкінці випуску між Цибульком та Червоненком. На черговий грубий закид екс-міністра Володимир Цибулько відповів: «Базарна мова тут не канає». Хоча, дивлячись на рівень, із яким окремі гості вели дискусію у студії, з цим можна посперечатися.

25 жовтня. «Право на владу», «1+1»

Темою випуску стала культура дорожнього руху в Україні.

На ефір запросили: нардепів Антона Геращенка («Народний фронт»), Івана Крулька («Батьківщина»), Віктора Бондара («Відродження»); голову ГО «Варта-1», депутата Львівської міськради (сюрприз-сюрприз — від партії «Укроп») Ігора Зінкевича; експерта дорожнього руху Володимира Караваєва; журналіста та громадського діяча Костянтина Андріюка; заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького та міністра інфраструктури Володимира Омеляна.

Ведуча програми Наталя Мосейчук наголосила, що запрошували також і представників БПП, проте ті візит до студії проігнорували. На що отримали від Наталі гнівну репліку: «Приходьте на ефіри. Так, вас тут не чекають теплі ванни. Але ж ви влада, тож звітуйте».

Обговорення почали з опитування присутніх у студії гостей, чи дотримуються вони режиму обмеження швидкості в межах населених пунктів (так звані 50+9 км/год.)?

Народний депутат Крулько божився, що ніколи не порушує, тоді як його колега Віктор Бондар зізнався чесно: встановлений ліміт часто перевищує, а надто на дорогах столиці. Опитування людей у Фейсбуку підтвердило слова політика: 64 % громадян зізналися у порушеннях.

Заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький пояснив: поліція штрафує громадян лише за принципом «50+20» (тобто, починаючи від 70 км/год. у межах населених пунктів). Зі слів посадовця, з початку року на порушників склали 2245 протоколів.

Автори програми «Право на владу», у свою чергу, не забули і про драматичну складову ефіру. Спочатку глядачам показали найрезонансніші ДТП за участю так званих «мажорів» (нагадавши, що жоден з них досі не покараний), а потім дали слово потерпілій у «ДТП Зайцевої» Оксані Нестеренко. Яка наголосила, що не взяла гроші, які їй пропонували родичі водійки в обмін на лояльність.

На зауваження ведучої Наталі Мосейчук, що справа Зайцевої затяглася, нардеп і соратник Арсена Авакова Антон Геращенко парирував: «Следствие свою задачу выполнило».

Потому настала черга звітуватися міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. На запитання ведучої «Коли країна почне жити за дорожнім кодексом?» урядовець почав звітувати про здобутки чинного Кабміну. Згадав і про 7 тисяч кілометрів збудованих доріг, і про ваговий контроль на них, і про впровадження GPS-відстежування транспорту. Крім того, Омелян наголосив: смертність у ДТП в Україні щороку скорочується. На це нардеп від «Батьківщини» Іван Крулько зауважив: «Міністр наче говорить про іншу країну».

Не обійшлося й без комічних моментів. Зокрема, коли представник групи «Відродження» Віктор Бондар наполягав, що відповідальність за перевищення швидкості має стати суворішою. А другий ведучий «Права на владу» Сергій Іванов відзначив, що саме представники «Відродження» не голосують за відповідні законопроекти.

«Є позиція фракції, — відповів Бондар. — Ми підтримуємо законопроекти, але не всі».

Наталя Мосейчук, втрутившись у промову гостя, відзначила: «Ви (влада — Авт.) пропонуєте гарні ідеї, але тільки перед виборами».

Цікаво стало, коли ведуча згадала про курси водіїв. А саме про іспити з водіння, які найчастіше не складеш без хабарів. До розмови долучився ведучий Сергій Іванов: процитував допис глядачки, яка, за її словами, купила водійські права за 3600 грн.

«Писати таке можуть і з Росії, — намагався врятувати ситуацію нардеп Геращенко. — Але якщо при складанні іспитів вимагають гроші, а люди на це погоджуються, значить, вони — співучасники».

Конкретики в дискусію додали слова Іванова про те, що журналістка «1+1» Ольга Кошеленко так само стикнулася з вимаганням коштів при отриманні водійських прав і готова надати Антону Геращенку необхідні докази. На що представник «Народного фронту» пообіцяв розібратися.

Актуальне відео продемонстрували у студії під час виступу журналіста Костянтина Андріюка, який нині очолює рух «ЗупиниЛося». На відео, знятому колегами Андріюка, рейд активістів біля Верховної Ради. Знімання чітко зафіксувало: більшість водіїв нардепів відверто порушують ПДР. Коментуючи відео, Наталія Мосейчук зазначила:

«Костянтин Андріюк такими діями робить більше, ніж поліція».

На це народний депутат Геращенко відповів: «Якщо мій водій порушив і це задокументовано, я готовий сплатити штраф».

У порівнянні з ток-шоу на інших каналах, цей випуск «Права на владу» можна вважати майже позбавленим маніпуляцій із боку ведучих. В око впадає тільки традиційна присутність укропівців серед запрошених та незмінна масована критика чинної влади, зокрема, команди Порошенка.

26 жовтня. «Український формат», NewsOne

Ток-шоу на NewsOne відверто радує… малою кількістю гостей: їх у кріслах усього четверо. Підбити підсумки жовтня, обговоривши найгучніші (на думку авторів програми) теми місяця, прийшли: політтехнолог, наближений до екс-регіоналів та Віктора Медведчука, Михайло Погребинський; народний депутат 3-5 скликань Борис Беспалий; громадський діяч Володимир Чемерис; політтехнолог, наближений до АП, Сергій Таран.

Підбивати підсумки жовтня почали з підвищення цін на газ. На початку обговорення глядачам показали сюжет, у якому навели пряму мову прем’єра та президента про невідворотність такого кроку, а також процитували слова Гройсмана у 2016 році. Тоді керівник уряду запевняв: підвищення вартості блакитного палива більше не буде.

Згустили фарби і відповіді глядачів на запитання: «Чи зможете ви сплачувати за новими тарифами?». Ствердну відповідь дали тільки 16 % присутніх. Що виглядає відвертим перебільшенням, адже багатьом українцям високі тарифи компенсує субсидія.

Гості ж діяли за схемою 2-1-1. Нещадно критикували владу Михайло Погребинський та Борис Беспалий, Володимир Чемерис намагався відповідати більш нейтрально, а Сергій Таран бачив у рішеннях влади вигоди для України.

«Дефолт этой власти уже допущен», — говорив Погребинський.

«Ціни захмарні, наче їх встановили марсіани», — вторив йому Борис Беспалий.

Натомість, Сергій Таран переконував: борги перед МВФ накопичили «попередники», а Яценюк і Гройсман майже не збільшували розмір боргових зобов’язань.

Другою топ-темою жовтня редактори проекту визначили вибухи артскладів в Ічні. Розпочали з сюжету про надзвичайну подію. У ньому, серед інших, навели й пряму мову віце-спікерки Оксани Сироїд, яка ще рік тому заявляла про небезпеку вибухів на вказаному складі.

«Міністр оборони має подати у відставку», — переконував громадський діяч Володимир Чемерис. Тоді як Борис Беспалий дорікав високопосадовцям за неналежну охорону стратегічного об’єкту.

На бік влади став Сергій Таран, заявивши, що обладнання одного складу за стандартами НАТО коштує півтора мільярда гривень.

В опитуванні глядачів у студії запитали: «Хто винен у вибухах в Ічні?». 24 % переконані, що то була диверсія, а 76 % вбачають причини у неналежних умовах зберігання боєприпасів. Ставити такі запитання в час, коли ведеться слідство, публічної інформації катма, і для того, щоб відповісти, треба робити припущення, засноване на довірі чи недовірі до влади, — однозначна маніпуляція.

Потому учасники випуску «Українського формату» обговорили трагедію в Керчі, де місцевий студент Владислав Росляков влаштував стрілянину у політехнічному коледжі.

Борис Беспалий відзначив: Крим — Україна, а, отже, влада мала оголосити жалобу. Далі гості намагалися з’ясувати, що ж стало причиною трагедії. І тут дехто вдався до підміни понять. Наприклад, Сергій Таран переконував, що бійня — «продукт окупації» і такою є ціна «русского мира». На що ведучий Василь Голованов відзначив: «А хіба в США теж русский мир»?

На захист РФ традиційно став Михайло Погребинський, який назвав трагедію в Керчі «частиною загальносвітової тенденції», а не побічним ефектом окупації півострову.

На десерт автори «Українського формату» залишили тему тиску на NewsOne та «112» із боку влади. Автори сюжету, що передував обговоренню, нагадали про візит генпродюсерів двох каналів до Європарламенту. У матеріалі наголосили, що європейські посадовці виступають проти санкцій, а представники Європарламенту скоро приїдуть до України, щоб у всьому розібратися. Звісно, про бєкграунд цих представників Європарламенту — а саме що вони є представниками популістської британської партії UKIP, раніше виступали проти угоди про асоціацію України та Європейського Союзу — у студії ток-шоу не згадали.

У подальшій дискусії більшості присутніх опонував Сергій Таран. Репліці Михайла Погребинського: «Больше рассказывайте, какой хороший Порошенко» він протиставив думку, що канали мають власну інформаційну політику, і не всі дії медіа можна виправдати свободою слова.

«Потрібні ініціативи, які би розкривали власників телеканалів», — підсумував Таран.

Натомість Володимир Чемерис запевнив, що забороняти той чи інший канал — це тоталітаризм. Хоча гості при цьому так і не зачепили теми відвертих маніпуляцій та проросійської риторики, що давно існують в ефірі NewsOne.

26 жовтня. «Ехо України», Прямий канал

У проекті Матвія Ганапольського обговорювати нагальні проблеми України зібралися: народні депутати Тетяна Чорновол («Народний фронт»), Віктор Бондар («Відродження»), Віктор Кривенко (позафракційний), Олег Купрієнко (РПЛ); екс-народний депутат від «Свободи» Едуард Леонов; колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко; експерт Богдан Кушнірук; політтехнологи Сергій Таран та Валерій Димов; аналітик Дмитро Рибачок.

Матвій Ганапольський за традицією намагався бути «своїм хлопцем» і для гостей, і для запрошених до студії глядачів. Наприклад, жартуючи в стилі: «ставимо тут великий баняк. І хто буде довго говорити — кидає туди 50 грн. І ці гроші вам… Жартую, гроші мені».

Розпочали з теми симпатиків Росії у світі. Проілюстрували її сюжетом про зустріч Президентів РФ та США. Думки ж про те, чи є ця зустріч загрозливою для України, розділилися.

Якщо Сергій Таран промовляв речі на кшталт «Захід за нами», то екс-народний депутат від «Свободи» Леонов підкреслював: від таких зустрічей нам нічого хорошого чекати не варто. Найрадикальніше, як і годиться, висловився представник партії Ляшка Олег Купрієнко: «Ми у світі нікому не потрібні. Нас використовують, як інструмент».

Під час обговорення першої теми Ганапольський у традиційній для себе манері нагримав на своїх редакторів. Цього разу за те, що не дали йому аркуша з переліком тем ефіру.

Далі до розмови залучили віце-прем’єрку з питань євроінтеграції Іванну Климпуш-Цинцадзе. Саме між нею та свободівцем Леоновим у студії зчинилася перша словесна сутичка. До якої згодом долучився й ведучий. Екс-нардеп звинуватив урядовицю в тому, що влада не протидіє окупації акваторії Азовського моря. Підкріпивши це словами, що ворогу треба давати збройну відсіч:

— Я сам готовий стріляти!

Ганапольський:

— А ми можемо стримати другу армію світу? Які країни нас підтримають?

— Литва!

— А у неї велика армія?

Кумедна суперечка сталася між ведучим та гостем-свободівцем і за кільканадцять хвилин потому. Ганапольський емоційно відреагував на запитання Леонова «чи вбив ведучий у собі москаля?».

«Не чіпайте це питання! Ви не знаєте, кого я вбив», — ледь не зірвався на крик ведучий.

Як і в інших проектах Прямого, учасники ефіру торкнулися персони Юлії Тимошенко. Привід був гучний: лідер Каталонії, референдум про від’єднання якої від Іспанії не визнала більшість країн, Карлос Пучдемон написав у твітері про зустріч з лідеркою «Батьківщини».

«Такі зустрічі відкривають скриньку Пандори, — переконував Сергій Таран. — Бо тоді згодом лідери європейських країн поїдуть до наших невизнаних республік».

Захистити Тимошенко було нікому.

Продовжили дискусію темою майбутніх президентських виборів-2019. У сюжеті, що передував обговоренню, доречно згадали про курйози кампанії. Як, наприклад, борд Андрія Садового, встановлений біля цвинтаря. Далі глядачів попросили сказати, на що вони звертають увагу на виборах: на обличчя чи програми.

«Хотите испытать кайф?» — запитав аудиторію Ганапольський і пішов до глядачів із питанням, чиї програми вони читали. Такий хід був безглуздо маніпулятивним, зважаючи на те, що виборча кампанія ще не стартувала. А отже, програм жоден із потенційних кандидатів ще не оприлюднював.

Обговорюючи тему виборів-2019, більшість гостей, природно, намагалися тягнути ковдру на себе. Найпромовистіше це зробив лідер фракції БПП Артур Герасимов.

«Чи пройшли ми точку неповернення? Ні. Ми можемо пройти її тільки після виборів, — сказав народний депутат. — Головне — не дати реваншувати прокремлівським силам».

Згадали в «Ехові України» й про автокефалію УПЦ. Обговорення пішло довкола питання, як віддати українській церкві монастирі, які нині орендують церкви МП.

Якщо представник БПП, очікувано, переконував, що все буде «мирно і добровільно», то репліки Едуарда Леонова знов змусили вступати в полеміку Матвія Ганапольського.

— Для повернення лавр треба змінити законодавство, яке б визнало церкву московського патріархату іноземною, — говорив Леонов.

— Тобто маємо виштовхнути їх звідти? — перепитував Ганапольський. — Бо завтра Скабєєва (російська телевізійна пропагандистка — Авт.) про це розкаже.

Проте, як саме змусити представників церков МП полишити лаври, Леонов так і не уточнив.

Завершили ефір від 26 жовтня обговоренням цін на газ. Блок відкрив відверто провладний сюжет журналістів Прямого з фразами, адресованими нинішнім опозиціонерам, які критикують такий крок уряду: «аналіз реальної економічної ситуації їх не цікавить… бо вибори, кричати треба гучно» або «черговий транш МВФ — сигнал, що з нами можна працювати».

Ведучий одразу спробував заспокоїти українців.

«До студії приходив Рева (міністр соцполітики — Авт.), і я його тут розривав, — хвалився Ганапольський. — І він 20 разів сказав: “Гроші на компенсацію є”».

Зі слів ведучого, більшість боргів перед МВФ з’явилися за Юлії Тимошенко. При цьому Матвій Ганапольський так і не назвав ані джерела, з якого взяв цю інформацію, ані точних цифр. Це важливо, адже з кредитами все не так просто.

А от критикувати владу взявся представник групи «Відродження» у парламенті Віктор Бондар.

— Газу українського видобутку достатньо для населення, і його вартість — 3-4 тисячі гривень, — сказав Бондар. — Натомість, вони ще й після опалювального сезону хочуть підняти ціни. Нічого не зробивши за два з половиною роки роботи.

— Так знімайте цей уряд, — відповів Ганапольський, не сперечаючись із цифрами, названими Бондарем, і твердженням, що український газ можна запросто продавати людям дешево, а не за ринковими цінами, як наполягає той же МВФ.

 

 

 

comments powered by Disqus