З початку жовтня в українських медіа — ціла хвиля публікацій із заголовками про «епідемію» дитячих самогубств. У публікацій є причина: 2 жовтня в Києві двоє підлітків, зведені брат і сестра, вчинили самогубство. За тиждень, 9 жовтня, — ще двоє дітей, двоє подружок, зробили так само.

Українські загальнонаціональні видання почали публікувати матеріали про те, як запобігти підлітковому самогубству, наприклад, так зробила «Українська правда». В новинах інших відповідальних медіа — поради психологів, експертів, які розповідають, на що звернути увагу, аби батьки своєчасно побачили суїцидальні настрої дитини та звернулися до спеціалістів, якщо є підозри, що дитина на межі.

Хоча глобально з 2000 року кількість самогубств у світі зменшувалася, лише у 2019 році, за даними ВООЗ, кількість загиблих від самогубств людей склала більше, ніж 800 тисяч. А ковід і вимушена ізоляція зруйнували повільний темп зменшення самогубств, зокрема підліткових — і стали третьою та четвертою причиною (для хлопчиків і дівчаток) смерті в усьому світі серед підлітків. Тому на національному рівні країни впроваджують різні заходи, аби запобігти самогубствам.

Велику роль у цих зусиллях відіграють медіа. Багато чого залежить від того, як відповідально вони ставляться до поширення інформації про випадки суїциду. Адже медіа можуть суттєво погіршити ситуацію, поширюючи на велику кількість людей (зокрема й підлітків, які мають доступ до інтернету й можуть дивитися будь-який контент) інформацію, що може підштовхнути людину на такий крок.

В Україні давно існують правила для медіа про те, як висвітлювати суїцид. З ними можна ознайомитися, наприклад, на сайті Національної ради з питаня телебачення та радіомовлення — і з ними тоді погодилися найбільші телегрупи країни. 

Але ці правила очевидні й без підказок. Насамперед — не робити із самогубства сенсації; уникати опису способів, яким було вчинено самогубство; уникати романтизації самогубств, занадто емоційної розповіді про них; не вказувати місце, де вони були вчинені; завжди надавати інформацію про те, де можна отримати допомогу тим, хто думає про смерть; обов’язково взяти коментарі у психологів і поліції; не називати самогубством загибель людини, якщо це ще не остаточний висновок слідства. Уникати травматизації родичів і глядачів деталями загибелі їхніх рідних, а також не наполягати на «провині» сім’ї чи конкретної людини, навіть якщо вона сама вважає себе винною чи відповідальною за загибель близького. Ще обережнішими мають бути репортажі чи новини про суїцид дітей.

Є і коротший список рекомендацій, який розробила ВООЗ для журналістів.

Навряд чи когось здивує, що жодним із цих рекомендацій не слідують українські телеграм-канали. Але і ступінь цинічності, з якою адміністратори анонімних телеграм-каналів намагаються розганяти новини про дитячі смерті, навряд чи можна передбачити.

Ось, наприклад, анонімний канал «Киевский движ», який, до речі, пов’язаний із мережею телеграм-каналів «Труха». Протягом жовтня в ньому з’являється купа повідомлень, де капслоком пишуть: «Дитячі САМОГУБСТВА ширяться Україною». Пишуть про загибель хлопчика в Кривому Розі, хоча канал начебто суто київський (так само раніше він поширював відео загибелі дорослого чоловіка, який випав із вікна не в столиці). В повідомленнях називають місця, адреси загибелі дітей, нові повідомлення починають із фрази «знову парне самогубство» — і постійно рахують: це вже четверте, п’яте, шосте самогубство. Посилаючись на дані поліції, на 20 жовтня нарахували за місяць 12 дитячих самогубств «лише у Києві» (хоча інформація про це є лише в одному телеграм-каналі). Але тим, кому було мало й хотілося чогось «ексклюзивного», у «Киевского движа» є окремий пост із відео і підписом: «‼ЭТО ПЗДЦ: момент прямого эфира, как подростки в Киеве выпрыгнули с дома» і додають в тому ж пості: «На видео слышно звук, как они разбиваются об асфальт».

 Людожери пропонують підписникам подивитися і прослухати смерть дітей

Цей телеграм-канал — один із багатьох, які нагнітають атмосферу, наполягаючи на «епідемії» дитячих самогубств, і не мають жодних моральних обмежень, аби залучити побільше підписників. Але майже так само (і навіть у якомусь сенсі гірше) працюють і офіційні медіа — як регіональні, так і загальнонаціональні.

Наприклад, дніпровський канал «Дніпро ТВ» у своєму ранковому шоу розповідає про дитячі смерті в Києві під заголовком «Епідемія парних самогубств у прямому ефірі».

На ютюб-каналі «Дніпро ТВ» саме «подвійне самогубство» винесено першим у назву відео з ранкового шоу, хоча в самому ефірі вона була другою.

І хай як складно це уявити, але в ефірі каналу показали те саме відео, яке поширюють телеграм-канали, — на ньому видно, як падають діти. І чутно, як вони впали.

Далі дві співведучі обговорюють «епідемію» підліткових самогубств, наводячи якусь статистику у світі з цієї проблеми та спілкуючись із психологом. Але жодного разу не кажуть, чи був хоча б один випадок, коли відео самогубства транслювалося в соцмережі (насправді ні, крім того самого випадку 2 жовтня). Чи можна вважати три парних самогубства в країні за рік, де триває війна, де підлітки, як і дорослі, перебувають у стресі, де кожен день — нові смерті та руйнування, «епідемією»? Скоріш за все — теж ні, адже поліція інформує, що ці випадки не пов’язані між собою. Понад те, поліція наприкінці серпня 2023 року повідомляла, що кількість дитячих самогубств у порівнянні з попередніми роками менша.

Цю статистику теж потрібно знати: в Україні у 2017 році вчинили самогубство 166 підлітків, у 2018-му — 97, у 2019 — 111, у 2020 році — 123, лише за півріччя 2021 року — 150 дітей (і в цьому, вважають експерти, «винен» карантин під час ковіду та булінг серед підлітків). Загальних даних за 2022–2023 рік в українських медіа не знайшлося — але здається, журналісти б мали поцікавитися ними перед тим, як поширювати новини про «епідемію» підліткових самогубств.

Так само немає жодних доказів того, що діти опинилися в небезпеці в групах на кшталт «Синіх китів» — у поліції навіть повідомили, що ґаджети загиблих перевірили та не знайшли там жодних доказів чийогось впливу чи координації. Але це не заважає і телеграм-каналам, і «ТСН» повідомляти про «смертельну гру», в яку начебто грають діти. «ТСН» випустив про це новину під назвою «Серія загадкових самогубств у Києві: дітей затягують у нову смертельну “гру”?». І єдиним доказом того, що ця «гра» начебто існує, в матеріалі назвали «повідомлення в соцмережах» і навіть показали якусь жінку, яка розповідає про «початок нової гри». Хто ця жінка, чому вона знає про цю гру, а всі інші — ні, в матеріалі не повідомили.

Матеріал узагалі фантастичний: журналістка «ТСН» одразу починає розповідати про те, що «кількість самогубств столиці жахає», показує ту саму невідому жінку, а далі майже весь сюжет переказує історію про «Синіх китів» і випадки дитячих самогубств в Україні в інші роки, спровоковані невідомими кураторами. Хоча поки що немає жодних доказів того, що зараз підлітків хтось свідомо підштовхував до суїциду.

А от психологи попереджають, що такі дії підлітків можуть бути вчинені через копіювання попередників. І вгадайте, хто саме поширює так багато інформації та деталей про попередні випадки «парного самогубства?». Хто саме пише купу новин про «Парне самогубство закоханих підлітків», романтизуючи їхню загибель? Зазначаючи, як загинули діти, де вони це зробили, та додаючи все нові й нові подробиці? На сайті «ТСН» навіть є матеріал, де вчергове натякають у заголовку на «групи смерті», хоча в самому матеріалі зазначено з посиланням на джерела «ТСН» у поліції, що жодних «ігор» не було і що деякі підлітки могли вчинити самогубство через перебільшену увагу ЗМІ до першого випадку парного самогубства.

«ТСН», звісно, не єдині, хто смакує подробиці трагедій. Не менш разючі новини роблять й інші — ось, наприклад, репортаж «Новини. Live» про самогубство двох дівчат. Журналіст розповідає, як загинули діти, що до місця поліція не пускає медіа, а потім каже: «Невже такі несподівані суїциди можуть стати постійними?». Аби довести, що для українських медіа не існує межі, «Кореспондент» опублікував фото тіла хлопчика, який повісився у Кривому Розі на дитячому майданчику.

Багато з цих медіа навіть не заблурили обличчя підлітків, які загинули 2 жовтня. І ніякі заяви Нацради про те, що медіа порушують правила висвітлення суїцидів, не впливають на редакторів стрічки новин.

Але «1+1», який, до речі, теж погодився з рекомендаціями Нацради щодо висвітлення самогубств на телебаченні, звісно, не зупинився винятково на новинах. І випустив аж дві серії шоу «Говорить вся країна» на цю тему. Наразі обох цих випусків немає на ютуб-каналі токшоу, але з анонсів у фейсбуку одразу розповідають про головний ексклюзив: «Тільки для глядачів “Говорить вся країна” мати загиблих дітей вперше після трагедії звернеться до суспільства. Чи визнає вона свою провину?» 

Поки медіа й телеграм-канали, ігноруючи можливі наслідки, зайняті новими деталями підліткових самогубств і конспірологічними теоріями щодо цих подій, у соцмережах більшає повідомлень про суїциди. Наприклад, у тіктоку поширюються ролики, де підлітки діляться фотографіями дітей, які вже вчинили самогубство, і під пісню російської виконавиці обіцяють «політати». Експерти фонду «Голоси дітей» стверджують, що такі ролики набирають сотні тисяч переглядів, і називають це «тривожною тенденцією».

Окрім того, вже наприкінці жовтня в телеграм-каналах поширили інформацію про серію дитячих самогубств у різних районах Києва — але вона виявилася фейковою, і поліція спростовувала ці повідомлення.

Наразі експерти кіберполіції вважають, що випадки самогубств не пов’язані з роботою ворожих спецслужб. Але за більш ніж 600 днів війни російські спецслужби з усіх сил намагаються деморалізувати українське суспільство та використовують для цього будь-який привід. І якщо вкиди в телеграм-каналах про «серійні» випадки самогубств зараз не є скоординованою атакою на інформаційний простір України, можна припустити, що згодом цю тему спробують використати. А телеграм-канали й медіа, які намагаються заробити на трагедіях додатковий трафік, їм у цьому допоможуть.