Автори:

Катерина Толокольнікова

Про це він зазначив на конференції «Медіаграмотність для освітян», організованій освітньою платформою Prometheus.

Євген Магда разом з психологинею та медіаексперткою Любов’ю Найдьоновою стали авторами нового онлайн-курсу Prometheus «Медіаграмотність: практичні навички», який стартує цього місяця.

Курс складається з чотирьох лекцій. У ньому йтиметься про роль інформації, поняття інформаційного суспільства, інформаційного середовища, дезінформації, її видів й принципів. Також автори зосереджують увагу на проблемах дегуманізації та фейків, а також способах їх розпізнавання.  

Пан Магда розповів, що створенню курсу посприяв його досвід викладання дисципліни «Діяльність медіа в умовах гібридної війни» в Видавничо-поліграфічному інституті НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». «Це квінтесенція моїх досліджень, присвячених гібридній війні», – каже він про курс.

Пан Магда наголосив, що в умовах гібридної війни саме інформація є тим засобом, «який використовують проти нас і який ми маємо вчитися ефективно використовувати для захисту власної свідомості й можливостей».

«Зараз ми повинні на кожен комп’ютер, планшет, мобільний встановити  своєрідну мембрану – фільтр медіаграмотності. Бо тут справа не в відсутності чи наявності державної політики в цьому напрямку – це питання стосується безпосередньо кожного з нас. Ми живемо світі, де для мільйонів людей день починається не тільки з чищення зубів і кави, а й вмикання телефона й читання новин. Без медіаграмотності й критичного мислення ми насправді будемо перебувати в слабкій позиції», – переконаний політолог. 

Пан Магда наголосив, що потік дезінформації з боку Росії, з яким Україна стикнулися в 2014 році, став серйозним потрясінням. «Ми довго жили, будучи формально незалежними, в спільному інформаційному просторі з РФ. Завдяки більшому обсягу фінансів та інтенсивних дій Росія здійснювала інформаційну експансію. Після анексії Криму й подій на Донбасі, ми побачили, де російській інформаційний вплив був найсильнішим. Хоча, звісно, мали місце й недоліки державної інформаційної політики», – зазначив він. 

Та й досі, за словами Євгена Магди, українські ЗМІ беруть інформацію з російських медіа та сайтів-одноденок, де поширюється багато фейків, деякі з яких пишуться за «геббельсівськими принципами».

«Фейки поширюються в шість разів швидше за справжні новини. Вони не завжди зловмисні, але завжди спотворюють інформаційне середовище. Заборонами їх неможливо зупинити. Це можна зробити виключно за допомогою нашої з вами роботи – поширення знань», – зазначив політолог. На його думку, неправдиві повідомлення будуть активно поширюватися в медіа й під час виборів в Україні та до Європарламенту.

На думку пана Магди, який має досвід викладання в школі, медіаграмотності треба починати вчити дітей 10-14 років. «Вчителям потрібно різноманітні важливі смисли загортати в сучасні обгортки – ігри, квести, короткі відеоролики. А такі ресурси, як, приміром, енциклопедії, нині мало хто зможе опанувати задля отримання знань», – каже політолог.

Євген Магда уважає, що медіаграмотності слід навчати також пенсіонерів. «Потрібна й якась спеціальна програма для Університету третього віку (перший в столиці України безкоштовний навчальний заклад для пенсіонерів. – ДМ). Бо люди, які прожили більшість часу в СРСР, вірять усьому, що кажуть з блакитного екрану й дуже легко піддаються інформаційному впливу», - зазначив він.

Політолог наголосив, що опанування навичок медіаграмотності й розвиток критичного мислення – це не швидкий процес, тож очікувати стрімких змін не варто.

Нагадаємо, на українській освітній платформі Prometheus цього місяця стартують ще два безкоштовні онлайн-курси з цієї теми: «Медіаграмотність для освітян» та «Освітні інструменти критичного мислення».