Журфак у Данії: два предмети в семестр та півтора року стажування

Автор фото - Нікіта Грєйдін

У Данії, країні з населенням у п’ять з половиною мільйонів, здобути вищу освіту можна в 12 університетах. Журналістику данці вивчають в трьох навчальних закладах: в університеті міста Оденсе, Данській школі медіа і журналістики та університеті міста Роскільде. І лише в Роскільде навчання більш теоретичне, зосереджене на політичних і соціальних науках.

Традицією серед журналістів вважається навчання в Данській школі медіа і журналістики, де вперше в країні з’явилася ця спеціальність. DMJX (Danish School of Media and Journalism) – спеціалізований навчальний заклад, у якому здобувають  «професійний бакалаврат»  (відповідник університетського бакалаврату), спрямований на отримання практичних навичок і вмінь. Також він пропонує навчання у магістратурі: окрема програма для тих, хто має журналістську освіту, і окремо – для тих, хто не має.

У Школи два корпуси: один у  Копенгагені, інший в Орхусі (друге після столиці найбільше місто). У  Копенгагені можна вивчати: «Комунікації у фотографії», «Графічний дизайн», «Інтерактивний дизайн»,  «Медіавиробництво і менеджмент». А ті, хто хочуть вивчати «Журналістику», «Фотожурналістику»,  «Корпоративні комунікації», «Тележурналістику» переїжджають в Орхус.

Щоб потрапити до DMJX, не обов’язково навчатись у старшій школі (в Данії це гімназія, у якій навчаються три роки).  Можна відразу після закінчення середньої школи, у 16-17 років, вступати на перший курс, оскільки  приймальна комісія не зважає на випускний тест з гімназії (аналог нашого тесту ЗНО). Але таке трапляється рідко: середній вік першокурсників – 21-22 роки. Данська молодь закінчує гімназію в 19-20 років, після чого переважно робить перерву в навчанні від одного до трьох років, аби зрозуміти, яку професію опановувати і що робити в житті. Молоді люди у цей час працюють в ресторанах, магазинах, на рецепціях, у готелях, подорожують світом, вивчають мови, вивчають на піврічних курсах цікаві їм предмети – від фізики до танців, відпочивають. Вважається, що після закінчення університету не буде багато часу на відпочинок і подорожі, тому здобувати вищу освіту одразу після закінчення гімназії дуже нетипово для данців.

Вступний іспит для абітурієнтів DMJX триває шість годин і складається з чотирьох частин: завдання на граматику, на писання, твір та тест на загальні шкільні знання. Щоб вступити, потрібно набрати мінімум 50 % з кожної частини. Якщо, наприклад, з граматики відповідаєш на всі питання правильно, але маєш лише третину правильних відповідей у тесті на загальні знання, то автоматично «вилітаєш» з переліку вступників.

DMJX належить до популярного напряму навчання, тому це і зумовлює такий конкурс. Найважче вступити на фотожурналістику – набір щороку лише 16 осіб.

Загалом, великий попит серед данців-вступників на корпоративні комунікації, міжнародний бізнес, молекулярну хімію, біологію.

Щороку близько півтори тисячі охочих вступають до Школи. Проте набір усього 250 студентів, половина з яких починає навчання осіннього семестру, а інша – весняного. Також формується так званий «список очікування» - 50 осіб нижче в рейтингу. Якщо впродовж двох тижнів хтось зі вступників не почав відвідувати навчання, наступна особа в рейтингу займає вільне місце. А ті, кому не пощастило потрапити зі списку очікування до Школи в перший рік, мають право на гарантований вступ наступного.

Навчання в Школі рахується семестрами, усього на бакалавраті їх 8 (чотири роки). На першому семестрі вивчають курс про друковані і онлайн ЗМІ, під час якого студенти діляться на маленькі групи і виконують проектні завдання; також вивчають журналістську етику, медіаправо та граматику. Тих,  кому не вдається скласти іспит з данської граматики, автоматично відраховують.

Метте Медсон, данійка з містечка поблизу Копенгаген,  закінчила влітку 4-й семестр. Вона вирішила вступати в Школу через два роки після закінчення гімназії, проте потрапила у список очікування, і пропустила ще рік.  

Автор фото - Natalie Hauglund

«Зазвичай роблять перерву в рік-два, а в мене вийшло три. Проте з початку навчання і досі я впевнена у своєму виборі працювати журналістом, - розповідає вона. - У DMJX мені подобається, що ми починали з простих завдань, і перейшли на більш складних. Зокрема, у першому семестрі робили проект “Поки б’ється серце” - портретна історія про жінку-трансгендера, а в другому – журналістське розслідування про те, як соціальні служби скорочуть години догляду за неповносправними, хоча за законом мають ними опікуватися 24 години на добу. Викладачі заохочують нас продавати зроблені в рамках навчання проекти в газети чи на сайти, адже це великий плюс у портфоліо».

Окрім розслідування в другому семестрі вивчають політичні науки. У третьому можна обирати міжнародний семестр – навчання зі студентами з різних країн світу англійською мовою, або спеціалізацію  (на вибір два варіанти з трьох ) -  текстові медіа, радіо чи телебачення.

Метте пощастило бути однією з п’ятьох данців на міжнародному семестрі, який складався з мультимедійної журналістики, європейських студій та журналістики підвищеного ризику (воєнних та військових дій, суспільних рухів, голоду тощо). У межах останньої частини курсу студенти не лише вчаться, як працювати в місцях підвищеного ризику, а й зустрічаються з військовими НАТО. Данія часто бере участь у миротворчих операціях, тому багато данських військових мають що розповісти молодим журналістам: як готуватися до поїздки та  як поводитися в гарячих точках.

Загалом, три семестри дають практичні навички журналістики: усі предмети розраховані для практичних групових завдань «у полі», і після теоретичних занять студенти застосовують знання в статтях, сюжетах, радіоматеріалах, мультимедійних історіях. Також багато студентів роблять власні проекти: телепрограму, яку транслюють на місцевому телебаченні щотижня (деякі з випусків програми тут), газету, журнал. Школа всіляко підтримує ініціативи: зокрема, забезпечує команду телепрограми необхідною технікою і студією, фінансує тираж газети і журналу. Студенти нерідко монтують чи верстають свої проекти на вихідних – тому  запарковані велосипеди біля Школи нерідко побачиш і в неділю.

Фотопроекти студентів можна переглянути тут.

У четвертому, п’ятому і шостому семестрі студенти DMJX стажуються в ЗМІ. Стажування оплачуване (удвічі більше, ніж місячна стипендія  в Данії), і є обов'язковою умовою навчання. Школа підписує контракти з усіма медіа країни, які й обирають стажерів. Процес відбору досить нервовий: укінці третього семестру протягом тижня можна забронювати співбесіду в будь-яких медіа країни, після якої є тільки два дні, аби написати кожному з них аплікаційну форму, мотиваційний лист та посилання на сайт–портфоліо. Після закінчення робочого тижня, в суботу, настає «день паніки»: представники усіх медіа збираються в Школі, щоб обрати найкращих стажерів. Кількість місць для стажування обмежена – на 40–50 менша за охочих. Тому ті, кому не пощастило, мають знаходити місце для практики самостійно.

Метте подавалась у 16 медіа, встигла побувати на 13 інтерв'ю, надіслала 7 аплікаційних форм і мотиваційних листів. «Стандартно надсилають 5-6 заявок, але я страшенно хвилювалась, тому і надіслала так багато. Оскільки я була редактором нашої студентської телепрограми, то дуже хотіла потрапити в Копенгаген на TV2 чи DR (данські телеканали). З 9 ранку я була в холі DR, мені майже одразу зателефонували і сказали зайти в кабінет для підписання контракту. Дуже важливо вранці стояти біля дверей того медіа, до якого хочеш потрапити найбільше. Адже дуже часто представники ЗМІ телефонують і просять негайно зайти в кабінет, і якщо студент втрачає хоча б хвилину – усе, запрошують наступного в списку. Тому не для всіх цей день закінчується святковим підписанням контракту».

Стажування в ЗМІ триває від  6 до 12 місяців, і після його завершення  можна їхати стажуватися за кордон – усі витрати покриває Школа. Цим користуються багато студентів: зокрема, одногрупниця Метте їде на півроку в Нову Зеландію, хлопець з паралельного курсу стажувався півроку в канадському журналі, інший – на ТБ-продакшні в Таїланді.

Після стажування студенти повертаються до Школи ще на рік. У 7 семестрі вони можуть обирати спеціалізацію (телебачення, радіо, мультимедіа), або міжнародний семестр поглибленого рівня. Також популярно обирати «Семестр за кордоном» – Метте, зокрема, планує поїхати навчатись у Сан–Франциско або в Торонто. «У нас багато хто так робить: одногрупниця після стажування в Новій Зеландії залишиться там вчитись на семестр, а мій знайомий щойно повернувся з навчання в Лівані»,– говорить вона. У 8 семестрі вивчають лише один курс – підприємництво в журналістиці, а також пишуть бакалаврську роботу.

«Школа ніяк не сприяє працевлаштуванню, проте для цього і потрібні 1,5 року стажування – зрозуміти в реальних умовах, який вид журналістики тобі найбільше подобається, налагодити контакти з редакторами, відчути увесь смак журналістики», – пояснює Метте.

Фотографії Школи - Нікіта Грєйдін

comments powered by Disqus