Твітер чи фейсбук – що корисніше для журналіста?

00:00,
18 Квітня 2011
4705

Твітер чи фейсбук – що корисніше для журналіста?

00:00,
18 Квітня 2011
4705
Твітер чи фейсбук – що корисніше для журналіста?
І мікроблог, і соцмережа мають свої переваги й можуть бути потужним інструментом у руках журналіста.

В умілих руках, будучи належним чином застосовані, соціальні медіа можуть значно розширити можливості журналіста: полегшити та примножити контакти з ньюзмейкерами та аудиторією, стати додатковим джерелом тем і фактів, привернути увагу до його матеріалів тощо. Самі соцмедіа, усвідомлюючи свою цінність для сучасних журналістів, також намагаються розвиватись у цьому напрямку (взяти хоча б нещодавно запущену сторінку для журналістів у фейсбуку). На сайті Inside Facebook з’явилось порівняння можливостей соціальних мереж як журналістських інструментів.

 

Твітер, хоч і виник на два роки пізніше, почав цілеспрямовано використовуватись журналістами в їхній роботі трохи раніше за фейсбук. Адже сервіс мікроблогів є простим і швидким засобом розповсюдження новин, посилань та будь-якого іншого контенту. Експерти вже давно кажуть, що твітер рухається від соціальної мережі до каналу розповсюдження інформації, і компанія цілком задоволена цим напрямком руху, заохочуючи журналістів і медіа новими можливостями й сервісами. Одначе твітер істотно поступається Фейсбуку розміром спільноти (особливо з огляду на останні дані про справжню кількість активних користувачів). Словом, замість обирати між твітером і фейсбуком, варто користуватись обома – кожним у свій спосіб.

 

Обмеження у 140 символів, що існує в сервісі мікроблогів, заохочує до пересилання виключно заголовків та посилань. Дискусія, що йде в твітері, має порівняно високу якість – частка так званого інформаційного сміття мінімальна. У твітері не треба довго розкопувати щось, що зникло у потоці коментарів і реплік. Також він дає змогу швидко оцінити ефективність інформаційного повідомлення, підрахувавши ретвіти.

 

Натомість, фейсбук вимагає дещо іншої тактики. Тексти, зображення, цитати – все це потребує уважнішого добору. Коментарі, які також є публічними, але не розповсюджуються серед друзів автора так, як ревіти, бувають досить багатослівними, а їхня кількість під популярними текстами може сягати сотень. І хоч журналісти й вітають активну дискусію, в багатьох із них просто не вистачає часу, щоб уважно перечитати всі коментарі та відповісти на найважливіші з них.

 

У твітері межа між приватним і професійним є дуже нечіткою. Журналіст може надсилати з одного мікроблогу як лінки на своїм матеріали, так і приватні повідомлення для друзів. У багатьох випадках обліковий запис, який виник як цілком приватний, поступово дрейфує до професійного використання – із відповідною зміною аудиторії. У фейсбуку такий дрейф навряд чи можливий. Більшість журналістів починає з приватного профайлу, який набирає граничну кількість френдів (5 тисяч), після чого мусять переходити на професійну сторінку, набираючи «фанів» із нуля, або конвертувати свій профайл у сторінку, перетворивши френдів у фанів. Обидва шляхи не обіцяють швидкого успіху.

 

Технологія розповсюдження повідомлень у цих мережах також різниться. Твітер гарантує появу вашого твіта у стрічці друзів, тоді як у фейсбуку допис може просто не з’явитись у вибраних повідомленнях Top News, а отже, ваші френди муситимуть докласти зусиль, щоб знайти саме ваше повідомлення.

 

Стрічка новин («стіна») у фейсбуку дозволяє показати ваш контент у значно привабливішій і професійнішій формі, аніж просте повідомлення, оздобивши його фотографіями та відео. Фейсбук-сторінка має великі можливості для розповсюдження контенту та спілкування з читачами. На відміну від твітера, у неї може бути кілька адміністраторів (у MediaOsvita – троє), а отже, більше можливостей для активної роботи з нею. Будь-хто зі співробітників або читачів може додавати своє повідомлення до вашої стрічки новин, доповнюючи її своїми матеріалами або посиланнями. Додатки, які використовуються на сторінках, стають джерелом важливої інформації про вашу аудиторію, її вподобання та активність: у такий спосіб ЗМІ збирають бази електронних адрес споживачів, демографічну інформацію тощо.

 

Реклама у фейсбуку також має значні переваги в порівнянні з твітером: корисні налаштування, серед яких максимально точний таргетинг, дозволяють отримати кращий результат від рекламної кампанії та заощадити кошти. Фейсбук, безперечно, вимагає від журналістів більшої уваги та зусиль. Але ці зусилля не будуть марними. Твітер – зручний канал розповсюдження новин, тоді як фейсбук – значно потужніший та універсальніший інструмент. Гармонійне поєднання переваг обох платформ відкриває для журналістів і медіа нові перспективи та значно збільшує шанси на успіх.

 

«Медіаграмотність» 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду