Куди подівся прем’єр-міністр Ефіопії Мелес Занауї (Meles Zenawi)? Через жорстку цензуру, що панує в цій африканській країні, її громадяни загубили слід авторитарного очільника держави. Блоґ, розміщений на цю тему на сайті Комітету захисту журналістів (Нью-Йорк), викликав рекордну кількість відгуків.

Після того, як було опубліковано блоґ про відсутність інформації щодо стану здоров'я та місцезнаходження Мелеса Зенауї, читачі засипали його коментарями. Це відображає їхнє зацікавлення долею прем'єр-міністра та глибоку розбіжність у поглядах на його керівництво.

Останніми тижнями виникали сумніви щодо того, що саме сталося з Мелесом. У міжнародних повідомленнях стверджувалося: він серйозно хворий і лежить у лікарні в Брюсселі. Натомість місцева та емігрантська преса публікувала інформацію, що варіювалися: або Мелес у відпустці, або ж уже помер.

Прес-конференція на державному рівні розчарувала репортерів. Жодної нової інформації, крім твердження, що Мелес «видужує» й через «декілька днів» повернеться на роботу, не було.

Коментарі в блозі відлунюють суперечливі новини. У деяких із них стверджується, що чоловік мертвий, інші дотримуються урядової лінії: він, мовляв, відпочиває й найближчим часом буде на місці. Один відвідувач навіть писав, що Мелес перебуває в печері. Незалежно від прихильності чи недоброзичливості до прем'єр-міністра, в усіх коментарях, схоже, відчувається прагнення дізнатися правду.

Це спростовує ідею, що повна цензура на новини душить попит громадськості на інформацію. «Якщо Мелес живий, чому як шановний прем'єр-міністр він не з’явиться поговорити з людьми? – пише користувач Данг (Dang). – Він повинен хоч трохи поважати їх. З такою неповагою далі йому немає куди йти».

Інші звинувачують західні медіа в тому, що вони, маючи більші, ніж місцева преса, ресурси й свободу звертатися із запитами, не спромоглися належним чином розслідувати справу. «Чому авторитетні міжнародні медіа – такі, як BBC та Associated Press – не спромоглися розкрити правду, куди зник Мелес? Медіа упереджені, й, схоже, їх зовсім не турбують найбідніші країни світу», – пише користувач інтернету під ніком Таріку (Tariku).

Жоден із читачів, судячи з усього, не критикував безпосередньо місцеву пресу за неспроможність розкрити правду. Схоже, їм відомо, що доступ до інформації та можливості журналістських розслідувань у Ефіопії обмежені настільки, що навіть місцезнаходження та стан здоров'я керманича країни лишаються таємницею.

Так само, як розділилися думки про стан здоров'я Мелеса та його місцезнаходження, полярне й ставлення до того, як він керує країною. Лише декілька користувачів у коментарях висловлюють збалансований погляд. Усі інші – або його палкі прихильники або недоброзичливці.

Якщо на блозі з’являтимуться нові несумірні коментарі, це означає, що відсутність докладного офіційного пояснення викликала плутанину серед населення, створила прецедент спекуляцій і чуток.

Деякі коментатори стверджують, що Комітет захисту журналістів робить свій внесок у спекуляції й таємно виношує антиурядові настрої. Ефіопський електорат має право знати наміри виборних посадових осіб, зокрема, те, чи спроможні вони керувати країною. Це право зафіксоване в  Конституції Ефіопії. Англійський тижневик Addis Fortune писав 22 липня в редакційній статті: «Інформування громадськості про дії виборних посадових осіб – державна справа. Це ж саме стосується й глави уряду».

Автор: Том Роудс (Tom Rhodes), консультант Комітету захисту журналістів (CPJ).

Джерело: Комітет захисту журналістів.

Переклад: Аркадій Сидорук