Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Російський наступ на свободу слова в інтернеті
«Репортери без кордонів» розцінили набуття в Росії чинності закону «Про захист дітей від шкідливої інформації» і запровадження державного чорного списку заблокованих сайтів як тривожний розвиток подій.
«Ми змушені зробити висновок про відсутність політичної волі для вирішення суперечностей закону й вилучення, незважаючи на критику з різних сторін, тих із них, що становлять загрозу свободі», – заявила міжнародна медіаорганізація.
«Репортери без кордонів» висловили побоювання у зв’язку з низкою державних і законодавчих заходів та пропозицій: значним розширенням понять «державної таємниці» й «державної зради», передбачуваною забороною використання технічних засобів для того, щоб обійти інтернет-цензуру, та збільшенням штрафів за «богохульство».
«Останні законодавчі ініціативи Державної Думи створюють враження узгодженої атаки на свободу поширення інформації, – підкреслюють «Репортери без кордонів». – Неточні та розпливчасті визначення кожного з цих законопроектів відкривають надмірно широкий простір для тлумачень».
«Репортери без кордонів» закликали російських парламентарів переглянути свої пропозиції крізь призму фундаментального права на свободу інформації, яку Конституція РФ та ратифіковані нею міжнародні конвенції гарантують усім громадянам.
Нагляд за інтернетом посилюється
Повний список усіх заблокованих сайтів та інтернет-адрес лишається недоступним. Сайт http://zapret-info.gov.ru/ дозволяє користувачеві визначитися тільки в тому разі, якщо IP- та URL-адреси чи доменні імена фігурують у списку. Процедура блокування доступу до інтернету вкрай непрозора. Судові рішення не потрібні. Замість цього діють анонімні групи «експертів» із невідомою та неперевіреною компетенцією.
Інтернет-провайдери зазначають, що їм бракує можливості ефективно блокувати тільки певні веб-сторінки. Це створює ймовірність надто широкої відмови у доступі. Торік у вересні в деяких регіонах на декілька годин було повністю відключено YouTube після того, як провайдери отримали замовлення блокувати антиісламський фільм «Невинність мусульман» (Innocence of Muslims). Міністр зв’язку і масових комунікацій Ніколай Нікіфоров попередив, що доступ до YouTube може бути відключено на всій території країни станом на 1 листопада, якщо сайти не вилучать фільму.
Щойно торік були впроваджені поправки до закону про захист дітей, як нижня палата російського парламенту вирішила додати до нього заборони. Йшлося про використання технічних засобів для приховування IP-адрес та подолання бар’єрів, що їх створюють фільтри, обмежуючи доступ до інтернету. Згідно із законопроектом про внесення поправок до закону про інформацію, представленим у вересні, інтернет-користувачам, які й надалі використовують ці засоби, загрожує покарання від блокування доступу до інтернету до великих штрафів.
Заступник голови Держдуми від партії влади «Единая Россия» Сергєй Железняк повідомив «Известиям», що нещодавні заходи боротьби зі «шкідливим змістом» в інтернеті не останні у своєму роді. Він пообіцяв, що Дума продовжуватиме зусилля в цьому напрямку.
Усі вони шпигуни?
31 жовтня верхня палата парламенту – Рада Федерації (утримався один депутат) ухвалила поправки про розширення визначення понять «державна таємниця» та «державна зрада». Ухвалені раніше в рекордні терміни Держдумою, вони набудуть чинності відразу після того, як їх підпише президент Владімір Путін.
У нещодавно переглянутій статті 275 кримінальний кодекс визначає як «зраду батьківщини» та «передачу державної таємниці» не тільки іноземній організації чи уряду, а й «міжнародній організації або її представникам». Крім того, нові визначення включають «фінансову допомогу, технічну допомогу, консультативні та інші види допомоги», що надаються «для діяльності, спрямованої проти безпеки Російської Федерації».
Останнє формулювання зумисно більш невизначене, ніж попередня версія, в якій ішлося про «діяльність, що здійснюється на шкоду» національній безпеці. Ця концепція ще красивіше звучить російською мовою, з натяком на конкретну шкоду чи безпосередню загрозу.
У новому тексті поняття «національної безпеки» розширено, воно включає захист від внутрішніх та зовнішніх загроз. Ризик судового переслідування та засудження загрожує тим, хто отримав секретну інформацію не тільки на роботі, а й «у процесі навчання чи перебуваючи на інших посадах, про які йдеться у законі».
«Репортери без кордонів» закликали президента Путіна не підписувати пропонованого нового закону, назвавши його «небезпечним і таким, що суперечить міжнародним зобов’язанням Росії». «Національна безпека, безумовно, повинна бути захищеною, – заявляють «Репортери без кордонів». – Однак поправки, схвалені Радою Федерації, ґрунтуються на таких розпливчастих і неоднозначних визначеннях, що можуть спонукати тих, хто має справу з секретними справами, хіба що до самоцензури».
«Тепер, коли кожна російська неурядова організація, яка отримує фінансування із закордону, мусить під загрозою ув’язнення приклеювати собі ярлика “іноземного агента", а розпливчасто сформульоване розширене поняття “державної зради” викликає глибоку тривогу», – додає міжнародна медіаорганізація.
Пропонована нова стаття 283.1 про «незаконне отримання даних, що є державною таємницею», встановлює подвійну кримінальну відповідальність як за отримання, так і за передачу такої інформації.
Три роки позбавлення волі за богохульство?
Остання хвиля законодавства, що загрожує свободі, це внесений у Держдумі законопроект, мета якого – «захист почуттів вірян».
У повній відповідності з тиском Москви на міжнародних форумах визнати «традиційні цінності», це законодавство передбачає покарання позбавленням волі та штрафом за «публічну образу чи обмовлення релігійних діячів або за образи релігійних переконань і почуттів громадян».
Законодавство підтримують усі партії, представлені в Думі, зокрема компартія. Її представник Сергій Обухов шкодує, що законопроект не пройшов чотири роки тому, і висловив сподівання, що його ухвалять на поточній сесії парламенту. «Антирелігійна кампанія ризикує дестабілізувати суспільство», – сказав він РИА «Новости». І додав: «В інтересах громадського порядку, миру й безпеки існує реальна необхідність посилити покарання за злочини, заподіяні релігії».
Необхідність такого законодавства ще сумнівніша, якщо зважити, що кримінальний кодекс уже захищає релігійну приналежність у рамках визначення «приниження людської гідності» (стаття 282). Крім того, як продемонстрував горезвісний суд над трьома членами панк-групи Pussy Riot, богохульство та осквернення святих місць заборонені як вияви «хуліганства» та «розпалювання ненависті».
Дума поспіхом уже ухвалила минулого літа низку законопроектів, рекриміналізувавши відповідальність за наклеп, караючи астрономічними штрафами «незаконні» демонстрації та гротескно спотворюючи сутність неурядових організацій, які отримують закордонне фінансування.
Джерело: «Репортери без кордонів»
Переклад: Аркадій Сидорук