Папірус Неша (Nash Papyrus) до відкриття у 1947 році Сувоїв Мертвого моря вважався найдавнішим із відомих археології єврейських манускриптів. Перший опис папірусу опублікував Стенлі Кук в 1903 році. Хоча Кук датував папірус II століттям н. е., більш пізні дослідження вказували на дату 50-100 роки до н. е.

Опублікований Кембріджським університетом у високій якості папірус Неша названий на честь археолога Волтера Неша (Walter Nash), який придбав його у 1898 році в Єгипті у місцевого торговця.

24 рядки папірусу (25-й маже не зберігся) містить десять заповідей Старго Заповіту і фрагмент молитви «Шма Ісраель» («Слухай, Ізраїль!»).

«Бібліотека Кембриджського університету представляє артефакти виключної цінності науковим та іншим спільнотам усього світу. Через свій вік ці артефакти вкрай рідко можуть виставлятися на загальний огляд, проте завдяки інтернету ми можемо розглянути рукопис у всіх деталях», – відзначила представник бібліотеки Кембриджського університету Енн Джарвіс (Anne Jarvis).